Відкрити головне меню

Стигма (літера)

буква архаїчного грецького алфавіту

Історія і використовуванняРедагувати

 
Перехід сигми і тау в стигму.

Назва літери (дав.-гр. στίγμα) у грецькій мові первісно означала «відмітка», «крапка», чи взагалі «знак», бувши похідною від дієслова στίζω («проколюю»)[1].

Стигмою називається курсивна форма букви дигамма, коли вона використовується як грецька цифра 6. Це — сучасне непорозуміння. Лігатура поєднання στ не використовувалася в античні часи і відноситься до середньовічних манускриптів. У словнику Софокла візантійської грецької мови, яка покриває мовний період приблизно до 1000 року, відсутнє значення слова «стигма» як для лігатури, так і для числа.

У більшості сучасних шрифтів, стигма в нижньому регістрі виглядає так само, як і кінцева сигма (ς), але верхній гачок більше і далі йде на право. Колись використовувалися також інші форми букви.

КодуванняРедагувати

 
Стигма в трьох стандартних шрифтах: Times New Roman, Lucida Grande, Arial.

У Unicode стигма закодована як «Greek letter stigma» U+03DA (Ϛ) та «Greek small letter stigma» U+03DB (ϛ).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Henry George Liddell, Robert Scott. A Greek-English Lexicon. Oxford: Clarendon Press, 1940. s.v. «στίγμα»

ПосиланняРедагувати