Стигма (літера)

Грецька абетка
Α α — альфа	Β β — бета
Γ γ — гамма	Δ δ — дельта
Ε ε — епсилон	Ζ ζ — дзета
Η η — ета	Θ θ — тета
Ι ι — йота	Κ κ — каппа
Λ λ — лямбда	Μ μ — мю
Ν ν — ню	Ξ ξ — ксі
Ο ο — омікрон	Π π — пі
Ρ ρ — ро	Σ σ ς — сигма
Τ τ — тау	Υ υ — іпсилон
Φ φ — фі	Χ χ — хі
Ψ ψ — псі	Ω ω — омега
Застарілі
Ϝ ϝ — дигамма	Ϛ ϛ — стигма
Ͱ ͱ — хета	Ϻ ϻ — сан
Ϟ(Ϙ) — коппа	Ϡ(Ͳ) — сампі
Ϸ ϸ — шо

Стигма (Ϛ, ϛ) — лігатура грецьких літер сигма і тау, інколи її використовували в наш час для позначення грецької цифри 6. Проте, сьогодні букви στʹ (ΣΤʹ) ширше використовують для позначення цифри 6 або 6-го порядку.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Стигма.

Історія і використовування

Перехід сигми і тау в стигму.

Назва літери (дав.-гр. στίγμα) у грецькій мові первісно означала «відмітка», «крапка», чи взагалі «знак», бувши похідною від дієслова στίζω («проколюю»)^[1].

Стигмою називається курсивна форма букви дигамма, коли її використовують як грецьку цифру 6. Це — сучасне непорозуміння. Лігатура поєднання στ не використовували в античні часи і вона належить до середньовічних манускриптів. У словнику Софокла візантійської грецької мови, яка покриває мовний період приблизно до 1000 року, відсутнє значення слова «стигма» як для лігатури, так і для числа.

У більшості сучасних шрифтів, стигма в нижньому регістрі виглядає так само як і кінцева сигма (ς), але верхній гачок більше і далі йде на право. Колись використовувалися також інші форми букви.

Від стигми походить кирилична Ѕ, яка в буквеній цифрі також має значення 6.