Сигма
літера грецької абетки
Си́гма (велика Σ, мала σ, мала наприкінці слів ς) — вісімнадцята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 200.
Вимова | |
---|---|
давня | [s] |
сучасна | [s] |
Схожі | |
Транскрипція | |
Кодування | |
Велика | |
Код Юнікод | U+03A3 |
Назва Юнікод | GREEK CAPITAL LETTER SIGMA |
HTML | Σ |
HTML-сутність | Σ |
Мала | |
Код Юнікод | U+03C3 |
Назва Юнікод | GREEK SMALL LETTER SIGMA |
HTML | σ |
HTML-сутність | σ |
Варіант малої1 | |
Код Юнікод | U+03C2 |
Назва Юнікод | GREEK SMALL LETTER FINAL SIGMA |
HTML | ς |
HTML-сутність | ς |
1 остання літера слова |
Історія
ред.Згідно з однією з гіпотез,[1] назва «сигма» може походити від фінікійської 𐤎 («самех») .
Нащадки
ред.Використовування
ред.Велика літера
ред.- У математиці — позначення суми.
Мала літера
ред.- В астрономії — вісімнадцята (як правило) за яскравістю зоря в сузір'ї (позначення Байєра).
- У фізиці — позначення поверхневого натягу рідин.
- У математичній статистиці — позначення стандартного відхилення.
Інше
ред.- Сигматичний аорист — різновид аориста в деяких давніх мовах (давньогрецькій, праслов'янській, староцерковнослов'янській) з суфіксом -s- (який у давньогрецькій позначався σ)[2][3][4].
- Сигмоподібна кишка — ділянка кишечника між спадною і прямою кишками.
Примітки
ред.- ↑ Jeffery, Lilian H. (1961). The Local Scripts of Archaic Greece. Oxford: Clarendon. с. 25—7.
- ↑ Кузнецов П. С. Очерки по морфологии праславянского языка. — М. : КомКнига, 2006. — С. 103—106. — ISBN 5-484-00328-8.
- ↑ Schenker A. Proto-Slavic // The Slavonic Languages / Comrie B., Corbett G. — London, New York : Routledge, 1993. — P. 98. — ISBN 0-415-04755-2, ISBN 978-0-415-04755-5.
- ↑ Т. А. Иванова Старославянский язык Учебник. С.-П.: Авалон, Азбука-классика, 2005
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |