Мю (літера)

літера грецької абетки

Мю (велика Μ, мала μ; грец. Μι МФА[miː]; давньогрецька μῦ [mŷː], грец. μι або μυ — обидва [mi]; в латиничній передачі називається my[1]) — дванадцята літера грецької абетки. У системі грецьких чисел має значення 40[2].

Greek alphabet alpha-omega.svg
Грецька абетка
Α α — альфа Β β — бета
Γ γ — гамма Δ δ — дельта
Ε ε — епсилон Ζ ζ — дзета
Η η — ета Θ θ — тета
Ι ι — йота Κ κ — каппа
Λ λ — лямбда Μ μ — мю
Ν ν — ню Ξ ξ — ксі
Ο ο — омікрон Π π — пі
Ρ ρ — ро Σ σ ς — сигма
Τ τ — тау Υ υ — іпсилон
Φ φ — фі Χ χ — хі
Ψ ψ — псі Ω ω — омега
Застарілі
Ϝ ϝ — дигамма Ϛ ϛ — стигма
Ͱ ͱ — хета Ϻ ϻ — сан
Ϟ(Ϙ) — коппа Ϡ(Ͳ) — сампі
Ϸ ϸ — шо

ПоходженняРедагувати

Походить від літери   («мем») фінікійського алфавіту. Від мю, у свою чергу, походять латинська M і кирилична М.

ЧитанняРедагувати

ДавньогрецькаРедагувати

У давньогрецькій мові пишеться μῦ і вимовляється [mŷː].

Сучасна грецькаРедагувати

У сучасній грецькій пишеться μι і вимовляється [mi]. У політонічній орфографії він пишеться з гострим наголосомμί[3][4].

Використання як символРедагувати

Велика мю, через свою графічну тотожність латиничному M, поза грецьким письмом не використовується.

Мала літераРедагувати

Кодування символівРедагувати

  • Грецька Мю / Коптська Мю[6]

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.oed.com/view/Entry/123122
  2. Hadley, James (1884). A Greek Grammar for Schools and Colleges. New York: American Book. с. 79. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 12 липня 2020. 
  5. Olympus History: [[https://web.archive.org/web/20161030002859/http://www.olympus-global.com/en/corc/history/camera/m_series/ Архівовано 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.] µ[mju:] (Stylus) Series]
  6. Unicode Code Charts: Greek and Coptic (Range: 0370-03FF) [Архівовано 15 лютого 2022 у Wayback Machine.]

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мю (літера)