Коппа (літера)

буква архаїчного грецького алфавіту

Ко́ппа (грец. κόππα, дав.-гр. ϙόππα, у латинізованому запису koppa чи qoppa) — літера грецької абетки. Архаїчне написання Ϙ, ϙ, пізніше — Ϟ ϟ.

Грецька абетка
Α α — альфа Β β — бета
Γ γ — гамма Δ δ — дельта
Ε ε — епсилон Ζ ζ — дзета
Η η — ета Θ θ — тета
Ι ι — йота Κ κ — каппа
Λ λ — лямбда Μ μ — мю
Ν ν — ню Ξ ξ — ксі
Ο ο — омікрон Π π — пі
Ρ ρ — ро Σ σ ς — сигма
Τ τ — тау Υ υ — іпсилон
Φ φ — фі Χ χ — хі
Ψ ψ — псі Ω ω — омега
Застарілі
Ϝ ϝ — дигамма Ϛ ϛ — стигма
Ͱ ͱ — хета Ϻ ϻ — сан
Ϟ(Ϙ) — коппа Ϡ(Ͳ) — сампі
Ϸ ϸ — шо

Історія ред.

У фінікійському алфавіті існувала літера коф, що позначала фонему /q/, звичайну для семітських мов. Форма букви може походити від зображення голки з вушком, вузла, чи навіть мавпи зі звішеним донизу хвостом[1][2][3]. Деякі навіть припускали, що походження накреслення літери «коф» ще давніше: від єгипетського ієрогліфа з фонетичним значенням wj[4][5]. Греки, адаптувавши фінікійське письмо для своєї мови, дали літері назву «коппа».

Припускають, що первісно «коппа» призначалася для передачі лабіалізованого велярного проривного, наприклад, /kʷ/ чи /kʷʰ/[6]; глухий язичковий проривний звук /q/ був відсутній у грецькій фонологічній системі. Надалі в давньогрецьких діалектах /kʷ/ і /kʷʰ/ змінилися відповідно в /p/ і /pʰ/[7]. Тому різні накреслення букви «коппа» перетворили на дві окремі літери: Ϙ («коппа»), що стала позначати фонему /k/ перед голосними заднього ряду;[8] і Φ, φ («фі»), яка первісно передавала придиховий звук /pʰ/, чия вимова надалі змінилася в /f/[9][10].

Деякий час «коппа» використовувалася для позначення /k/ перед голосними заднього ряду, але згодом була витіснена буквою Κ, κ («каппа»), однак продовжувала використовуватися для позначення числа 90. З часом накреслення літери змінилося і стало Z-подібним ( ).

Нащадки ред.

Інші застосування ред.

 
Коринфский статер. На аверсі під зображенням Пегаса — буква «коппа»

Коппа була символом міста Коринфа, назва якого історично писалася як Ϙόρινθος.

«Коппа» в Юнікоді ред.

Зовнішній вигляд Кодова позиція Назва
Ϙ U+03D8 Greek Letter Archaic Koppa
ϙ U+03D9 Greek Small Letter Archaic Koppa
Ϟ U+03DE Greek Letter Koppa
ϟ U+03DF Greek Small Letter Koppa

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Travers Wood, Henry Craven Ord Lanchester, A Hebrew Grammar, 1913, p. 7. A. B. Davidson, Hebrew Primer and Grammar, 2000, p. 4 [Архівовано 4 лютого 2017 у Wayback Machine.]. The meaning is doubtful. «Eye of a needle» has been suggested, and also «knot» Harvard Studies in Classical Philology vol. 45.
  2. Isaac Taylor, History of the Alphabet: Semitic Alphabets, Part 1, 2003: "The old explanation, which has again been revived by Halévy, is that it denotes an 'ape,' the character Q being taken to represent an ape with its tail hanging down. It may also be referred to a Talmudic root which would signify an 'aperture' of some kind, as the 'eye of a needle,' … Lenormant adopts the more usual explanation that the word means a 'knot'.
  3. Haley, Allan. The Letter Q. Fonts.com (амер.). Monotype Imaging Corporation. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  4. Samuel, Stehman Haldeman (1851). Elements of Latin Pronunciation: For the Use of Students in Language, Law, Medicine, Zoology, Botany, and the Sciences Generally in which Latin Words are Used. J.B. Lippincott. с. 56. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
  5. Hamilton, Gordon James (2006). The Origins of the West Semitic Alphabet in Egyptian Scripts. Catholic Biblical Association of America. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
  6. Woodard, Roger G. (24 березня 2014). The Textualization of the Greek Alphabet. с. 303. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
  7. Noyer, Rolf. Principal Sound Changes from PIE to Greek (PDF). University of Pennsylvania Department of Linguistics. Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2017.
  8. Boeree, C. George. The Origin of the Alphabet. Shippensburg University. Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 3 лютого 2017.
  9. Arvaniti, Amalia (1999). Standard Modern Greek (PDF). Journal of the International Phonetic Association. 2 (29): 167—172. doi:10.1017/S0025100300006538. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка); Недійсний |deadurl=bot: unknown (довідка)
  10. Miller, D. Gary (6 вересня 1994). Ancient Scripts and Phonological Knowledge (англ.). John Benjamins Publishing. с. 54—56. ISBN 9789027276711. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.

Література ред.

Посилання ред.