Тета (літера)

літера грецької абетки

Те́та (велика Θ, мала θ або ϑ; грец. Θήτα) — восьма літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 9.

Greek letter theta serif+sans.svg
Тета (літера)
Вимова
давня [th]
сучасна [θ]
Схожі
латиниця -
кирилиця Ѳ, ѳ
гебрейська ט
арабська
Транскрипція
Із давньої th
Із сучасної th
Кодування
Велика
Код Юнікод U+0398
Назва Юнікод GREEK CAPITAL LETTER THETA
HTML Θ
HTML-сутність Θ
Мала
Код Юнікод U+03B8
Назва Юнікод GREEK SMALL LETTER THETA
HTML θ
HTML-сутність θ
Варіант малої
Код Юнікод U+03D1
Назва Юнікод GREEK THETA SYMBOL
HTML ϑ
HTML-сутність ϑ
Greek alphabet alpha-omega.svg
Грецька абетка
Α α — альфа Β β — бета
Γ γ — гамма Δ δ — дельта
Ε ε — епсилон Ζ ζ — дзета
Η η — ета Θ θ — тета
Ι ι — йота Κ κ — каппа
Λ λ — лямбда Μ μ — мю
Ν ν — ню Ξ ξ — ксі
Ο ο — омікрон Π π — пі
Ρ ρ — ро Σ σ ς — сигма
Τ τ — тау Υ υ — іпсилон
Φ φ — фі Χ χ — хі
Ψ ψ — псі Ω ω — омега
Застарілі
Ϝ ϝ — дигамма Ϛ ϛ — стигма
Ͱ ͱ — хета Ϻ ϻ — сан
Ϟ(Ϙ) — коппа Ϡ(Ͳ) — сампі
Ϸ ϸ — шо

Читання цієї літери у різні історичні періоди грецької мови було різним. Так, у давньогрецькій вона читалася як звук [tʰ] («т» з придихом) і відповідно називалася МФА[tʰɛ̂ːta], у середньогрецькій і новогрецькій — як [θ] і називається МФА[ˈθita].

ІсторіяРедагувати

НащадкиРедагувати

Від грецької «тети» походять глаголична   і кирилична  , що називалися «фіта» — відповідно до середньогрецької вимови назви літери як [θita]. У слов'янських мовах ці літери вживалися переважно у грецизмах: для передавання тети, рідше — для передавання іншої літери φ («фі»), в останньому разі її читали як глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикативний звук [f].

Докладніше: Фіта

ТранслітераціяРедагувати

ВикористанняРедагувати

  • У TeX   — \Theta,   — \theta.
  • У математиці   — тета-функція.

Велика літераРедагувати

Мала літераРедагувати

Передавання тети в українській мовіРедагувати

Згідно редакції правопису української 2019[1][2] мови літера "Тета" передається тільки як "т" (за винятком слів з варіативним виглядом). У словах латинського запозичення літера "Θ" передається через Т "т". Наприклад: Бібліотека, театр, атерина. Натомість у словах ,запозичених за посередництва російської мови зазвичай є два варіанти передавання літери: через "ф або через т. Наприклад: Афіни, Атени, Ортоепія, Орфоепія, Ефір, Етер,Міт, міф і т.д.

Причиною таких розбіжностей є новий правопис 1933 року, який прийняли з метою зближення української та російської мов. Історично в українській мові літера "Тета" передається виключно як "т" ,але через це саме зближення у 1933 в українську мову було скопійовано правила російської граматики , відповідно до яких літера "Тета" передається як "ф", за винятком запозичених з європейських мов слів.(Хоча попередньо Правопис 1927 року закріпив ті правила, які були притаманними для української мови). За 30 років незалежности в Україні була спроба відновити норми Правопису 1927, а деякі з них таки вдалося відновити у 2019, до яких належить і правило про "Тету"[3].

Див. такожРедагувати

Див. такожРедагувати

  1. https://www.kmu.gov.ua/npas/pitannya-ukrayinskogo-pravopisu/ Постанова кабінету міністрів про нову редакцію правопису
  2. https://mon.gov.ua/ua/news/rozyasnennya-shodo-vikoristannya-novoyi-redakciyi-ukrayinskogo-pravopisu/ РОЗ’ЯСНЕННЯ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ НОВОЇ РЕДАКЦІЇ «УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ»
  3. https://nasze-slowo.pl/novyj-ukrayinskij-pravopys-istoriya-zminy-novovvedennya/ НОВИЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПРАВОПИС: ІСТОРІЯ, ЗМІНИ, НОВОВВЕДЕННЯ