Хета (літера)
буква архаїчного грецького алфавіту
Ͱ, ͱ (хета) — літера архаїчного грецького алфавіту. Походить від фінікійської літери — «хет». У старогрецькій мові хета вимовлялась як довгий напіввідкритий передній голосний /h/. У юнікоді є як велика так і мала літери хета. Вони позначаються U+0370 Ͱ та U+0371 ͱ).[1] відповідно.
Примітки
ред.- ↑ Summary of repertoire for FDAM 3 of ISO/IEC 10646 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 травня 2011. Процитовано 29 липня 2011. [Архівовано 2011-05-24 у Wayback Machine.]