Нахсько-дагестанські мови

На́хсько-дагеста́нські мови зосереджені в основному на сході Північного Кавказу (нині Росія), а також в Азербайджані, Грузії, Туреччині, Йорданії та в деяких інших країнах Близького Сходу. Загальна кількість мовців сягає близько 2,4 млн.

Нахсько-дагестанські мови

У лінгвістиці також уживаний термін «дагестанські мови», що охоплює майже всі гілки нахско-дагестанської сім'ї за винятком Нахської групи. Характерні риси:

КласифікаціяРедагувати

Нахська групаРедагувати

Андо-Аваро-Цезька групаРедагувати

Даргінська групаРедагувати

Лезгінська групаРедагувати

Можливо споріднені мовиРедагувати

А. К. Глейє висловив здогадки про те, що племена, споріднені абхазо-черкеським, в давнину жили і південніше, аж до самої Месопотамії. Щоб довести це, він звертається до досемітської мітаннійської мови та порівнює її лексику та граматику з лексикою та граматикою абхазо-черкеських мов, роблячи висновок, що мітаннійська мова посідає середнє місце між абхазо-черкеськими та нахсько-дагестанськими мовами.

1995 року С. А. Старостін висунув гіпотезу про віддалену спорідненість хуритської мови з сучасними північнокавказькими мовами. Виявлення нових текстів на хуритській мові, а також розвиток північнокавказького порівняльно-історичного мовознавства нині зробили цю гіпотезу менш популярною. В 100-словному списку базової лексики майже не знаходяться збіги між засвідченою хуритською та північнокавказькою прамовами. Лінгвістичний аналіз показує, що хуритська мова бутувала паралельно пранахській мові увесь час своєї фіксації.

Див. такожРедагувати

Списки Сводеша для нахсько-дагестанських мов