Нахсько-дагестанські мови
На́хсько-дагеста́нські мови зосереджені переважно на сході Північного Кавказу (нині Росія), а також в Азербайджані, Грузії, Туреччині, Йорданії та в деяких інших країнах Близького Сходу. Загальна кількість мовців сягає близько 2,4 млн.
У лінгвістиці також уживаний термін «дагестанські мови», що охоплює майже всі гілки нахсько-дагестанської сім'ї, за винятком нахської групи.
Характерні риси:
- синтаксис — ергативна конструкція речення;
- морфологія — складна система відмінків, іменні класи;
- фонетика — наявність латеральних, увулярних, абруптивних та інших приголосних.
КласифікаціяРедагувати
Нахська групаРедагувати
- Вайнахська підгрупа
- Бацбійська підгрупа
Андо-Аваро-Цезька групаРедагувати
- Андійська підгрупа
- Аварська підгрупа
- Цезька підгрупа (Додойська)
Даргинська групаРедагувати
- Північно-західна підгрупа
- Мегебська підгрупа
- Південно-західна підгрупа
- Амухсько-Худуцька мова
- Кункінська мова
- Санжі Іцаринська мова
- Сірхінська мова
- Чіразька підгрупа
- Хайдакська підгрупа
- Кубачі-Аштинська підгрупа
- Лакська мова
Лезгинська групаРедагувати
- Східна підгрупа
- Західна підгрупа
- Південна підгрупа
- Арчинська підгрупа
- Удінська підгрупа
Можливо споріднені мовиРедагувати
А. К. Глейє висловив здогадки про те, що племена, споріднені абхазо-черкеським, в давнину жили і південніше, аж до самої Месопотамії. Щоб довести це, він звертається до досемітської мітаннійської мови та порівнює її лексику та граматику з лексикою та граматикою абхазо-черкеських мов, роблячи висновок, що мітаннійська мова посідає середнє місце між абхазо-черкеськими та нахсько-дагестанськими мовами.
1995 року С. А. Старостін висунув гіпотезу про віддалену спорідненість хуритської мови з сучасними північнокавказькими мовами. Виявлення нових текстів на хуритській мові, а також розвиток північнокавказького порівняльно-історичного мовознавства нині зробили цю гіпотезу менш популярною. В 100-словному списку базової лексики майже не знаходяться збіги між засвідченою хуритською та північнокавказькою прамовами. Лінгвістичний аналіз показує, що хуритська мова бутувала паралельно пранахській мові увесь час своєї фіксації.