Глухий заясенний фрикативний

Глухий заясенний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʃ⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Середній за твердістю у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/.

Глухий заясенний фрикативний
ʃ
Номер МФА	134
Кодування
HTML (десяткове)	ʃ
Юнікод (hex)	U+0283
X-SAMPA	S
Кіршенбаум	S
Брайль
Зображення

Деякі науковці використовують символ /ʃ/ для позначення глухого ретрофлексного фрикатива /ʂ/ або глухого ясенно-твердопіднебінного фрикатива /ɕ/. У першому випадку, власне глухий заясенний африкат записують як /ʃʲ/.

Назва

• Глухий заясенний фрикатив
• Глухий заясенний фрикативний
• Глухий палато-альвеолярний фрикатив (англ. Voiceless palato-alveolar fricative)
• Глухий палато-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless palato-alveolar sibilant fricative)
• Глухий піднебінно-ясенний фрикатив
• Глухий піднебінно-ясенний фрикатив-сибілянт
• Глухий піднебінно-ясенний фрикативний
• Глухий пост-альвеолярний фрикатив (англ. voiceless postalveolar fricative)
• Глухий пост-альвеолярний фрикативний
• Глухий пост-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. voiceless postalveolar sibilant fricative)

Властивості

Властивості глухого заясенного фрикативного:

• Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
• Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
• Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
• Місце творення — піднебінно-ясенне, тобто він артикулюється передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка, а кінчик язика при цьому трохи загнутий й розташований біля твердого піднебіння.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
адигейська		шыд	[ʃəd]	віслюк
азербайджанська		şeir	[ʃeiɾ]	вірш
албанська		shtëpi	[ʃtəˈpi]	дім
англійська		sheep	[ʃiːp]	вівця	Див. англійська фонетика
арабська		شمس	[ʃams]	сонце	Див. арабська фонетика
баскська		kaixo	[kajʃ̺o]	привіт
болгарська		юнашки	[joˈnaʃki]	героїчно
валлійська		'siarad	[ˈʃɑːrad]	говорити	Див. валлійська фонетика
вірменська (східна)		շուն	[ʃun]	собака
гебрейська		וויסנשאַפֿטלעכע	[vɪsn̩ʃaftləxə]	науковий	Див. гебрейська фонетика
гінді		शक	[ʃək]	сумнів	Див. фонетика гіндустані
ірландська		sí	[ʃiː]	вона	Див. ірландська фонетика
латвійська		šalle	[ˈʃalːe]	кашне
литовська		šarvas	[ˈʃɐrˑvɐs]	обладунок
македонська		што	[ʃtɔ]	що	Див. македонська фонетика
малайська		syarikat	[ʃarikat]	товариство
маратхі		शब्द	[ˈʃəbˈd̪ə]	слово	Див. фонетика маратхі
нідерландська		sjabloon	[ʃäˈbloːn]	шаблон	Див. нідерландська фонетика
німецька		schön	[ʃʷø̈ːn]	гарний	Див. німецька фонетика
перська		شاه	[ʃɒːh]	шах	Див. перська фонетика
португальська		caixa	[ˈkajʃɐ]	коробка	Див. португальська фонетика
румунська		șefi	[ʃefʲ]	шефи	Див. румунська фонетика
сербська		шума	[ʃûmä]	ліс	Див. сербська фонетика
словенська		šola	[ˈʃóːla]	школа
турецька		güneş	[ɟyˈne̞ʃ]	сонце	Див. турецька фонетика
угорська		segítség	[ˈʃɛɡiːt͡ʃːeːɡ]	допомога	Див. угорська фонетика
уйгурська		شەھەر	[ʃæhær]	місто
українська		шахи	['ʃɑxɪ]	—	Див. українська фонетика
фінська		šekki	[ʃekːi]	перевірка	Див. фінська фонетика
французька		cher	[ʃɛʁ]	дорогий	Див. французька фонетика
шотландська гельська		seinn	[ʃeiɲ]	співати	Див. шотландська гельська фонетика

Глухий заясенний фрикатив-несибілянт

Глухий заясенний фрикатив-несибілянт
ɹ̠̊˔
Номер МФА	151 414 402B 429
Кодування
X-SAMPA	r\_-_0_r
Звучання
noicon джерело · допомога

Джерела

• Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (італ.), Bologna: Zanichelli, ISBN 88-08-24624-8
• Cotton, Eleanor Greet; Sharp, John (1988), Spanish in the Americas, Georgetown University Press, ISBN 978-0-87840-094-2
• Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
• Dąbrowska, Anna (2004), Język polski, Wrocław: wydawnictwo Dolnośląskie, ISBN 83-7384-063-X
• Dubisz, Stanisław; Karaś, Halina; Kolis, Nijola (1995), Dialekty i gwary polskie (пол.), Warsaw: Wiedza Powszechna, ISBN 83-2140989-X
• Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins
• Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993), French, Journal of the International Phonetic Association, 23 (2): 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874
• Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
• Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. 2nd), Blackwell
• Mangold, Max (2005), Das Aussprachewörterbuch, Duden, ISBN 978-3-41104066-7
• Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec, Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—14, doi:10.1017/S0025100308003344
• Roach, Peter (2004), British English: Received Pronunciation, Journal of the International Phonetic Association, 34 (2): 239—45, doi:10.1017/S0025100304001768
• Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—21, doi:10.1017/S0025100304001628
• Shosted, Ryan K; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—64, doi:10.1017/S0025100306002659
• Thelwall, Robin (1990), Arabic, Journal of the International Phonetic Association, 20 (2): 37—41, doi:10.1017/S0025100300004266
• Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.