Відкрити головне меню

Рачія Акопович Ачарян
Հրաչյա Հակոբի Աճառյան
Рачія Ачарян, 1926
Рачія Ачарян, 1926
Народився 8 березня 1876(1876-03-08)
Стамбул, Османська імперія[1]
Помер 16 квітня 1953(1953-04-16)[1] (77 років)
Єреван, Вірменська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[1]
Місце проживання Єреван
Громадянство СРСР СРСР
Національність вірмени
Діяльність мовознавець, нехудожній письменник, викладач університету
Alma mater Faculty of Arts of Parisd, University of Strasbourgd і Страсбурзький університет
Сфера інтересів мовознавство
Заклад Єреванський державний університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Відомі учні V. A. Ōhanyand
Нагороди
Автограф Herachiay Atcharian Signature 1926.png

Ачарян Рачія Акопович у Вікісховищі?

Рачія Акопович Ачарян (вірм. Հրաչյա Հակոբի Աճառյան; 8 (20) березня 1876(18760320), Константинополь — 16 квітня 1953, Єреван) — вірменський радянський мовознавець і літературознавець, доктор філологічних наук honoris causa1935 року), професор1925 року), академік АН Вірменської РСР1943 року), почесний член-кореспондент Чехословацької академії наук1937 року), член Паризького лінгвістичного товариства (з 1897 року), заслужений діяч науки Вірменської РСР (з 1933 року).

БіографіяРедагувати

Народився 8 (20 березня) 1876 року в місті Константинополі. У 1898 році закінчив Сорбонський університет у Парижі. У 18931923 роках викладав у різних школах Османської імперії. У 19231925 роках — один з викладачів-основоположників Єреванського державного університету, у 19251953 роках його професор. У 19431953 роках — старший науковий співробітник Інституту мови АН Вірменської РСР.

Помер в Єревані 16 квітня 1953 року.

Наукова діяльністьРедагувати

Зачинатель історичного та порівняльного методів вивчення вірменської мови. Автор досліджень в області вірменської діалектології, лексикології та лексикографії, історії вірменської мови, порівняльної історичної граматики та загального мовознавства, а також проблем вірменознавства. Основні праці:

  • «Повна граматика вірменської мови в порівнянні з 562 мовами» (томи 1-4, 1952–1959);
  • «Історія вірменської мови» (томи 1-2,1940-1951);
  • «Кореневий словник вірменської мови» (томи 1-7, 1925–1935);
  • «Словник вірменських власних імен» (томи 1-4, 1942–1948);
  • «Вірменський словник діалектів» (1913).

Вшанування пам'ятіРедагувати

У 1964 році ім'я Р. А. Ачаряна присвоєно Інституту мови НАН Вірменії, а у 1966 році середній школі № 72 міста Єревана.

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати