Вікіпедія

Амбарцумян Віктор Амазаспович

радянський вірменський астрофізик

Віктор Амазаспович Амбарцумя́н (вірм. Վիկտոր Համբարձումյան; 5 (18) вересня 1908(19080918), Тбілісі — 12 серпня 1996) — вірменський радянський астрофізик, Національний Герой Вірменії.

Амбарцумян Віктор Амазаспович
вірм. Վիկտոր Համազասպի Համբարձումյան
Народився5 (18) вересня 1908[1][2][3]
Тифліс, Тифліська губернія, Російська імперія[2][3]
Помер12 серпня 1996(1996-08-12)[1][4][…] (87 років)
Бюракан, Араґацотн, Вірменія[6][3]
ПохованняБюракан[3]
Країна Російська імперія
 СРСР[7]
 Вірменія[8][9]
Національністьвірмени[10][2]
Діяльністьастрофізик, політик, астроном
Alma materРосійський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена (1925)[10]
фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd (1928)[10]
Пулковська обсерваторія (1931)[10]
Галузьастрофізика[11] і астрономія[11]
ЗакладЛенінградський державний університет[10]
Yelabuga branch of Kazan Federal Universityd[10]
Єреванський державний університет[10][2]
Бюраканська астрофізична обсерваторія[10][2][3]
Посададиректор[2], президент[d][10][2], депутат Верховної ради СРСР[d][12], голова[10][3] і голова[13][3]
Вчене званняакадемік[2]
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук[3] (1935)
Науковий керівникБєлопольський Аристарх Аполлонович
Відомі учніСоболєв Віктор Вікторович
Аспіранти, докторантиСоболєв Віктор Вікторович
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Академія наук НДР
Леопольдина
Російська академія наук
Академія наук СРСР[14]
Болгарська академія наук
Угорська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Французька академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Індійська національна академія наук
Національна академія наук США
Академія наук Вірменської РСР
МАС
ПартіяВКП(б)[2]
БатькоHamazasp Hambardzumyand
Брати, сестриGohar Hambardzumyand
Діти (4)Рафаель Амбарцумянd
Ruben Hambardzumyand
Нагороди
Особ. сторінкаambartsumian.ru
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Амбарцумян Віктор Амазаспович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Амбарцумян.

Біографічні відомості

ред.

1928 року закінчив Ленінградський університет. Ще в студентські роки опублікував 16 праць з астрономії. Потім навчався в аспірантурі Пулковської обсерваторії під керівництвом Білопольського. З 1931 року працював у Ленінградському університеті (з 1934 року — професор). У 1939—1941 — директор обсерваторії Ленінградського університету. 1943 року переїхав до Єревана.

Академік АН СРСР (з 1953, член-кореспондент з 1939), академік (з 1943) та президент (з 1947) АН Вірменської РСР, засновник та директор Бюраканської астрофізичної обсерваторії (1946).

Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань.

Науковий доробок

ред.

Праці Амбарцумяна охоплюють багато галузей астрономії. Зокрема йому належать важливі дослідження в галузі фізики зір та газових туманностей, механіки та зоряних систем, позагалактичної астрономії. Він детально розробив метод досліджень перенесення випромінювання зір через газові туманності, оцінив значення променевого тиску у туманностях. Надав чітке математичне пояснення процесів, що відбуваються у газових туманностях під час переробки ультрафіолетового випромінювання. Запропонував метод визначення електронних температур туманностей за відношенням інтенсивностей заборонених ліній, що широко застосовується у сучасній астрономії. Розробив основи теорії іонізації в оболонках нових та наднових зір.

В 1941—43 розробив нову теорію поглинання світла в каламутних середовищах (Сталінська премія, 1946). Відкрив і вивчив зоряні асоціації (Сталінська премія, 1950).

Під керівництвом Амбарцумяна в Бюраканській обсерваторії виконано важливі дослідження з позагалактичної астрономії.

Відзнаки і нагороди

ред.
 
trumb

Почесний член Національною АН США (1959), Лондонського королівського товариства (1969), низки інших академій наук і наукових товариств, віце-президент (1948—1955) і президент (1961—1964) Міжнародного астрономічного союзу, президент Міжнародної ради наукових союзів (1968—1970, 1970—1972).

Двічі Герой Соціалістичної Праці (1968, 1978). 4 ордени Леніна, Орден Жовтневої революції, Орден Трудового Червоного Прапора, Орден «Знак Пошани», Орден Кирила і Мефодія 1 ступеня (НРБ).

Державні премії СРСР (1946, 1950).

Золота медаль ім. М. В. Ломоносова АН СРСР (1971), Золоті медалі Лондонського королівського астрономічного товариства (1960) і Словацькою АН, медалі ім. П. Ж. С. Жансена Французького астрономічного товариства (1956), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1959), ім. Р. Л. Ф. Гельмгольца Німецької АН в Берліні (1971).

Почесний громадянин Тбілісі (1982).[15]

2009 року на честь вченого заснована Міжнародна наукова премія імені Віктора Амбарцумяна президента Вірменії.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в г д е ж и к Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
  3. ↑ а б в г д е ж и Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 3.
  4. ↑ Massevitch A. G. Viktor Amazaspovich Ambartsumian
  5. ↑ Ambartsumian R. V. A life in astrophycis. Selected papers of Viktor A. Ambartsumian // Astrophysics — Springer Science+Business Media, 1998. — Vol. 41, Iss. 4. — P. 328–330. — ISSN 0571-7256; 1573-8191 — doi:10.1007/BF02894658
  6. ↑ The Modern Physics of Compact Stars — Volkswagen Foundation.
  7. ↑ Litvinov V. G., Medvedev N. G. Some optimal and inverse problems for orthotropic noncircular cylindrical shells // Journal of Optimization Theory and Applications — Springer Science+Business Media, 1984. — Vol. 42, Iss. 2. — P. 229–246. — ISSN 0022-3239; 1573-2878 — doi:10.1007/BF00934298
  8. ↑ Armenia famous native sons and daughters
  9. ↑ Halton C. Arp, Astronomer Who Challenged Big Bang Theory, Dies at 86 // The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2014. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  10. ↑ а б в г д е ж и к л Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  11. ↑ а б Czech National Authority Database
  12. ↑ https://doi.org/10.1098/rsbm.1998.0002 — С. 31.
  13. ↑ https://council.science/6-administration-governance/
  14. ↑ http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-49360.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
  15. ↑ Гордость нашего города // Мерія Тбілісі(рос.)

Література

ред.
  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Р. Родригес (1977). Амбарцумян Виктор Амазаспович. Астрономы (Биографический справочник) (російською) . на сайте Астронет. Киев: «Наукова Думка». Архів оригіналу за 17 вересня 2010. Процитовано 2 червня 2010. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |посилання= (довідка)

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Амбарцумян_Віктор_Амазаспович&oldid=41866007