Академія наук СРСР

(Перенаправлено з АН СРСР)

Акаде́мія нау́к СРСР — найвища наукова установа Радянського Союзу.

Академия наук СССР
Академія наук СРСР
Абревіатура АН СРСР
Тип академія наук
організація
Засновано 27 липня 1925
Розпущено 21 листопада 1991
Країна  СРСР
Штаб-квартира Москва (55°43′14″ пн. ш. 37°35′36″ сх. д. / 55.72061111113877274° пн. ш. 37.59350000002777392° сх. д. / 55.72061111113877274; 37.59350000002777392) і Ленінград
Керівник Карпінський Олександр Петрович (1925), Комаров Володимир Леонтійович (1936), Вавилов Сергій Іванович (1945), Несмеянов Олександр Миколайович (лютий 1951), Келдиш Мстислав Всеволодович (1961), Александров Анатолій Петрович (1975) і Марчук Гурій Іванович (1986)
Дочірня(і)
організація(ї)
St. Petersburg Department of Steklov Institute of Mathematics of Russian Academy of Sciencesd
Фізичний інститут імені П. М. Лебедєва
Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН
Сибірське відділення РАН
Far Eastern Branch of the Russian Academy of Sciencesd
Ural Branch of Russian Academy of Sciencesd
Southern Scientific Center RASd
Department of Mathematical Sciencesd
Physical Sciences Divisiond
Computer Equipment and Technologies Department of RASd
Department of Power Engineering, Mechanical Engineering, Mechanics and Control Processesd
Department of Chemistry and Material Sciencesd
Department of Biological Sciencesd
Department of Physiological Sciencesd
Department of Earth Sciencesd
Department of Social Sciencesd
Department of Global Issues and International Relationsd
Division of Historical and Philological Sciencesd
Department of Medical Sciencesd
Department of Agricultural Sciencesd
Regional Research Centresd
Saratov Research Centerd
Tomsk National Research Medical Centerd
Skryabin Institute of Bioengineering RASd
Institute of Biology UB RASd
Institute of Ecology of Mountain Territoriesd
S.I. Vavilov Institute for the History of Natural Science and Technologyd
Фізико-технічний інститут ім. А. Ф. Іоффе РАН
інститут Російської академії наукd
Курчатовський інститут

Нагороди
орден Леніна

Мапа

CMNS: Академія наук СРСР у Вікісховищі

Передісторія

ред.

Заснована в Петербурзі указом сенату від 28 січня 1724. У XVIII столітті в Академію наук були організовані фізичний кабінет, астрономічна обсерваторія, хімічна лабораторія, анатомічний театр, географічний департамент, бібліотека, друкарня та інші наукові й науково-допоміжні установи.

Академіки, що входили до складу АН, — М. В. Ломоносов, Л. Ейлер, Д. Бернуллі, Й. Г. Гмелін, Г.-В. Ріхман, В. К. Тредьяковський, С. П. Крашенінніков, І. І. Лепьохін, М. Я. Озерецковський, П. С. Паллас та інші, зробили великий внесок у науку. Організовані АН експедиції мали велике значення для вивчення природних багатств Росії.

У XVIII ст. АН була майже єдиним джерелом поширення науки в Російській державі. В першій половині XIX ст., коли в країні було створено нові вищі навчальні заклади, роль АН як наукового центру поступово знижується.

У XIX і на початку XX ст. АН перебувала у важкому матеріальному становищі, не мала необхідних умов для проведення наук. досліджень. Попри це, вчені, що працювали в АН, а саме:

В перші роки радянської влади в АН створюються нові інститути: фізико-хімічного аналізу (1918), платиновий (1918), фізико-математичний (1921), радійовий (1922), фізіологічний (1925), інститут ґрунтів (1926) та ін.

Академія наук СРСР

ред.

Постановою ЦВК СРСР і РНК СРСР від 27 липня 1925 АН була перетворена у всесоюзну і дістала назву АН СРСР. АН швидко зростала і стала однією з найбільших наукових установ світу.

Організаційна структура

ред.
Президенти АН СРСР
Роки Ім'я
191736 Карпінський О. П.
193645 Комаров В. Л.
194551 Вавилов С. І.
1951 Несмєянов О. М.

Вищим органом АН були Загальні збори, до складу яких входили академіки і почесні академіки. В період між сесіями Загальних зборів керівництво АН здійснювала Президія на чолі з президентом. Президентами АН в радянський період були академіки О. П. Карпінський (1917–1936), В. Л. Комаров (1936–1945), С. І. Вавилов (1945–1951). З 1951 президентом АН СРСР став академік О. М. Несмєянов.

Склад

ред.

Академія складалася з 8 відділів — фізико-математичних наук, хімічних наук, геолого-географічних наук, біологічних наук, технічних наук, історичних наук, економіки, філософських і правових наук, відділу мови і літератури.

Філії

ред.

До складу АН увійшли філіали: Башкирський, Дагестанський, Казанський, Карельський, Кольський, Комі, Молдовський, Уральський. У 1957 організовано Сибірське відділення АН, до якого пізніше ввійшли філіали: Східносибірський, Далекосхідний, Якутський. На початок 1959 в АН налічувалось понад 100 значних наукових інститутів і велика кількість інших установ. На кінець 1958 в АН було 165 академіків і 354 член-кореспондент; в ній працювало понад 16,5 тис. наукових співробітників.

Українці у внеску АН СРСР

ред.

Протягом всієї історії АН в її роботі брали активну участь українські вчені. У XIX — на початку XX століття академіками були обрані математики Михайло Остроградський, Віктор Буняковський, геохімік Володимир Вернадський, історик Володимир Іконников, зоолог Володимир Заленський, Олександр Красновський та інші.

За радянського часу академіками були обрані представники медичної науки, які працювали в Україні — Олександр Богомолець і Микола Стражеско, а також хімік Лев Писаржевський, історик Владислав Бузескул.

З 1959 в Україні працювали академіки АН СРСР — президент АН УРСР біохімік Олександр Палладін (обраний у травні 1942), літературознавець Олександр Білецький (обраний у червні 1958), письменник Олександр Корнійчук (обраний у вересні 1943), поет Максим Рильський (обраний у червні 1958).

Досягнення

ред.

В АН СРСР широким фронтом провадились досліди в усіх галузях природничих, технічних і суспільних наук. Особливо великі успіхи вчених АН в галузі ядерної фізики, фізики напівпровідників, радіофізики, математики, механіки, астрономії, хімії, металургії, обчислювальної техніки, радіотехніки і т. ін.

Тріумфом вчених СРСР було створення штучних супутників Землі і космічної ракети. АН підтримувала широкі міжнародні наукові зв'язки.

Див. також

ред.

Література

ред.