Німецька національна академія наук Леопольдина
Німéцька націонáльна акадéмія нау́к Леопóльдина (нім. Nationalen Akademie der Wissenschaften Leopoldina, англ. German National Academy of Sciences Leopoldina)[6][7], або скорочено Леопóльдина — найпрестижніша й найдавніша наукова академія Німеччини й одне з найпрестижніших і найдавніших наукових товариств світу, заснована 1652 року як Academia Naturae Curiosorum, з 1687 року носить ім'я імператора Леопольда I Габсбурга.[8][9] Серед академіків Леопольдини понад 180 лауреатів Нобелівської премії.
Німецька національна академія наук Леопольдина | |
---|---|
На честь | Леопольд I Габсбург |
Тип | академія наук наукове товариство національна академія наукd |
Засновник | Johann Lorenz Bauschd Johann Michael Fehrd Georg Balthasar Metzgerd Georg Balthasar Wohlfahrtd |
Засновано | 1 січня 1652 Швайнфурт |
Правовий статус | зареєстроване об'єднанняd[1] |
Сфера | наука |
Галузь | вища освіта |
Країна | Німеччина |
Штаб-квартира | Галле |
51°29′15″ пн. ш. 11°57′48″ сх. д. / 51.487453° пн. ш. 11.963394° сх. д. | |
Членство | Allianz der Wissenschaftsorganisationend Informationsdienst Wissenschaftd[2] German National Research Data Infrastructure (NFDI) e.V.d[3] All European Academiesd[4] Міжакадемічне партнерствоd[5] |
Офіційні мови | німецька |
Керівник | Gerald H. Haugd (1 березня 2020) |
Вебсайт: leopoldina.org | |
Німецька національна академія наук Леопольдина у Вікісховищі |
Загальний опис
ред.У 1687 році імператор Священної Римської імперії Леопольд І затвердив Академію природодослідників як Академію Священної Римської імперії, надавши їй своє ім'я (таким чином виникла скорочена назва — «Leopoldina»). Перед тим її заснував Раймунд Монтекукколі[10].
З 1878 року Академія розташована в Галле.
Обрання академіком Леопольдини — найвища академічна почесть Німеччини (серед членів академії близько 180 лауреатів Нобелівської премії).
Леопольдина має архів і бібліотеку та присуджує премії й нагороди. Інформація про всі наукові заходи публікується в номерах зведених видань «Nova Acta Leopoldina», «Acta Historica Leopoldina» і «Jahrbuch».
Нагороди
ред.- Медаль Котеніуса (вперше — у 1792 р.)
- Carus Medal (1896)
- Schleiden Medal (1955)
- Mendel Medal (1965, на честь Грегора Менделя)
- Darwin Badge (один раз в 1959 р. — на честь 100-річчя виходу друком книги Походження видів)
- Leopoldina Prize for Junior Scientists
- Georg Uschmann Prize for History of Science
- Leopoldina Research Prize (2001, спонсор Commerzbank Foundation)
- Thieme Prize of the Leopoldina for Medicine
- Medal of Merit (у особливих випадках)
Склад Академії
ред.Загальна кількість — 1000 академіків. Три чверті членів — від німецькомовних країн (Німеччина, Австрія, Швейцарія).
Станом на 2021 рік серед членів академії було 183 лауреати Нобелівської премії (включаючи померлих)[11].
Найвідоміші академіки Леопольдини:
- Чарльз Дарвін
- Альберт Ейнштейн
- Марія Склодовська-Кюрі
- Гете
- Амедео Авогадро
- Макс Планк
- Енріко Фермі
- Вільгельм Оствальд
- Ернест Резерфорд
- Ґергард Ертль
- Іван Павлов
- Конрад Лоренц
- Ніколас Тінберген
- Теодор Генш
- Ернст Геккель
- Ернст Майр
- Карл Йозеф Еберт
- Бенджамін Раш
Українці у складі Леопольдини
ред.Членами Леопольдини були українські вчені Іван Шмальгаузен (1960)[12], Платон Костюк (1966)[13] і Віктор Глушков (1970)[14], а також біологи українського походження Феодосій Добржанський (1960)[15] і Меркурій Гіляров (1973)[16].
Членами академії є український біолог Юрій Глеба (1991)[17], а також українці Марина Родніна (2008)[18] і Станіслав Горб (2011)[19], що розпочали свої наукові кар'єри в Україні, але згодом виїхали до Німеччини.
Цікаво, що з восьми згаданих науковців семеро є випускниками кафедр біологічного факультету Київського університету, зокрема четверо — кафедри зоології.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ https://www.leopoldina.org/service/impressum/
- ↑ https://idw-online.de/de/institution743
- ↑ https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
- ↑ https://allea.org/members
- ↑ https://web.archive.org/web/20221208195542/https://www.interacademies.org/network/member-academies
- ↑ Leitbild der Nationalen Akademie der Wissenschaften Leopoldina
- ↑ Mission Statement of the German National Academy of Sciences Leopoldina
- ↑ Werner E. Gerabek: Enzyklopädie Medizingeschichte, S.23 online Google
- ↑ Jedlitschka, Karsten (20 червня 2008). The Archive of the German Academy of Sciences Leopoldina in Halle (Salle): more than 350 year of the history of science. Notes & Records of the Royal Society. 62 (2): 237—244. doi:10.1098/rsnr.2007.0009 — через JSTOR.
- ↑ [джерело?]
- ↑ Leopoldina | Members with Nobel Prize
- ↑ Leopoldina — Ivan Schmalhausen
- ↑ Leopoldina — Platon G. Kostjuk
- ↑ Leopoldina — Viktor M. Gluškov
- ↑ Leopoldina — Theodosius Dobzhansky
- ↑ Leopoldina — Merkurij S. Ghilarov
- ↑ Leopoldina — Yuri Y. Gleba
- ↑ Leopoldina — Marina V. Rodnina
- ↑ Leopoldina — Stanislav N. Gorb
Література
ред.- Parthier B. Die Leopoldina. Bestand und Wandel der ältesten deutschen Akademie. — Halle : Druck-Zuck, 1994. (нім.)
- Parthier B., D. von Engelhardt (Hrsg.). 350 Jahre Leopoldina. Anspruch und Wirklichkeit. Festschrift der Deutschen Akademie der Naturforscher Leopoldina 1652—2002. — Halle : Druck-Zuck, 2002. (нім.)
- Volker ter Meulen (Hrsg.). Akademie der Naturforscher Leopoldina — Geschichte, Struktur, Aufgaben[недоступне посилання з липня 2019]. — Halle : Druck-Zuck, 2006. (нім.)