Відкрити головне меню

Пулковська обсерваторія

Пулковська обсерваторія. 2004.

Пулковська обсерваторія (повна офіційна назва — «Головна (Пулковська) астрономічна обсерваторія Російської академії наук», скорочене — ГАО РАН) — основна астрономічна обсерваторія Російської академії наук, розташована за 19 кілометрів на південь від Санкт-Петербурга на Пулковських висотах (75 метрів над рівнем моря). Вважається Світовою спадщиною.[1]

Історія створенняРедагувати

 
Пулковська обсерваторія. 1855.

Миколаївська Головна астрономічна обсерваторія РАН, натепер Головна Астрономічна Обсерваторія РАН (ГАО РАН), відоміша як Пулковська обсерваторія, спочатку була задумана як центральна астрономічна установа Росії. Будівництво і оснащення здійснювалося під спостереженням і безпосереднім керівництвом її першого директора, академіка Василя Яковича Струве (Фрідріха Георга Вільгельма Струве). Автором архітектурного ансамблю став Олександр Брюллов. Урочисте відкриття відбулося 19 серпня 1839.

До 1839 року найбільшою в Росії вважалася петербурзька Академічна обсерваторія. Але її невдале розташування і місто, що постійно зростало, змусили вчених шукати нове місце. 1827 року Петербурзька Академія наук ухвалила рішення про створення нової астрономічної обсерваторії. 1833 року комісія у складі академіків Василя Струве, Єгора Паррота, Вікентія Вишневського і Павла Фусса під керівництвом адмірала Олексія Грейга (засновника і будівельника Миколаївської морської обсерваторії) почала розробку проекту.

У квітні 1834 імператор Микола I схвалив вибір місця будівництва майбутньої обсерваторії (Пулковські пагорби), передав Академії наук земельну ділянку площею 20,5 десятин (22,40 гектара), і видав указ про заборону будь-якого будівництва на прилеглих територіях (ближче однієї версти від південної межі) без дозволу директора обсерваторії.

Пасмо, що зветься нині «Пулковськими висотами», складається з трьох пагорбів і розташоване на південь від Санкт-Петербурга. Обсерваторію побудували на найвищому, центральному, пагорбі. Його висота досягає 74,9 м над рівнем моря.

Наукова діяльністьРедагувати

Наукова діяльність обсерваторії охоплює практично всі пріоритетні напрями фундаментальних досліджень сучасної астрономії: небесна механіка і зоряна динаміка, астрометрія (геометричні і кінематичні параметри Всесвіту), Сонце і сонячно-земні зв'язки, фізика і еволюція зір, апаратура і методика астрономічних спостережень.

У Пулково було розроблено загальноприйняту дотепер методику астрометричних спостережень для визначення точного розташування зір. Застосування цієї методики дозволило підвищити точність позиційних спостережень у Пулкові в 3-5 разів порівняно з досягнутою у той час провідними обсерваторіями світу (Гринвіцькою і Паризькою).

Пулковські абсолютні каталоги положень зір, складені і опубліковані під керівництвом Василя Струве та його послідовників, здобули обсерваторії світове визнання, що знайшло відображення в титулі «астрономічної столиці світу», наданому Пулковській обсерваторії ще в XIX ст. американським астрономом Бенджаменом Гулдом. Ці каталоги лягли в основу всіх створених у XIX і XX ст. фундаментальних координатних астрометричних систем. Крім того, у Пулкові створено каталоги відносних власних рухів зір і галактик на основі фотографічних спостережень. Проведено багаторічні дослідження зір із планетними системами (так звані «темні супутники зірок»). Розроблено теорію атмосферної рефракції.

Дослідження академіка Аристарха Бєлопольського і його учнів здобули світову славу астрофізичним дослідженням Пулковської обсерваторії. У Пулкові було проведено низку спостережень, що привели до видатних астрономічних відкриттів: визначення швидкості обертання великих планет, експериментальне підтвердження фрагментарності кілець Сатурна, фундаментальні дослідження зірок із змінними променевими швидкостями, дослідження диференціального обертання Сонця, виявлення неодночасності затемнення в подвійних зоряних системах типу алголів (ефект Тихова-Нордманна), астрофізичні дослідження планети Марс, доказ швидкого обертання зірок ранніх спектральних класів, осмислення еволюційного значення цього факту. Низку фундаментальних робіт було виконано в Симєїзському відділенні Пулковської обсерваторії (з 1945 — Кримська астрофізична обсерваторія).

Встановлено фундаментальні для геліофізики експериментальні факти: протуберанці і корона справді є сонячними утвореннями, а не артефактами спостережень, форма корони пов'язана з фазою 11-річного сонячного циклу. Проведено перші вітчизняні спостереження сонячної корони поза затемненням і розпочато її регулярні спостереження. Вперше виявлено холодне світіння гелію та іонізованного кальцію у високотемпературній плазмі корони. За даними багаторічних спостережень відкрито другий максимум (потужності) в 11-річному циклі активності Сонця (так званий максимум Гневишева). На основі спостережень першої радянської стратосферної сонячної обсерваторії, розробленої і створеної ГАО, виявлено фотосферні гранули діаметром менше 200 км.

У Пулковській обсерваторії було створено «Великий пулковський радіотелескоп» (БПР) — прообраз найбільшого у світі радіотелескопа РАТАН-600; розроблено технічне завдання, науково-технічне обґрунтування на найбільший у світі (на той час) 6-метровий телескоп БТА, встановлений у Спеціальній астрофізичній обсерваторії.

Директори Пулковської обсерваторіїРедагувати

СьогоденняРедагувати

1997 року указом президента РФ обсерваторію включено до переліку особливо цінних об'єктів культурної спадщини народів Росії.

Пулковська обсерваторія, очолювана нині доктором фізико-математичних наук Олександром Степановим, досі не втратила репутації. Багато російських і зарубіжних обсерваторій створювалися за безпосередньої участі її фахівців. Однією з сильних сторін установи залишається міжнародна наукова співпраця, виражена участю в Комісіях Міжнародного астрономічного союзу, Міжнародного геодезичного і геофізичного союзу, Міжнародного наукового радіосоюзу.

ГАО РАН активно проводить спільні наукові роботи в рамках підписаних договорів і угод про науково-технічну співпрацю з 20 іноземними установами Великої Британії, Іспанії, США, Данії, Італії, Бельгії, Німеччині, Японії, Фінляндії, Греції та інших країн. Пулковські астрономи регулярно беруть участь в міжнародних наукових проектах, зокрема в оснащенні Міжнародної космічної станції (МКС) бортовою науковою апаратурою.

Продовжується розробка сучасного проекту Космічної астрометричної системи «Струве» під керівництвом Івана Канаєва. Також пулковські астрофізики вивчають молоді зорі і зоряні скупчення, подвійні рентгенівські зоряні системи, проводять дослідження в галузях спектрофотометрії, космомікрофізіки тощо. Успішно продовжується визначення координат тіл Сонячної системи. Зберігаються і просвітницькі традиції – регулярно організовуються екскурсії і лекційні заняття.

Див. такожРедагувати

ВиноскиРедагувати

  1. Historic Centre of Saint Petersburg and Related Groups of Monuments
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

ПосиланняРедагувати