Міжнародний астрономічний союз

Міжнародний астрономічний союз (МАС, англ. International Astronomical Union, IAU) — організація, що об'єднує астрономічні співтовариства всього світу. Заснована в липні 1919 в Брюсселі (Бельгія).

Міжнародний астрономічний союз
IAU
IAU logo.svg
ExecutiveComitee-IAU-2018-2021.jpg
?координати:
Тип наукова організація[d] і міжнародна організація
Країна Flag of France (1794–1815, 1830–1974, 2020–present).svg Франція
Засновано 1919
Засновник Бенжамен Байоd
Президент Евіна ван Дісхук[1]
Членство у
  • Міжнародна наукова рада і Committee on Space Researchd[2]
  • Штаб-квартира Париж[3]
    Сайт iau.org
    CMNS: Міжнародний астрономічний союз у Вікісховищі

    Склад і організаціяРедагувати

    Станом на 2009 МАС складається з країн-членів (представлених національними академіями або іншими неурядовими установами) і 10 144 індивідуальних членів[4]. Союз включає 68 національних членів. СРСР увійшов до МАС 1935 року, Україна, представлена НАНУ, приєдналася 1993.

    Разом із подібними організаціями в інших галузях науки, МАС належить до Міжнародної ради наукових спілок, штаб якої розміщується в Парижі.

    У союзі діють Центральне бюро астрономічних телеграм і Центр малих планет, розташовані в Смітсонівській астрофізичній обсерваторії.

    Робочими органами МАС є комісії з окремих проблем астрономії. У складі МАС діє понад 40 постійних комісій та Виконавчий комітет[5].

    Деякі комісії утворюють робочі групи для вирішення окремих завдань[5].

    ІсторіяРедагувати

    Історію створення МАС можна простежити, починаючи від міжнародного співробітництва за проєктом «Карта неба». 1887 року постійна комісія з фотографічної карти неба поширила свої інтереси й на інші розділи астрономії і тому може вважатися фундатором МАС.

    МАС був заснований 1919 року як об'єднання різних міжнародних проєктів, включаючи «Карту неба» (фр. Carte du Ciel), Сонячний союз і Міжнародне бюро часу. Першим президентом союзу став Бенжамен Байо[fr] (1919—1922 рр)[6]. Пітер ван Рейн[nl] був президентом із 1932 до 1958. В інформаційному бюлетені № 100[7] дванадцять із чотирнадцяти колишніх генеральних секретарів (з 1964, кожен перебував на посаді три роки між Генеральними асамблеями) згадують історію МАС із її труднощами, зокрема, взаємодію з посадовцями радянського блоку, із грецькою військовою хунтою, розповідають про причини ухвалення непопулярних рішень на додатковій надзвичайній генеральній асамблеї в Польщі на відзнаку 500-річчя Миколая Коперника (в лютому 1973 року, одразу після чергової генеральної асамблеї в Австралії).

    ДіяльністьРедагувати

    Раз на три-чотири роки (перерва була тільки в роки війни) в одній з країн учасниць відбуваються Генеральні асамблеї (з'їзди), регулярно організуються симпозіуми та колоквіуми фахівців..

    МАС визнаний як найвища міжнародна інстанція у вирішенні астрономічних питань, які потребують співпраці та стандартизації, таких як офіційні назви астрономічних тіл і деталей на них. IAU також сприяє проведенню астрономічних спостережень у країнах, що розвиваються.

    Рішення МАСРедагувати

    • На першому засіданні Генеральної асамблеї МАС у 1922 було запроваджено поділ неба на 88 сузір'їв, виключено деякі сузір'я й спрощено назви інших, визначено обриси сузір'їв. Остаточні межі сузір'їв було встановлено 1928 року. Межі було проведено уздовж небесних паралелей і кіл схилень у координатах на епоху 1875. Внаслідок прецесії координатна сітка поступово зсувається й межі сузір'їв перестали збігатися з напрямками кіл схилень та небесних паралелей, тому в пізніших атласах вони мають невеликий скіс щодо координатної сітки. (У різних народів у різні часи принцип поділу зоряного неба був різний: в IV столітті до н. е. в Китаї небо поділяли на 122 сузір'я, які включали 809 зір, у XVIII столітті в Монголії було 237 сузір'їв; в «Альмагесті» Клавдія Птолемея описано 47 сузір'їв північної неба, збережених у цьому списку, а інші сузір'я було названо Йоганом Байєром, Яном Гевелієм, А. Ройє, Нікола Лакайлем та іншими пізніше.)
    • 1930 року МАС ухвалив офіційне рішення вважати Плутон планетою.
    • 23 липня 2003 на Генеральній Асамблеї МАС в Сіднеї (Австралія) було прийнято резолюцію про проголошення 2009 Міжнародним роком астрономії.
    • 2006 року, у зв'язку з відкриттям значної кількості досить великих об'єктів у поясі Койпера МАС формалізував поняття «планета» і запровадив поняття «карликова планета». МАС ухвалив рішення вважати Плутон «карликовою планетою»[8]
    • 11 червня 2008 МАС оголосив про запровадження поняття плутоїд. До плутоїдів було віднесено карликові планети Плутон і Ерида, а пізніше — Макемаке й Хаумеа. Слід зазначити, що карликова планета Церера плутоідом не є[9][10].

    ВиноскиРедагувати

    1. https://www.iau.org/news/pressreleases/detail/iau1810/
    2. а б в https://cosparhq.cnes.fr/about/members/international-scientific-unions/
    3. https://www.iau.org/administration/secretariat/
    4. About the IAU. Архів оригіналу за 30 травня 2017. Процитовано 24 жовтня 2009. 
    5. а б Міжнародний астрономічний союз // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 291—292. — ISBN 966-613-263-X.
    6. Докладніше про Міжнародний астрономічний союз. Український астрономічний портал. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 
    7. IAU Information Bulletin No. 100, July 2007. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 24 жовтня 2009. 
    8. IAU 2006 General Assembly: Resolutions 5 and 6. МАС. 24 августа 2006. Архів оригіналу за 25 червня 2008. Процитовано 24 жовтня 2009. 
    9. Plutoid chosen as name for Solar System objects like Pluto Архівовано 24 червня 2009 у Wayback Machine. International Astronomical Union (News Release — IAU0804, 11.06.2008
    10. Последний безымянный плутоид Солнечной системы получил имя Хаумеа. Архів оригіналу за 22 вересня 2008. Процитовано 24 жовтня 2009. 

    ПосиланняРедагувати