Баклунд Оскар Андрійович
Оскар Андрійович Баклунд (швед. Johan Oskar Backlund, рос. Оскар Андреевич Баклунд; 16(28) квітня 1846 — 16(29) серпня 1916) — шведський і російський астроном, академік Петербурзької АН (1883).
Баклунд Оскар Андрійович | |
---|---|
![]() | |
Народився | 28 квітня 1846[1][2][…] ![]() Länghemd ![]() |
Помер | 29 серпня 1916[1][2][4] (70 років) ![]() Pulkovod, Царськосільский повітd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[2] ![]() |
Поховання | кладовище Пулковської обсерваторіїd ![]() |
Країна | ![]() ![]() ![]() |
Діяльність | астроном, науково-педагогічний працівник ![]() |
Alma mater | Університет Уппсала[5] ![]() |
Галузь | астрономія[6] ![]() |
Заклад | Університет Уппсала[2] Пулковська обсерваторія ![]() |
Посада | професор ![]() |
Науковий керівник | Hugo Gyldénd[5] ![]() |
Аспіранти, докторанти | Карл Зундман[5] ![]() |
Членство | Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Російська академія наук Петербурзька академія наук Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук Італіїd Національна академія наук США ![]() |
Діти | Elsa Carolina Backlund-Celsingd Хельге Гетрик Баклунд ![]() |
Нагороди | |
![]() ![]() |
Біографічні відомості
ред.Родився поблизу Карлстада (Швеція). Закінчив університет в Упсалі (1872). У 1872–1874 — асистент Стокгольмської, в 1874—1879 — астроном-спостерігач Дерптської, з 1879 — ад'юнкт-астроном Пулковської обсерваторії. З 1895 до кінця життя був директором Пулковської обсерваторії. За нього були створені південні відділення Пулковської обсерваторії: у Одесі (1898), Сімеїзі і Миколаєві (1908–1912). Був також професором вищих жіночих Бестужевських курсів в Петербурзі.
Основні наукові роботи відносяться до небесної механіки. Вивчав рух періодичної комети Енке. Пояснив систематичне зменшення періоду її обернення навколо Сонця періодичними зустрічами з різними метеорними потоками. За заслуги в дослідженні комети Енке Петербурзька АН ухвалила рішення іменувати її в своїх виданнях кометою Енке-Баклунда. Отримав одну з перших вдалих оцінок мас Меркурія і Венери. Брав участь в експедиціях, що проводили спостереження сонячних затемнень і градусні вимірювання на острові Шпіцберген.
Член-кореспондент Паризької АН, почесний член Російського астрономічного товариства і низки інших наукових товариств.
Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1909), медаль Кетрін Брюс (1914).
На честь вченого названі кратер на Місяці і астероїд 856 Backlunda.
Примітки
ред.- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г Johan Oskar (Oskar Andreevitj) Backlund — 1917.
- ↑ Dannike kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/GLA/13086/C/3 (1832-1860), bildid: C0043485_00042, sida 66
- ↑ Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas, Р. Матіс — 2009.
- ↑ а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
Посилання
ред.- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы. Биографический справочник. [Архівовано 24 грудня 2010 у Wayback Machine.] Наукова думка, Київ, 1977
- О. А. Баклунд на сайті Всероссийское генеалогическое древо
- Баклунд // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 47. — ISBN 966-613-263-X.