Дзвінкий ясенний африкат

Voiced alveolar non-sibilant affricate
d͡ð̠
d͡ð̳
d͡ɹ̝

Voiced alveolar sibilant affricate
d͡z
d͜z
Номер МФА	104 133
Кодування
HTML (decimal)	ʣ
Юнікод (hex)	U+02A3
X-SAMPA	dz
Кіршенбаум	dz
Звучання
	джерело · допомога

Дзвінкий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨d͡z⟩ або ⟨d͜z⟩ (раніше — ⟨ʣ⟩). Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі диграфом дз.

Зміст

1 Назва
2 Дзвінкий ясенний африкат-сибілянт
- 2.1 Властивості
- 2.2 Приклади
  - 2.2.1 Зубний ламінальний ясенний
  - 2.2.2 Ясенний невеляризований
3 Дзвінкий ясенний африкат-несибілянт
- 3.1 Приклади
4 Примітки
5 Джерела

НазваРедагувати

Дзвінка альвеолярна африката
Дзвінкий альвеолярний африкат (англ. Voiced alveolar affricate)
Дзвінкий альвеолярний африкат-сибілянт (англ. Voiced alveolar sibilant affricate)
Дзвінкий альвеолярний зімкнено-щілинний приголосний
Дзвінка ясенна африката
Дзвінкий ясенний африкат
Дзвінкий ясенний африкат-сибілянт
Дзвінкий ясенний зімкнено-щілинний приголосний

Дзвінкий ясенний африкат-сибілянтРедагувати

ВластивостіРедагувати

Властивості дзвінкого ясенного африката:

Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови.
Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

ПрикладиРедагувати

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
італійська^[1]		zero	[ˈd͡zɛːɾo]	нуль	Див. італійська фонетика

Зубний ламінальний ясеннийРедагувати

Dentalized laminal alveolar [d̻͡z̪]

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
білоруська^[2]	дзеканне	[ˈd̻͡z̪ekän̪ʲe]	дзекання	Див. білоруська фонетика
вірменська (східна)^[3]	ձուկ	[d̻͡z̪uk]	риба
латвійська^[4]	drudzis	[ˈd̪rud̻͡z̪is̪]	гарячка	Див. латвійська фонетика
македонська^[5]	ѕвезда	[ˈd̻͡z̪ve̞z̪d̪ä]	зірка	Див. македонська фонетика
польська^[6]	dzwon	[d̻͡z̪vɔn̪]	дзвінок	Див. польська фонетика
російська^[7]	плацдарм	[pɫ̪ɐd̻͡z̪ˈd̪är̠m]	'bridge-head'	Алофон /t͡s/. Див. російська фонетика
сербська^[8]	отац би	[ǒ̞t̪äd̻͡z̪ bi]	батько б	Алофон /t͡s/^[8]. Див. сербська фонетика
словацька	sadzba	[ˈsäd̻͡z̪bä]	тариф
угорська^[9]	bodza	[ˈbod̻͡z̪ːɒ]	бузина	Див. угорська фонетика
українська^[10]	дзвін	[d̻͡z̪ʋin̪]	—	Див. українська фонетика
чеська^[11]	Afgánec	[ˈävɡäːnɛd̻͡z̪ bɪɫ̪]	афганець	Алофон /t͡s/. Див. чеська фонетика

Ясенний невеляризованийРедагувати

Non-retracted alveolar [d͡z]

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
абхазька	аӡы	[ɑˈd͡zɨ]	вода	Див. абхазька фонетика
адигейська	дзэлӀы	[d͡zaɬʼə]	солдат
азербайджанська (діал.)	Cəbrayıl	[d͡zæbɾɑˈjɯɫ]	Гавриїл
албанська	xehe	[d͡zɛhɛ]	мінерал
англійська (кокні)^[12]	day	[ˈd͡zæˑɪ̯]	день	Алофон /d/^[13]^[14]. Див. англійська фонетика
берберська (кабил.)	Lz̗ayer	[ld͡zajər]	Алжир
вірменська (зах.)	ծակ	[d͡zɑɡ]	дірка
гебрейська	תזונה]	[d͡zuna]	харчування	Див. гебрейська фонетика
грецька	τζάμι	[ˈd͡zami]	вітраж
грузинська^[15]	ძვალი	[d͡zvɑli]	кістка
кабардинська	дзын	[d͡zən]	кидати
каталанська^[16]	dotze	[ˈd̪odd̻͡z̺ə]	дванадцять	Див. каталанська фонетика
люксембурзька^[17]	spadséieren	[ʃpɑˈd͡zəi̯ɵ̞ʀɵ̞n]	гуляти	Див. люксембурзька фонетика
португальська^[18]	desafio	[d͡zəˈfi.u]	виклик	Див. португальська фонетика
румунська (Молдавія)^[19]	zic	[d͡zɨk]	говорити	Див. румунська фонетика
французька (Квебек)	samedi	[samd͡zi]	субота	Алофон /d/ перед /i, y/. Див. французька фонетика
японська	続く / tsuzuku	[t͡sɯᵝd͡zɯᵝkɯᵝ]	продовжувати	Див. японська фонетика

Дзвінкий ясенний африкат-несибілянтРедагувати

ПрикладиРедагувати

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
англійська (амер.)^[20]		dream	[d͡ɹ̝ʷiːm]	мрія	Див. англійська фонетика
італійська (Сицилія)^[21]		Adriatico	[äd͡ð̠iˈäːt̪iko]	Адріатика	Див. італійська фонетика

ПриміткиРедагувати

↑ Canepari, (1992), pp. 75–76.
↑ Padluzhny (1989:48-49)
↑ Kozintseva (1995:6)
↑ Nau (1998:6)
↑ Lunt (1952:1)
↑ Rocławski (1976:162)
↑ Chew (2003:67 and 103)
↑ ^а ^б Landau et al. (1999:67)
↑ Szende (1999:104)
↑ S. Buk, J. Mačutek, A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system. Процитовано April 19, 2013.
↑ Palková (1994:234-235)
↑ Wells, (1982a), pp. 322-323.
↑ Wells, (1982a), p. 323.
↑ Gimson, (2014), p. 172.
↑ Shosted & Chikovani (2006:255)
↑ Hualde (1992:370)
↑ Gilles та Trouvain, (2013), p. 72.
↑ (порт.) Palatalization of dental occlusives /t/ and /d/ in the bilingual communities of Taquara and Panambi, RS – Alice Telles de Paula Page 14
↑ Pop, (1938), p. 29.
↑ Gimson, (2014), pp. 177, 186–188 and 192.
↑ Canepari, (1992), p. 64.

ДжерелаРедагувати

Canepari, Luciano (1992). Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian). Bologna: Zanichelli. ISBN 88-08-24624-8.
Chew, Peter A. (2003). A computational phonology of Russian. Universal Publishers.
Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278.
Gimson, Alfred Charles (2014). У Cruttenden, Alan. Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th). Routledge. ISBN 9781444183092.
Hualde, José (1992). Catalan. Routledge. ISBN 0-415-05498-2.
Kozintseva, Natalia (1995). Modern Eastern Armenian. Lincom Europa. с. 52. ISBN 3895860352.
Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7.
Lewis jr., Robert Eugene (2013). Complementizer Agreement in Najdi Arabic.
Lunt, Horace G. (1952). Grammar of the Macedonian Literary Language. Skopje.
Nau, Nicole (1998). Latvian. Lincom Europa. ISBN 3-89586-228-2.
Padluzhny, Ped (1989). Fanetyka belaruskai litaraturnai movy. ISBN 5-343-00292-7.
Palková, Zdena (1994). Fonetika a fonologie češtiny. ISBN 978-8070668436.
Peters, Jörg (2010). The Flemish–Brabant dialect of Orsmaal–Gussenhoven. Journal of the International Phonetic Association 40 (2): 239–246. doi:10.1017/S0025100310000083.
Pop, Sever (1938). Micul Atlas Linguistic Român. Muzeul Limbii Române Cluj.
Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980). Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego. Katowice: Uniwersytet Śląski.
Puppel, Stanisław; Nawrocka-Fisiak, Jadwiga; Krassowska, Halina (1977). A handbook of Polish pronunciation for English learners. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
Rocławski, Bronisław (1976). Zarys fonologii, fonetyki, fonotaktyki i fonostatystyki współczesnego języka polskiego. Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdańskiego.
Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659.
Šewc-Schuster, Hinc (1984). Gramatika hornjo-serbskeje rěče. Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina.
Szende, Tamás (1999). Hungarian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 104–107. ISBN 0-521-65236-7.
Wells, John C. (1982a). Accents of English 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24224-X.
Wells, John C. (1982b). Accents of English 3: Beyond the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24225-8.

[FOOTNOTECanepari199275–76-1] Canepari, (1992), pp. 75–76.

[2] Padluzhny (1989:48-49)

[3] Kozintseva (1995:6)

[4] Nau (1998:6)

[5] Lunt (1952:1)

[6] Rocławski (1976:162)

[7] Chew (2003:67 and 103)

[Landau67-8] а ^б Landau et al. (1999:67)

[9] Szende (1999:104)

[10] S. Buk, J. Mačutek, A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system. Процитовано April 19, 2013.

[11] Palková (1994:234-235)

[FOOTNOTEWells1982a322-323-12] Wells, (1982a), pp. 322-323.

[FOOTNOTEWells1982a323-13] Wells, (1982a), p. 323.

[FOOTNOTEGimson2014172-14] Gimson, (2014), p. 172.

[15] Shosted & Chikovani (2006:255)

[16] Hualde (1992:370)

[FOOTNOTEGillesTrouvain201372-17] Gilles та Trouvain, (2013), p. 72.

[rio_grande-18] (порт.) Palatalization of dental occlusives /t/ and /d/ in the bilingual communities of Taquara and Panambi, RS – Alice Telles de Paula Page 14

[FOOTNOTEPop193829-19] Pop, (1938), p. 29.

[FOOTNOTEGimson2014177,_186–188_and_192-20] Gimson, (2014), pp. 177, 186–188 and 192.

[FOOTNOTECanepari199264-21] Canepari, (1992), p. 64.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]