Вікіпедія

Дзвінкий ясенний африкат

Дзвінкий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨d͡z⟩ або ⟨d͜z⟩ (раніше — ⟨ʣ⟩). Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі диграфом дз.

Voiced alveolar sibilant affricate
d͡z
d͜z
Номер МФА 104 133
Кодування
HTML (decimal) ʣ
Юнікод (hex) U+02A3
X-SAMPA dz
Кіршенбаум dz
Звучання

НазваРедагувати

  • Дзвінка альвеолярна африката
  • Дзвінкий альвеолярний африкат (англ. Voiced alveolar affricate)
  • Дзвінкий альвеолярний африкат-сибілянт (англ. Voiced alveolar sibilant affricate)
  • Дзвінкий альвеолярний зімкнено-щілинний приголосний
  • Дзвінка ясенна африката
  • Дзвінкий ясенний африкат
  • Дзвінкий ясенний африкат-сибілянт
  • Дзвінкий ясенний зімкнено-щілинний приголосний

Дзвінкий ясенний африкат-сибілянтРедагувати

ВластивостіРедагувати

Властивості дзвінкого ясенного африката:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

ПрикладиРедагувати

Мова Слово МФА Значення Примітки
італійська[1] zero [ˈd͡zɛːɾo] нуль Див. італійська фонетика

Зубний ламінальний ясеннийРедагувати

  • Dentalized laminal alveolar [d̻͡z̪]
Мова Слово МФА Значення Примітки
білоруська[2] дзеканне [ˈd̻͡z̪ekän̪ʲe] дзекання Див. білоруська фонетика
вірменська (східна)[3] ձուկ [d̻͡z̪uk] риба
латвійська[4] drudzis [ˈd̪rud̻͡z̪is̪] гарячка Див. латвійська фонетика
македонська[5] ѕвезда [ˈd̻͡z̪ve̞z̪d̪ä] зірка Див. македонська фонетика
польська[6] dzwon [d̻͡z̪vɔn̪] дзвінок Див. польська фонетика
російська[7] плацдарм [pɫ̪ɐd̻͡z̪ˈd̪är̠m] 'bridge-head' Алофон /t͡s/. Див. російська фонетика
сербська[8] отац би [ǒ̞t̪äd̻͡z̪ bi] батько б Алофон /t͡s/[8]. Див. сербська фонетика
словацька sadzba [ˈsäd̻͡z̪bä] тариф
угорська[9] bodza [ˈbod̻͡z̪ːɒ] бузина Див. угорська фонетика
українська[10] дзвін [d̻͡z̪ʋin̪] — Див. українська фонетика
чеська[11] Afgánec [ˈävɡäːnɛd̻͡z̪ bɪɫ̪] афганець Алофон /t͡s/. Див. чеська фонетика

Ясенний невеляризованийРедагувати

  • Non-retracted alveolar [d͡z]
Мова Слово МФА Значення Примітки
абхазька аӡы [ɑˈd͡zɨ] вода Див. абхазька фонетика
адигейська дзэлӀы [d͡zaɬʼə] солдат
азербайджанська (діал.) Cəbrayıl [d͡zæbɾɑˈjɯɫ] Гавриїл
албанська xehe [d͡zɛhɛ] мінерал
англійська (кокні)[12] day [ˈd͡zæˑɪ̯] день Алофон /d/[13][14]. Див. англійська фонетика
берберська (кабил.) Lz̗ayer [ld͡zajər] Алжир
вірменська (зах.) ծակ [d͡zɑɡ] дірка
гебрейська תזונה] [d͡zuna] харчування Див. гебрейська фонетика
грецька τζάμι [ˈd͡zami] вітраж
грузинська[15] ძვალი [d͡zvɑli] кістка
кабардинська дзын [d͡zən] кидати
каталанська[16] dotze [ˈd̪odd̻͡z̺ə] дванадцять Див. каталанська фонетика
люксембурзька[17] spadséieren [ʃpɑˈd͡zəi̯ɵ̞ʀɵ̞n] гуляти Див. люксембурзька фонетика
португальська[18] desafio [d͡zəˈfi.u] виклик Див. португальська фонетика
румунська (Молдавія)[19] zic [d͡zɨk] говорити Див. румунська фонетика
французька (Квебек) samedi [samd͡zi] субота Алофон /d/ перед /i, y/. Див. французька фонетика
японська 続く / tsuzuku [t͡sɯᵝd͡zɯᵝkɯᵝ] продовжувати Див. японська фонетика

Дзвінкий ясенний африкат-несибілянтРедагувати

Voiced alveolar non-sibilant affricate
d͡ð̠
d͡ð̳
d͡ɹ̝

ПрикладиРедагувати

Мова Слово МФА Значення Примітки
англійська (амер.)[20] dream [d͡ɹ̝ʷiːm] мрія Див. англійська фонетика
італійська (Сицилія)[21] Adriatico [äd͡ð̠iˈäːt̪iko] Адріатика Див. італійська фонетика

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Canepari, (1992), pp. 75–76.
  2. ↑ Padluzhny (1989:48-49)
  3. ↑ Kozintseva (1995:6)
  4. ↑ Nau (1998:6)
  5. ↑ Lunt (1952:1)
  6. ↑ Rocławski (1976:162)
  7. ↑ Chew (2003:67 and 103)
  8. ↑ а б Landau et al. (1999:67)
  9. ↑ Szende (1999:104)
  10. ↑ S. Buk, J. Mačutek, A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system. Процитовано April 19, 2013. 
  11. ↑ Palková (1994:234-235)
  12. ↑ Wells, (1982a), pp. 322-323.
  13. ↑ Wells, (1982a), p. 323.
  14. ↑ Gimson, (2014), p. 172.
  15. ↑ Shosted & Chikovani (2006:255)
  16. ↑ Hualde (1992:370)
  17. ↑ Gilles та Trouvain, (2013), p. 72.
  18. ↑ (порт.) Palatalization of dental occlusives /t/ and /d/ in the bilingual communities of Taquara and Panambi, RS – Alice Telles de Paula Page 14
  19. ↑ Pop, (1938), p. 29.
  20. ↑ Gimson, (2014), pp. 177, 186–188 and 192.
  21. ↑ Canepari, (1992), p. 64.

ДжерелаРедагувати

  • Canepari, Luciano (1992). Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian). Bologna: Zanichelli. ISBN 88-08-24624-8. 
  • Chew, Peter A. (2003). A computational phonology of Russian. Universal Publishers. 
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278. 
  • Gimson, Alfred Charles (2014). У Cruttenden, Alan. Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th). Routledge. ISBN 9781444183092. 
  • Hualde, José (1992). Catalan. Routledge. ISBN 0-415-05498-2. 
  • Kozintseva, Natalia (1995). Modern Eastern Armenian. Lincom Europa. с. 52. ISBN 3895860352. 
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7. 
  • Lewis jr., Robert Eugene (2013). Complementizer Agreement in Najdi Arabic. 
  • Lunt, Horace G. (1952). Grammar of the Macedonian Literary Language. Skopje. 
  • Nau, Nicole (1998). Latvian. Lincom Europa. ISBN 3-89586-228-2. 
  • Padluzhny, Ped (1989). Fanetyka belaruskai litaraturnai movy. ISBN 5-343-00292-7. 
  • Palková, Zdena (1994). Fonetika a fonologie češtiny. ISBN 978-8070668436. 
  • Peters, Jörg (2010). The Flemish–Brabant dialect of Orsmaal–Gussenhoven. Journal of the International Phonetic Association 40 (2): 239–246. doi:10.1017/S0025100310000083. 
  • Pop, Sever (1938). Micul Atlas Linguistic Român. Muzeul Limbii Române Cluj. 
  • Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980). Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego. Katowice: Uniwersytet Śląski. 
  • Puppel, Stanisław; Nawrocka-Fisiak, Jadwiga; Krassowska, Halina (1977). A handbook of Polish pronunciation for English learners. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. 
  • Rocławski, Bronisław (1976). Zarys fonologii, fonetyki, fonotaktyki i fonostatystyki współczesnego języka polskiego. Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdańskiego. 
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659. 
  • Šewc-Schuster, Hinc (1984). Gramatika hornjo-serbskeje rěče. Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina. 
  • Szende, Tamás (1999). Hungarian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 104–107. ISBN 0-521-65236-7. 
  • Wells, John C. (1982a). Accents of English 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24224-X. 
  • Wells, John C. (1982b). Accents of English 3: Beyond the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24225-8. 


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дзвінкий_ясенний_африкат&oldid=19925892