Дзвінкий ясенний африкат
Дзвінкий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨d͡z⟩ або ⟨d͜z⟩ (раніше — ⟨ʣ⟩). Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі диграфом дз.
| Voiced alveolar sibilant affricate | |
|---|---|
| d͡z | |
| d͜z | |
| Номер МФА | 104 133 |
| Кодування | |
| HTML (decimal) |
ʣ |
| Юнікод (hex) | U+02A3 |
| X-SAMPA |
dz |
| Кіршенбаум |
dz |
| Звучання | |
|
| |
Зміст
НазваРедагувати
- Дзвінка альвеолярна африката
- Дзвінкий альвеолярний африкат (англ. Voiced alveolar affricate)
- Дзвінкий альвеолярний африкат-сибілянт (англ. Voiced alveolar sibilant affricate)
- Дзвінкий альвеолярний зімкнено-щілинний приголосний
- Дзвінка ясенна африката
- Дзвінкий ясенний африкат
- Дзвінкий ясенний африкат-сибілянт
- Дзвінкий ясенний зімкнено-щілинний приголосний
Дзвінкий ясенний африкат-сибілянтРедагувати
ВластивостіРедагувати
Властивості дзвінкого ясенного африката:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
ПрикладиРедагувати
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| італійська[1] | zero | [ˈd͡zɛːɾo] | нуль | Див. італійська фонетика | |
Зубний ламінальний ясеннийРедагувати
- Dentalized laminal alveolar [d̻͡z̪]
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| білоруська[2] | дзеканне | [ˈd̻͡z̪ekän̪ʲe] | дзекання | Див. білоруська фонетика | |
| вірменська (східна)[3] | ձուկ | [d̻͡z̪uk] | риба | ||
| латвійська[4] | drudzis | [ˈd̪rud̻͡z̪is̪] | гарячка | Див. латвійська фонетика | |
| македонська[5] | ѕвезда | [ˈd̻͡z̪ve̞z̪d̪ä] | зірка | Див. македонська фонетика | |
| польська[6] | dzwon | [d̻͡z̪vɔn̪] | дзвінок | Див. польська фонетика | |
| російська[7] | плацдарм | [pɫ̪ɐd̻͡z̪ˈd̪är̠m] | 'bridge-head' | Алофон /t͡s/. Див. російська фонетика | |
| сербська[8] | отац би | [ǒ̞t̪äd̻͡z̪ bi] | батько б | Алофон /t͡s/[8]. Див. сербська фонетика | |
| словацька | sadzba | [ˈsäd̻͡z̪bä] | тариф | ||
| угорська[9] | bodza | [ˈbod̻͡z̪ːɒ] | бузина | Див. угорська фонетика | |
| українська[10] | дзвін | [d̻͡z̪ʋin̪] | — | Див. українська фонетика | |
| чеська[11] | Afgánec | [ˈävɡäːnɛd̻͡z̪ bɪɫ̪] | афганець | Алофон /t͡s/. Див. чеська фонетика | |
Ясенний невеляризованийРедагувати
- Non-retracted alveolar [d͡z]
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| абхазька | аӡы | [ɑˈd͡zɨ] | вода | Див. абхазька фонетика | |
| адигейська | дзэлӀы | [d͡zaɬʼə] | солдат | ||
| азербайджанська (діал.) | Cəbrayıl | [d͡zæbɾɑˈjɯɫ] | Гавриїл | ||
| албанська | xehe | [d͡zɛhɛ] | мінерал | ||
| англійська (кокні)[12] | day | [ˈd͡zæˑɪ̯] | день | Алофон /d/[13][14]. Див. англійська фонетика | |
| берберська (кабил.) | Lz̗ayer | [ld͡zajər] | Алжир | ||
| вірменська (зах.) | ծակ | [d͡zɑɡ] | дірка | ||
| гебрейська | תזונה] | [d͡zuna] | харчування | Див. гебрейська фонетика | |
| грецька | τζάμι | [ˈd͡zami] | вітраж | ||
| грузинська[15] | ძვალი | [d͡zvɑli] | кістка | ||
| кабардинська | дзын | [d͡zən] | кидати | ||
| каталанська[16] | dotze | [ˈd̪odd̻͡z̺ə] | дванадцять | Див. каталанська фонетика | |
| люксембурзька[17] | spadséieren | [ʃpɑˈd͡zəi̯ɵ̞ʀɵ̞n] | гуляти | Див. люксембурзька фонетика | |
| португальська[18] | desafio | [d͡zəˈfi.u] | виклик | Див. португальська фонетика | |
| румунська (Молдавія)[19] | zic | [d͡zɨk] | говорити | Див. румунська фонетика | |
| французька (Квебек) | samedi | [samd͡zi] | субота | Алофон /d/ перед /i, y/. Див. французька фонетика | |
| японська | 続く / tsuzuku | [t͡sɯᵝd͡zɯᵝkɯᵝ] | продовжувати | Див. японська фонетика | |
Дзвінкий ясенний африкат-несибілянтРедагувати
| Voiced alveolar non-sibilant affricate | |
|---|---|
| d͡ð̠ | |
| d͡ð̳ | |
| d͡ɹ̝ |
ПрикладиРедагувати
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| англійська (амер.)[20] | dream | [d͡ɹ̝ʷiːm] | мрія | Див. англійська фонетика | |
| італійська (Сицилія)[21] | Adriatico | [äd͡ð̠iˈäːt̪iko] | Адріатика | Див. італійська фонетика | |
ПриміткиРедагувати
- ↑ Canepari, (1992), pp. 75–76.
- ↑ Padluzhny (1989:48-49)
- ↑ Kozintseva (1995:6)
- ↑ Nau (1998:6)
- ↑ Lunt (1952:1)
- ↑ Rocławski (1976:162)
- ↑ Chew (2003:67 and 103)
- ↑ а б Landau et al. (1999:67)
- ↑ Szende (1999:104)
- ↑ S. Buk, J. Mačutek, A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system. Процитовано April 19, 2013.
- ↑ Palková (1994:234-235)
- ↑ Wells, (1982a), pp. 322-323.
- ↑ Wells, (1982a), p. 323.
- ↑ Gimson, (2014), p. 172.
- ↑ Shosted & Chikovani (2006:255)
- ↑ Hualde (1992:370)
- ↑ Gilles та Trouvain, (2013), p. 72.
- ↑ (порт.) Palatalization of dental occlusives /t/ and /d/ in the bilingual communities of Taquara and Panambi, RS – Alice Telles de Paula Page 14
- ↑ Pop, (1938), p. 29.
- ↑ Gimson, (2014), pp. 177, 186–188 and 192.
- ↑ Canepari, (1992), p. 64.
ДжерелаРедагувати
- Canepari, Luciano (1992). Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian). Bologna: Zanichelli. ISBN 88-08-24624-8.
- Chew, Peter A. (2003). A computational phonology of Russian. Universal Publishers.
- Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278.
- Gimson, Alfred Charles (2014). У Cruttenden, Alan. Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th). Routledge. ISBN 9781444183092.
- Hualde, José (1992). Catalan. Routledge. ISBN 0-415-05498-2.
- Kozintseva, Natalia (1995). Modern Eastern Armenian. Lincom Europa. с. 52. ISBN 3895860352.
- Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7.
- Lewis jr., Robert Eugene (2013). Complementizer Agreement in Najdi Arabic.
- Lunt, Horace G. (1952). Grammar of the Macedonian Literary Language. Skopje.
- Nau, Nicole (1998). Latvian. Lincom Europa. ISBN 3-89586-228-2.
- Padluzhny, Ped (1989). Fanetyka belaruskai litaraturnai movy. ISBN 5-343-00292-7.
- Palková, Zdena (1994). Fonetika a fonologie češtiny. ISBN 978-8070668436.
- Peters, Jörg (2010). The Flemish–Brabant dialect of Orsmaal–Gussenhoven. Journal of the International Phonetic Association 40 (2): 239–246. doi:10.1017/S0025100310000083.
- Pop, Sever (1938). Micul Atlas Linguistic Român. Muzeul Limbii Române Cluj.
- Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980). Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego. Katowice: Uniwersytet Śląski.
- Puppel, Stanisław; Nawrocka-Fisiak, Jadwiga; Krassowska, Halina (1977). A handbook of Polish pronunciation for English learners. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
- Rocławski, Bronisław (1976). Zarys fonologii, fonetyki, fonotaktyki i fonostatystyki współczesnego języka polskiego. Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdańskiego.
- Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659.
- Šewc-Schuster, Hinc (1984). Gramatika hornjo-serbskeje rěče. Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina.
- Szende, Tamás (1999). Hungarian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 104–107. ISBN 0-521-65236-7.
- Wells, John C. (1982a). Accents of English 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24224-X.
- Wells, John C. (1982b). Accents of English 3: Beyond the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24225-8.