Східновірменська мова

Східновірменська мова (вірм. Արևելահայերեն, Արևելյան աշխարհաբար, або «Ռուսահայերեն», «російсько-вірменська»[1]) — один із двох сучасних варіантів вірменської мови, яка є плюрацентричною. Це індоєвропейська мова, вживана на КавказіВірменії, НКР, Грузії) та в Ірані. У зв'язку з міграцією носіїв мови з Вірменії й Ірану до вірменської діаспори східновірменська мова стала грати значну роль там, де раніше вживалася лише західновірменська мова. Цей літературний варіант плюрацентричної вірменської мови утворився на початку XIX століття та заснований на диалекті вірменської мови, вживаної в районі Арарату. Першою написаною сучасною літературною східновірменською мовою книгою стала «Рани Вірменії» ачатура Абовяна, історичний роман «Рани Вірменії» (1841, видавався з 1858) — це був перший вірменський світський роман доти виключно розмовною східновірменською мовою.

Східновірменська мова
Поширена в Вірменія
НКР
Грузія
Росія
Іран
Україна
Класифікація

Індоєвропейська сім'я

Палеобалканська гілка
Греко-фригійсько-вірменська група
Фригійсько-вірменська підгрупа
Офіційний статус
Коди мови

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Zareh Melkonian. Գործնական Քերականություն - Արդի Հայերեն Լեզվի (Միջին և Բարձրագույն Դասընթացք). — 4. — Los Angeles, 1990. — С. 137.

ПосиланняРедагувати