Відкрити головне меню

Зміст

Нобелівська премія з фізики (швед. Nobelpriset i fysik) — вища нагорода за наукові досягнення в області фізики, щорічно присуджується Шведською королівською академією наук у Стокгольмі.

Список лауреатівРедагувати

1900-іРедагувати

Нобелівська премія з фізики, 1900-і
Рік Лауреат Країна Обґрунтування
1901   Вільгельм Конрад Рентген Німеччина «У знак визнання надзвичайно важливих заслуг перед наукою, що виявилися у відкритті променів, названих згодом на його честь».
1902   Гендрік Антон Лоренц Нідерланди «За видатні заслуги в дослідженнях впливу магнетизму на радіаційні явища».
  Пітер Зееман Нідерланди
1903   Антуан Анрі Беккерель (1/2 премії) Франція «У знак визнання його видатних заслуг, що виявилися у відкритті спонтанної радіоактивності».

 

П'єр Кюрі й Марія Кюрі (по 1/4 премії) Франція «За видатні заслуги в спільних дослідженнях явищ радіації».
1904   Джон Вільям Стретт (лорд Релей) Велика Британія «За дослідження густини найпоширеніших газів і за відкриття аргону в ході цих досліджень».
1905   Філіпп Едуард Антон фон Ленард Німеччина «За роботи з дослідження катодних променів».
1906   Джозеф Джон Томсон Велика Британія «У знак визнання заслуг в області теоретичних й експериментальних досліджень електропровідності в газах».
1907   Альберт Абрахам Майкельсон США «За створення точних оптичних інструментів і спектроскопічних і метрологічних досліджень, виконаних з його допомогою».
1908   Габрієль Ліппман Франція «За створення методу фотографічного відтворення кольорів на основі явища інтерференції».
1909   Гульєльмо Марконі Італія «За видатний внесок у створення бездротової телеграфії».
  Карл Фердинанд Браун Німеччина

1910-іРедагувати

Нобелівська премія з фізики, 1910-і
Рік Лауреат Країна Обґрунтування
1910   Ян Дідерик ван дер Ваальс Нідерланди «За роботу над рівняннями агрегатних станів газів та рідин».
1911   Вільгельм Він Німеччина «За відкриття в області законів, що керують тепловим випромінюванням».
1912   Нільс Густав Дален Швеція «За винахід автоматичних регуляторів, що використовуються у сполученні з газовими акумуляторами для джерел світла на маяках і буях».
1913   Гейке Камерлінг-Оннес Нідерланди «За дослідження властивостей речовини при низьких температурах, які привели до отримання рідкого гелію».
1914   Макс фон Лауе Німеччина «За відкриття дифракції рентґенівських променів у кристалах».
1915

 

Вільям Генрі Брегг й Вільям Лоренс Брегг Велика Британія «За заслуги в дослідженні структури кристалів за допомогою рентгенівських променів».
1916 Премія не присуджувалась.
1917   Чарлз Гловер Баркла Велика Британія «За відкриття характеристичного рентгенівського випромінювання елементів».
1918   Макс Карл Еріст Людвіг Планк Німеччина «У знак визнання його заслуг у розвитку фізики завдяки відкриттю квантів енергії».
1919   Йоханнес Штарк Німеччина «За відкриття ефекта Доплера в канальних променях і розщеплення спектральних ліній в електричному полі».

1920-іРедагувати

Нобелівська премія з фізики, 1920-і
Рік Лауреат Країна Обґрунтування
1920   Шарль Едуард Гільйом Швейцарія «Як визнання його заслуг перед точними вимірами у фізиці — відкриття аномалій у нікелевих сталевих сплавах».
1921   Альберт Ейнштейн Німеччина «За заслуги перед теоретичною фізикою й особливо за відкриття закону фотоелектричного ефекту».
1922   Нільс Бор Данія «За заслуги в дослідженні будови атомів і випромінювання, що випускається ними».
1923   Роберт Ендрюс Міллікен США «За експерименти з визначення елементарного електричного заряду й вивчення фотоелектричного ефекту».
1924   Манне Сігбан Швеція «Відкриття й дослідження в області рентгенівської спектроскопії».
1925   Джеймс Франк Німеччина «За відкриття законів зіткнення електрона з атомом».
  Густав Людвіг Герц Німеччина
1926   Жан Батист Перрен Франція «За роботу з дискретної природи матерії й особливо за відкриття седиментаційної рівноваги».
1927   Артур Голлі Комптон США «За відкриття ефекту, названого його ім'ям».
  Чарльз Томсон Різ Вільсон Велика Британія «За метод візуального виявлення траєкторій електрично заряджених частинок за допомогою конденсації пари».
1928   Оуен Віланс Річардсон Велика Британія «За роботи з терміольних досліджень, і особливо за відкриття закону, що носить його ім'я».
1929   Луї Віктор де Бройль Франція «За відкриття хвильової природи електронів».

1930-іРедагувати

Нобелівська премія з фізики, 1930-і
Рік Лауреат Країна Обґрунтування
1930   Чандрасекара Венката Раман Індія «Роботи з розсіювання світла й за відкриття ефекту, названого на його честь».
1931 Премія не присуджувалась.
1932   Вернер Карл Гейзенберг Німеччина «За створення квантової механіки, застосування якої привело, до відкриття алотропних форм водню».
1933   Ервін Шредінгер Австрія «За відкриття нових продуктивних форм атомної теорії».
  Поль Адріен Моріс Дірак Велика Британія
1934 Премія не присуджувалася
1935   Джеймс Чедвік Велика Британія «За відкриття нейтрона».
1936   Віктор Франц Гесс Австрія «За відкриття космічних променів».
  Карл Девід Андерсон США «За відкриття позитрона».
1937   Клінтон Джозеф Девіссон США «Експериментальне відкриття дифракції електронів в кристалах».
  Джордж Томсон Велика Британія
1938   Енріко Фермі Італія «За докази існування нових радіоактивних елементів, отриманих при опроміненні нейтронами, і пов'язане із цим відкриття ядерних реакцій, що викликані повільними нейтронами».
1939   Ернест Орландо Лоуренс США «За винахід і створення циклотрона, за досягнуті за його допомогою результати, особливо за отримання штучних радіоактивних елементів».

1940-іРедагувати

Нобелівська премія з фізики, 1940-і
Рік Лауреат Країна Обґрунтування
1940 Премія не присуджувалася
1941 Премія не присуджувалася
1942 Премія не присуджувалася
1943   Отто Штерн США «Внесок у розвиток методу молекулярних пучків і відкриття та вимір магнітного моменту протона».
1944   Ісідор Айзек Рабі США «За резонансний метод вимірів магнітних властивостей атомних ядер».
1945   Вольфганг Паулі Австрія «За відкриття принципу заборони Паулі».
1946   Персі Вільямс Бріджмен США «За винахід приладу, що дозволяє створювати надвисокі тиски, і за відкриття, зроблені у зв'язку із цим, у фізиці високих тисків».
1947   Едвард Віктор Епплтон Велика Британія «За дослідження фізики верхніх шарів атмосфери, особливо за відкриття так званого шару Еплтона».
1948   Патрік Мейнард Стюарт Блекетт Велика Британія «За вдосконалення методу камери Вільсона й зроблені у зв'язку із цим відкриттями в області ядерної фізики й космічної радіації».
1949   Хідекі Юкава Японія «За пророкування існування мезонів на основі теоретичної роботи з ядерних сил».

1950-іРедагувати

Нобелівська премія з фізики, 1950-і
Рік Лауреат Країна Обґрунтування
1950   Сесил Френк Павелл Велика Британія «За розробку фотографічного методу дослідження ядерних процесів і відкриття мезонів, що був здійснених за допомогою цього методу».
1951 Джон Дуглас Кокрофт Велика Британія «За дослідницьку роботу з перетворення атомних ядер з допомогою штучно прискорених атомних частинок».
  Ернест Томас Синтон Волтон Ірландія
1952   Фелікс Блох США «За розвиток нових методів для точних ядерних магнітних вимірів і пов'язані із цим відкриття».
  Едвард Міллс Перселл США
1953   Фріц Церніке Нідерланди «Премія за обґрунтування фазово-контрастного методу, особливо за винахід фазово-контрастного мікроскопа».
1954   Макс Борн Велика Британія «За фундаментальні дослідження із квантової механіки, особливо за його статистичну інтерпретацію хвильової функції».
  Вальтер Боті ФРН «За метод збігів для виявлення космічних променів і зроблені у зв'язку з цим відкриття».
1955   Вілліс Юджин Лемб США «За відкриття, пов'язані з тонкою структурою спектра водню».
  Полікарп Куш США «За точне визначення магнітного моменту електрона».
1956   Джон Бардін США «За дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту».
  Волтер Хаузер Браттейн США
  Вільям Бредфорд Шоклі США
1957   Лі Цзундао КНР «За передбачення при вивченні так званих законів парності, про незбереження симетричності (хіральність), що привело до важливих відкриттів в галузі квантової механіки».
  Чженьнін Янг КНР
1958   Павло Олексійович Черенков СРСР «За відкриття й тлумачення ефекту Черенкова».
  Ілля Михайлович Франк СРСР
  Ігор Євгенович Тамм СРСР
1959   Оуен Чемберлен США «За відкриття антипротона».
  Еміліо Джино Сегре Італія

1960-іРедагувати

Нобелівська премія з фізики, 1960-і
Рік Лауреат Країна Обґрунтування
1960   Дональд Артур Глазер США «За винахід бульбашкової камери».
1961   Роберт Хофштедтер США «За основні дослідження з розсіювання електронів на атомних ядрах і пов'язаних з ними відкриттів в області структури нуклонів».
  Рудольф Людвіг Мессбауер ФРН «За дослідження резонансного поглинання гамма-випромінювання й відкриття у зв'язку із цим ефекту, що носить його ім'я».
1962   Лев Давидович Ландау СРСР «За його піонерські теорії конденсованих середовищ й особливо рідкого гелію».
1963   Юджин Пол Вігнер США «За внесок у теорію атомного ядра й елементарних часток, особливо за допомогою відкриття додатка фундаментальних принципів симетрії».
  Марія Гепперт-Маєр США «За відкриття, що стосуються оболонкової структури ядра».
  Ганс Єнсен ФРН
1964   Чарлз Хард Таунс (1/2 премії) США «За фундаментальні роботи в області квантової електроніки, що призвели до створення випромінювачів і підсилювачів на лазерно-мазерному принципі».
  Микола Геннадійович Басов(1/4 премії) СРСР
  Олександр Михайлович Прохоров (1/4 премії) СРСР
1965   Синітіро Томонага Японія «За фундаментальні роботи із квантової електродинаміки, що мали глибокі наслідки для фізики елементарних часток».
  Джуліан Швінгер США
  Річард Філліпс Фейнман США
1966   Альфред Кастлер Франція «За відкриття й розробку оптичних методів дослідження резонансів Герца в атомах».
1967   Ганс Альбрехт Бете США «За внесок у теорію ядерних реакцій, особливо за відкриття, що стосуються джерел енергії зірок».
1968   Луїс Волтер Альварес США «За винятковий внесок у фізику елементарних часток, зокрема за відкриття великого числа резонансів, що стало можливим завдяки розробленій ним техніці з використанням водневої бульбашкової камери й оригінальному аналізу даних».
1969   Маррі Гелл-Ман США «За відкриття, пов'язані із класифікацією елементарних часток й їхніх взаємодій».

1970-іРедагувати

Нобелівська премія з фізики, 1970-і
Рік Лауреат Країна Обґрунтування
1970   Ганнес Альфвен Швеція «За фундаментальні роботи й відкриття в магнітній гідродинаміці й плідні застосування їх у різних областях фізики».
  Луї Ежен Фелікс Неель Франція «За фундаментальні праці й відкриття, що стосуються антиферомагнетизму й феромагнетизму, які спричинили важливі застосування в області фізики твердого тіла».
1971 Лауреат на nobelprize.org Денніс Габор Велика Британія «За винахід і розробку голографічного методу».
1972   Джон Бардін США «За створення теорії надпровідності, яку зазвичай називають теорією БКШ».
  Леон Ніл Купер США
  Джон Роберт Шріффер США
1973   Есакі Леон (Лео) Японія «За експериментальні відкриття туннельних явищ в напівпровідниках і надпровідниках».
  Івар Йевер Норвегія, США
  Брайан Девід Джозефсон Велика Британія «За теоретичне передбачення властивостей струму, що проходить через тунельний бар'єр, зокрема явищ, загальновідомих нині за назвою ефектів Джозефсона».
1974 Лауреат на nobelprize.org Мартін Райл Велика Британія «За піонерські дослідження в області радіофізики».
Лауреат на nobelprize.org Ентоні Хьюіш Велика Британія
1975   Оге Нільс Бор Данія «За відкриття взаємозв'язку між колективним рухом і рухом окремої частки в атомному ядрі й розвиток теорії будови атомного ядра, що базується на цьому взаємозв'язку».
  Бен Рой Моттельсон Данія
Лауреат на nobelprize.org Лео Джеймс Рейнуотер США
1976   Бертон Ріхтер США «За основний внесок по відкриттю важкої елементарної частки нового типу».
  Семюел Тінг США
1977   Філіп Воррен Андерсон США «За фундаментальні теоретичні дослідження електронної структури магнітних і невпорядкованих систем».
  Невілл Френсіс Мотт Велика Британія
  Джон Ван Флек США
1978   Петро Леонідович Капиця СРСР «За його базові дослідження й відкриття у фізиці низьких температур».
  Арно Аллан Пензіас США «За відкриття мікрохвильового реліктового випромінювання».
  Роберт Вудро Вільсон США
1979   Шелдон Лі Глешоу США «За внесок в об'єднану теорію слабких й електромагнітних взаємодій між елементарними частками, у тому числі передбачення слабких нейтральних струмів».
  Абдус Салам Пакистан
  Стівен Вайнберг США

1980-іРедагувати

Нобелівська премія з фізики, 1980-і
Рік Лауреат Країна Обґрунтування
1980   Джеймс Вотсон Кронін США «За відкриття порушень фундаментальних принципів у розпаді нейтральних K-мезонів».
Лауреат на nobelprize.org Вал Логсден Фітч США
1981   Ніколас Бломберген США «За внесок у розвиток лазерної спектроскопії».
  Артур Леонард Шавлов США
Лауреат на nobelprize.org Кай Сігбан Швеція «За внесок у розвиток електронної спектроскопії з високою роздільною здатністю».
1982 Лауреат на nobelprize.org Кеннет Вільсон США «За теорію критичних явищ у зв'язку з фазовими переходами».
1983 Лауреат на nobelprize.org Субраманьян Чандрасекар Індія, США «За теоретичні дослідження фізичних процесів, що грають важливу роль у будові і еволюції зірок».
Лауреат на nobelprize.org Вільям Альфред Фаулер США «За теоретичне й експериментальне дослідження ядерних реакцій, що мають важливе значення для утворення хімічних елементів Всесвіту».
1984   Карло Руббіа Італія «За вирішальний внесок у великий проект, здійснення якого привело до відкриття квантів поля W й Z — носіїв слабкої взаємодії».
  Симон ван дер Мер Нідерланди
1985   Клаус фон Клітцинг ФРН «За відкриття квантового ефекту Хола».
1986 Лауреат на nobelprize.org Ернст Руска ФРН «За роботу над електронним мікроскопом».
  Герд Бінніг ФРН «За винахід скануючого тунельного мікроскопа».
  Генріх Рорер Швейцарія
1987   Георг Беднорц ФРН «За важливий прорив у фізиці, що виразився у відкритті надпровідності в керамічних матеріалах».
  Александр Мюллер Швейцарія
1988   Леон Ледерман США «За метод нейтринного променя й доказ двоїстої структури лептонів за допомогою відкриття мюонного нейтрино».
Лауреат на nobelprize.org Мелвін Шварц США
  Джек Стейнбергер США
1989 Лауреат на nobelprize.org Норман Рамзей США «За винахід методу роздільних коливальних полів і його використання у водневому мазері й інших атомних годинниках».
Лауреат на nobelprize.org Ганс Демельт США «За розробку методу втримання одиночних іонів».
Лауреат на nobelprize.org Вольфганг Пауль ФРН

1990-іРедагувати

Нобелівська премія з фізики, 1990-і
Рік Лауреат Країна Обґрунтування
1990 Лауреат на nobelprize.org Джером Фрідман США «За піонерські дослідження глибоко непружного розсіювання електронів на протонах і зв'язаних нейтронах, істотно важливих для розробки кваркової моделі у фізиці часток».
  Генрі Кендалл США
Лауреат на nobelprize.org Річард Тейлор Канада
1991   П'єр Жиль де Жен Франція «За виявлення того, що методи, розвинені для вивчення явищ упорядкованості в простих системах, можуть бути узагальнені на рідкі кристали й полімери».
1992   Жорж Шарпак (Григорій Харпак) Франція «За відкриття й створення детектерів часток, зокрема багатодротової пропорційної камери».
1993 Лауреат на nobelprize.org Рассел Халс США «За відкриття нового типу пульсарів, що дало нові можливості у вивченні гравітації».
  Джозеф Тейлор мол. США
1994   Бертрам Брокхауз Канада «За створення нейтронної спектроскопії».
Лауреат на nobelprize.org Кліффорд Шалл США «За створення методу нейтронної дифракції».
1995   Мартін Перл США «За відкриття тау-лептона».
  Фредерік Рейнс США «За експериментальне виявлення нейтрино».
1996   Девід Лі США «За відкриття надплинності гелію-3».
  Дуглас Ошеров США
  Роберт Колман Річардсон США
1997   Стівен Чу США «За створення методів охолодження й уловлювання атомів лазерним променем».
  Клод Коен-Таннуджи Франція
  Вільям Філіпс США
1998   Роберт Лафлін США «За відкриття нової форми квантової рідини (при низьких температурах і сильному магнітному полі) у частки з новими властивостями, що мають, зокрема, дробовий електричний заряд».
  Хорст Штермер Німеччина
Лауреат на nobelprize.org Денієл Цуї США
1999   Герард 'т Хоофт Нідерланди «За прояснення квантової структури електрослабких взаємодій».
  Мартін Вельтман Нідерланди

2000-іРедагувати

Нобелівська премія з фізики, 2000-і
Рік Лауреат Країна Обґрунтування
2000   Жорес Іванович Алфьоров Росія «За розробки в напівпровідниковій техніці».
Лауреат на nobelprize.org Герберт Кремер Німеччина
Лауреат на nobelprize.org Джек Кілбі США «За дослідження в області інтегральних схем».
2001 Ерік Корнелл США «Досягнення у вивченні процесів конденсації Бозе — Ейнштейна в середовищі вироджених газів і за початкові фундаментальні дослідження характеристик конденсатів».
  Карл Віман США
  Вольфганг Кеттерле Німеччина
2002   Раймонд Девіс молодший США «За створення нейтринної астрономії».
Лауреат на nobelprize.org Масатосі Косіба Японія
  Ріккардо Джакконі США «За створення рентгенівської астрономії й винахід рентгенівського телескопа».
2003   Олексій Олексійович Абрикосов Росія, США «За створення теорії надпровідності другого роду та теорії надплинності рідкого гелію-3».
  Віталій Лазарович Гінзбург Росія
  Ентоні Леггет Велика Британія, США
2004   Девід Гросс США «За відкриття асимптотичної свободи у теорії сильних взаємодій».
Лауреат на nobelprize.org Девід Політцер США
  Френк Вільчек США
2005   Рой Глаубер США «За внесок в квантову теорію оптичної когерентності; за внесок у розвиток лазерної високоточної спектроскопії, зокрема методики частотного гребінця»
  Джон Голл США
  Теодор Генш Німеччина
2006   Джон Матер США «За відкриття анізотропії і чорнотільної структури енергетичного спектру космічного фонового випромінювання».
  Джордж Смут США
2007   Альбер Фер Франція «За відкриття ефекту гігантського магнетоопору»
  Петер Грюнберг Німеччина
2008   Макото Кобаясі Японія «За встановлення походження симетрії, що передбачає існування в природі щонайменше трьох сімейств кварків»
  Тосіхіде Масукава Японія
  Йоїчіро Намбу США «відкриття механізму спонтанного порушення симетрії на субатомному рівні»
2009   Чарлз Куен Као Гонконг, Велика Британія, США «За революційні відкриття стосовно передачі світла оптоволоконними лініями для оптичного зв'язку»
  Віллард Бойл Канада, США «За винахід напівпровідникової схеми для отримання зображень — ПЗЗ-сенсора»
  Джордж Сміт США

2010-іРедагувати

Нобелівська премія з фізики, 2010-і
Рік Лауреат Країна Обґрунтування
2010   Андрій Гейм Нідерланди «за експерименти з двовимірним матеріалом графеном».
  Костянтин Новоселов Велика Британія, Росiя
2011   Сол Перлматтер США «за відкриття прискореного розширення Всесвіту за допомогою спостережень над далекими надновими».
  Браян П. Шмідт Австралія
  Адам Рісс США
2012   Серж Арош Франція «за основоположні експериментальні методи, які уможливлюють вимірювання та маніпулювання окремими квантовими системами»[1]
  Девід Вайнленд США
2013   Франсуа Англер Бельгія «за теоретичне відкриття механізму, який допомагає нам розуміти походження маси субатомних частинок й існування якого було доведено виявленням передбаченої елементарної частинки в експериментах ATLAS і CMS на Великому адронному колайдері в ЦЕРН»[2]
  Пітер Хіггс США
2014 Акасакі Ісаму Японія «за винахід ефективних блакитних світлодіодів, що привели до появи яскравих та енергозберігаючих білих джерел світла»[3]
Амано Хіроші Японія
  Накамура Шюджі Японія, США
2015   Артур Макдональд Канада «за відкриття нейтринних осциляцій, що доводить наявність маси нейтрино»[4]
  Такаакі Каджита Японія
2016 Девід Таулесс Велика Британія «за теоретичне відкриття топологічних фазових переходів та топологічних фаз речовини»[5]
Данкан Галдейн Велика Британія
  Джон Костерліц Велика Британія
2017   Райнер Вайс США «за вирішальний внесок у розробку детектора LIGO та спостереження гравітаційних хвиль»[6]
  Баррі Баріш США
  Кіп Торн США
2018 Артур Ешкін США «за розробку лазерних щипців та їхнє використання у біологічних системах»[7]
  Жерар Муру Франція «за розробку методів генерації високоефективних, ультра коротких оптичних імпульсів»[7]
  Донна Стрікленд Канада

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати