Квітень

четвертий місяць року в юліанському та григоріанському календарях

Кві́тень — четвертий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[1]. Один із чотирьох місяців, що налічують 30 днів.

квітень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    
2021 рік
Квітень
Заквітчаний квітень у Криму

НазваРедагувати

На позначення четвертого місяця року слово «квітень» (у написаннях: цвѣтень[a], квѣтень[b], квитень, кветень[c]) трапляється в староукраїнських джерелах з XVI століття[3]. Назва пояснюється тим, що в цей час розцвітають весняні квіти, квітує земля. Можливо, саме прасл. *květьnь (від *květъ — «квіт», «цвіт») було первісним найменням місяця в давньослов'янському календарі[6]. Співзвучна назва вживається в польській мові (kwiecień), а в чеській словом květen називають травень. У давньоруських писемних пам'ятках, зокрема в Крилоському Євангелії, Студійському уставі (перекладеному в Києві близько 1070 року) та інших, квітень згадується під назвами: березозолъ, брѣзозолъ, брѣзьнъ[7][8], що пов'язано з періодом цвітіння берези, коли збирають березовий сік. У вжитку були й інші народні назви: березень, водолій, дзюрчальник, краснець, лелечник, лукавець, снігогін, сочень, цвітень[6][9][10].

Застаріла назва апріль через посередництво грец. Απρίλιος походить од лат. (mensis) Aprilis. Таке саме походження мають і назви квітня в багатьох мовах світу: болг. і мак. април, серб. април/april, рос. апрель, словац. apríl, словен. april, англ. April, фр. avril. За однією з версій, назву Aprilis місяць отримав на честь етруської богині Апру (етруськ. Apru), що відповідала давньогрецькій Афродіті. Інша версія виводить Aprilis від ранішого *ap(e)rilis («наступний», «той, що йде слідом»), оскільки він був другим місяцем у давньоримському календарі. Стара народна етимологія пов'язувала назву з дієсловом aperire («відкривати, відчиняти»)[11].

Кліматична характеристика в УкраїніРедагувати

Для квітня характерне швидке наростання тепла. У першій половині місяця в Україні завершується перехід середньодобової температури повітря через 5 °C в бік підвищення (на півдні країни та в долинах Закарпаття він відбувається ще в березні); перехід через 10 °C здійснюється в другій половині квітня, у Карпатах і горах Криму — в середині травня. Середня місячна температура становить 7—11 °C, місцями в гірських районах — 2—6 °C.

Заморозки в квітні є звичайним явищем. Абсолютний мінімум температури — мінус 9—17 °C, у Чернігівській, Сумській, Харківській області та в Карпатах — мінус 18—22 °C, на Львівщині та крайньому півдні місцями мінус 4—12 °C. Абсолютний максимум — 26—34 °C, у горах Криму та місцями в Приазов'ї — 22—25 °C, на високогір'ї Карпат — 18—19 °C.

Середня місячна кількість опадів зростає порівняно з березневою та становить 25—62 мм, у Карпатах і більшості районів Закарпаття — до 84 мм, на високогір'ї — до 117 мм. Грози спостерігаються по всій Україні; в окремі роки бувають пилові бурі, частіше — у східних та південно-східних областях[12].

У фольклоріРедагувати

  • У квітні ластівка день починає, а соловей кінчає;
  • Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє;
  • Сон на зиму відклади, а діло в квітні зроби;
  • Квітневої роботи на май не відкладай;
  • Квітневий день рік годує;
  • Добрий квітень, мокрий май в клуні в серпні зроблять рай /
Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай (варіант із записів М. Номиса).

Свята і пам'ятні дніРедагувати

Офіційні в УкраїніРедагувати

РухоміРедагувати

ІншіРедагувати

РухоміРедагувати

Див. такожРедагувати

КоментаріРедагувати

  1. А саме:
    • Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
    • Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678[2];
    • Острозький літописець. Острог, 1509—1633, арк. 127;
    • Макарій Єгипетський. Духовныи беседы о доконалстве христиан православных. Вільна, 1627[3];
    • Часослов. Київ, 1633;
    • Полуустав. Київ, 1643;
    • Псалтир. Київ, [1643—1644];
    • Полуустав. Київ, 1672;
    • Святці. Київ, 1680;
    • Полуустав. Київ, 1691;
    • Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;
    • Устав молитв. Львів, 1670[2];

ПриміткиРедагувати

  1. Квітень // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
  3. а б Квѣтень, кветень, квитень // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. Випуск 14 (К — Конъюрация) / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів, 2008. — С. 82.
  4. Скарына Ф. Творы: Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
  5. Сборник снимков c славяно-русских старопечатных изданий. Часть І. XV и XVI век. Составил С. Л. Пташицкий. СПб., 1895, табл. XXI, XXII.
  6. а б Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
  7. Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук; АН України, Ін-т укр. мови. — Київ: Наукова думка, 1992. — С. 56—57. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
  8. Березозолъ = брѣзозолъ = брѣзьнъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ: въ 3 т. / ред. И. И. Срезневскій. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 70.
  9. Hołyńska-Baranowa T. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław-Warszawa-Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1969.
  10. Квітень, цвітень, лукавець — Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 18 листопада 2021. 
  11. April // Online etymological dictionary. (англ.)
  12. Коротка кліматична характеристика квітня. betaren.ua. Процитовано 27 вересня 2021. 
  13. Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 7 листопада 2021.