Вікіпедія

Стодола

сільськогосподарська споруда
Стодола з села Ящев. Музей народної архітектури, Сянік, Польща
Клуня.JPG
Стодола в Музеї-садибі В. І. Сурикова
Стодола в музеї «Будинок Хакамекі», Фінляндія.
Сіно, закріплене зверху павзом, привезене возом до стодоли. Село Верхній Студений. Бойківщина.
Рештки печі-кам'янки клуні, Фінляндія.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Стодола (значення).

Стодо́ла[1] або клу́ня[2] — будова для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння. Стодола могла бути одною зі споруд гумна.

У західних областях України стодоли могли звати «пелевнями»[3], також так звався сарай для сіна, полови й соломи[4] (варіант — «половня»)[5].

НазваРедагувати

В. І. Даль в «Тлумачному словнику живої великоросійської мови» наводить слово «стодола» з позначкою «западнорусское» (тобто білоруське або українське)[6].

Відповідно до «Етимологічного словника української мови» слово стодола, ймовірно, є давнім запозиченням із польської (stodoła) або чеської (stodola) мови, де сходить до давн.в-нім. stadal[7]. Слово «клуня» є запозиченням із балтійських мов: пор. лит. kluonas («тік», «стодола», «клуня»), утворене від слова kloti — «слати», «простилати», «класти»[8].

Слово пелевня («пелевень», «пелевник»), утворене від незасвідченого *пелева («полова») < прасл. *peleva, *pelva[9].

У господарствіРедагувати

Стодолу будували осторонь від хати та інших господарських будов, забезпечуючи легкий доступ до неї транспорту. Ворота робили широкими, щоб всередину міг заїхати віз, а для зручності стодолу споряджали двома воротами: в одні заїздив вантажений віз, у другі виїздив порожній[10].

У стодолу складали зжаті снопи. У північних місцевостях, з браком сонячного світла й погожих днів, стодоли використовували для сушіння хліба, для чого в них влаштовували спеціальні снопосушарки (на Чернігівщині така сушарка називалася «о́сить»)[11]. Вона являла собою вимощену цеглою яму, у якій розкладали вогонь, з навісом чи зрубом, де зверху укладали снопи. Окрім того, снопи могли розвішувати й на вішалах — конструкціях з жердин (у великоросійських землях верхній поверх клуні і вішала називалися колосниками, потім так стали називатися ґрати для просіювання сировини чи горіння палива)[12][13]. У разі дощовитої осені у стодолах проводили й обмолот хліба — на майданчику, який звався тік.

У самій стодолі або прибудовах до неї також могли зберігати солому й полову, яка йшла на корм худобі («токові корми»).

У культуріРедагувати

Коли закладали клуню, то під перший стовп сипали тридев'ять усяких зернин, щоб із клуні збіжжя не виводилося[14]. На стрісі клуні часто клали старе колесо, щоб на ньому влаштували гніздо лелеки: вважалося, що це оберігає від пожежі[15].

Згідно з народними віруваннями східних слов'ян, стодола була місцем проживання стодольника (огуменника), одного зі злих духів, найлютішого помічника «дворового». У Росії він був відомий як овинник (від овин — «стодола»), у Білорусі — ёўнік (від ёўня — «стодола») чи асетнік (від асець — «осить»).

Прислів'яРедагувати

  • В пустій стодолі й горобці не тримаються
  • В порожню клуню й миша не забіжить
  • Добрий квітень, мокрий май в клуні в серпні зроблять рай, (варіант із записів М. Номиса: Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай)
  • Якщо в стодолі колотиться, то в хаті веселиться, а коли тихо, то гостює лихо
  • Обдирає стодоли, а покриває косцьоли
  • Радій хлібові не в полі, а в стодолі
  • Поки їде до клуні — дня половина, поки їде до току вечеряти пора
  • Багато я маю — тільки три клуні хліба: в одній — вітер, в другій — мак, а третя стоїть так
  • Як у клуні не молотять, то у хаті колотять
  • Клуня палає, а підкласти соломи немає
  • Порожня клуня й без покрівлі обійдеться
  • В багатого кишеня, як у бідного клуня
  • Стодола гори, а молотників годуй — треба зробити за будь-яку ціну (російська приказка)

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Стодола // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Клуня // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Музей Лемківська садиба. Тури Закарпаттям
  4. ↑ Пелевня // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. ↑ Половня // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. ↑ Стодола // Словарь В. І. Даля
  7. ↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  8. ↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  9. ↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  10. ↑ М. Русовъ. Очеркъ поселеній и построекъ Полтавской губерніи // Сборник Харьковского историко-филологического общества, ч. 1 и 2. — 1902. — Т. 13. — С. 118.
  11. ↑ Осить // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 3. — С. 66.
  12. ↑ Колос // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
  13. ↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  14. ↑ Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 291-292.
  15. ↑ Хведір Вовк. 8. Будівництво // Студії з української етнографії та антропології. — К. : «Мистецтво», 1995. — ISBN 5-7715-0729-6.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стодола


  Це незавершена стаття з будівництва.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стодола&oldid=27675602