Травень

	← травень →
	2019 рік

Тра́вень — п'ятий місяць року в григоріанському календарі, третій місяць в давньоримському (до реформи Цезаря). Має 31 день.

Травень

Зміст

1 Походження назви
2 Кліматична характеристика травня
3 Фольклор
- 3.1 Приказки
- 3.2 Прикмети
4 Свята та змінні свята травня
5 Див. також
6 Примітки
7 Джерела
8 Посилання

Походження назвиРедагувати

Слов'янську назву «травень» в Україні останнього місяця весни офіційно було повернуто в у ХХ столітті. Назва походить від слова «трава».

Зрідка вживана назва «май»^[1]^[2] запозичена через староцерковнослов'янське і середньогрецьке посередництво (μάϊος) з латинської мови: лат. maius походить від імені давньоримської богині весни Майї. Вже в українській мові це слово стало асоціюватися з омонімічним май («зелень»), етимологічно пов'язаним з маяти, махати. У народі маїком називали місяць вересень — за його майже травневе тепло^[3]. Латинська назва вживається в більшості мов, у тому числі багатьох слов'янських (пол. і словен. maj, словац. máj, біл. , болг. і рос. май, серб. маj/maj, мак. маj).

У низці слов'янських мов, навпроти, використовуються назви, утворені від слов'янських коренів: біл. травень (друга назва поряд з май), хорв. svibanj, чеськ. květen, словен. veliki traven (друга назва поряд з maj). Словом travanj у хорватській, mali traven в словенській, тревен у македонській називають квітень.

Кліматична характеристика травняРедагувати

Середня місячна температура повітря в травні в Україні становить 13—17°, в горах 7—12°. Заморозки можливі як на поверхні ґрунту, так i в повітрі. Абсолютний мінімум температури становить 0—6° морозу, місцями на Сумщині та в гірських районах до 10° морозу. Абсолютний максимум 31—37° тепла, на півдні Одещини та Луганщини до 38—39°, в горах 22—30°. Стійкий перехід середньої добової температури повітря через +15°, що є кліматичним показником початку лiта, відбувається на Закарпатті, півдні та сході України у першiй половинi, на рештi території — в другiй половинi місяця.

Середня місячна кількість опадiв 22—60 мм, у західних, Вінницькій областях переважно 62—81 мм, у гірських та передгірських районах до 148 мм.

ФольклорРедагувати

ПриказкиРедагувати

Дуб у травні в листя одягається, а скотина трави наїдається.
Травневий дощ, як з грибами борщ.
У травні пня вбери, то красним буде.
Май — волам і коням сіна дай, а сам на піч утікай.
У маю і баба в раю, як не затанцює, то хоч молодість згадає.
Соловейко — мала пташка, а май знає.
На май коровам дай, та й вила ховай.
Травень ліс прибирає — літо в гості накликає.
Травень багатий на квіти, а хліб у жовтня позичає.
Прийде май, то всяк собі дбай.
У маю розумний жениться, а дурна заміж іде; а в жовтні розумна заміж іде, а дурний жениться.

ПрикметиРедагувати

Якщо травень холодний, то не будеш голодний — рік буде хлібородний.
Якщо початок травня холодний, то наприкінці місяця буде тепло, і навпаки.
Травень холодний — посів ярини ранній.
Як у травні дощ не впаде, то і золотий плуг не виоре.
Хто в травні звінчається, то буде вік маятися.
У травні оженився, то вік журився.
Дощ у травні — врожай справний.
Як у травні дощ і грім — буде радість людям всім.
Як випадуть у травні три добрих дощі, то вродить хліба на три роки.
Сухий і теплий май — скупий буде врожай.
Сухий березень, а мокрий май — будуть каша й коровай.
Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай.
Як сухий май, то гроші на хліб дбай.
Добрий квітень, мокрий май в клуні в серпні зроблять рай (варіант із записів М. Номиса: Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай)
Часті тумани у травні — на мокре літо.
Якщо в травні часті зірниці — буде добрий урожай.
Якщо травневий дощ починається великими краплинами, то він ненадовго.