Травень
Тра́вень, поет., розм. май[1] — п'ятий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[2]. Один із семи місяців, що налічують 31 день.
| ← травень → | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
| 29 | 30 | 31 | ||||
| 2023 рік | ||||||
- 12 — Грудень
Травень був третім місяцем року в давньоримському календарі (до реформи Цезаря).
Назва Редагувати
Українська назва «травень» пов'язана з травами, що рясно вкривають землю зеленим розмаєм. Можливо, саме прасл. *travьnь (від *trava — «трава») було первісним найменням п'ятого місяця в давньослов'янському календарі[3]. У білоруській мові побутує співзвучна назва травень, яка вживається поряд із май. Того самого походження старослов'янське наймення трѣвенъ, а також старопольське — trawień (сучасне пол. maj)[4]. У хорватській мові словом travanj називають квітень. Подібні назви квітня вживалися в сербській (лажитрава) і македонській (тревен) мовах. Словенський народний місяцелік, що вживається паралельно з офіційним латинським, позначає квітень і травень як mali traven і veliki traven відповідно.
Слово «травень» (у написаннях: травьнъ, травнъ) трапляється в давньокиївських писемних пам'ятках, зокрема в Крилоському Євангелії та Студійському уставі, перекладеному в Києві близько 1070 року[5][6]. Сучасне написання травень засвідчене в Путнянському Євангелії II пол. XIII століття[5].
У руських стародруках XVII—XVIII століть, поряд із давнім найменням травень[a], згадується назва маи[b], май[c][7].
Слов'янську назву останнього місяця весни — «травень», в Україні офіційно повернено у ХХ столітті.
Зрідка вживана назва «май»[10][11] запозичена через староцерковнослов'янське і середньогрецьке посередництво (μάϊος) з латинської мови: лат. Maius походить від імені давньоримської богині плодоносної землі й природи Маї. Вже в українській мові це слово стало асоціюватися з омонімічним май («зелень»)[12]. У народі маїком називали місяць вересень — за його майже травневе тепло[13]. Латинська назва вживається в більшості мов, у тому числі багатьох слов'янських (пол. і словен. maj, словац. máj, біл., болг. і рос. май, серб. маj/maj, мак. маj)[12].
Кліматична характеристика в Україні Редагувати
Середня місячна температура повітря в травні становить 13—17 °C, у Карпатах і горах Криму — 7—12 °C. Заморозки можливі як на поверхні ґрунту, так i в повітрі. Абсолютний мінімум температури складає від 0 до мінус 6 °C, місцями на Сумщині та в гірських районах — до мінус 10 °C, на узбережжі морів — 1—3 °C. Абсолютний максимум — 31—37 °C, у Криму, на півдні Одещини та Луганщини — до 38—39 °C, у гірських районах — 22—30 °C. Стійкий перехід середньої добової температури повітря через 15 °C, що є кліматичним показником початку літа, відбувається на Закарпатті, півдні та сході України в першій половині, на решті території — у другій половині місяця.
Середня місячна кількість опадів становить 22—60 мм, у західних, Вінницькій областях — переважно 62—81 мм, у гірських та передгірських районах — до 148 мм[14].
У фольклорі Редагувати
Приказки Редагувати
- Дуб у травні в листя одягається, а скотина трави наїдається;
- Травневий дощ, як з грибами борщ;
- У травні пня вбери, то красним буде;
- Травень ліс прибирає — літо в гості накликає;
- Травень багатий на квіти, а хліб у жовтня позичає;
- Май — волам і коням сіна дай, а сам на піч утікай;
- У маю і баба в раю, як не затанцює, то хоч молодість згадає;
- Соловейко — мала пташка, а май знає;
- На май коровам дай, та й вила ховай;
- Прийде май, то всяк собі дбай;
- У маю розумний жениться, а дурна заміж іде; а в жовтні розумна заміж іде, а дурний жениться.
Прикмети Редагувати
- Якщо травень холодний, то не будеш голодний — рік буде хлібородний;
- Якщо початок травня холодний, то наприкінці місяця буде тепло, і навпаки;
- Травень холодний — посів ярини ранній;
- Як у травні дощ не впаде, то і золотий плуг не виоре;
- У травні оженився, то вік журився;
- Дощ у травні — врожай справний;
- Як у травні дощ і грім — буде радість людям всім;
- Як випадуть у травні три добрих дощі, то вродить хліба на три роки;
- Часті тумани в травні — на мокре літо;
- Якщо в травні часті зірниці — буде добрий урожай;
- Якщо травневий дощ починається великими краплинами, то він ненадовго;
- Хто в маю звінчається, то буде вік маятися;
- Сухий і теплий май — скупий буде врожай;
- Сухий березень, а мокрий май — будуть каша й коровай;
- Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай;
- Як сухий май, то гроші на хліб дбай;
- Добрий квітень, мокрий май — в клуні в серпні зроблять рай /
- Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай (варіант із записів М. Номиса).
Свята і пам'ятні дні Редагувати
Християнство Редагувати
- Місяць Діви Марії.
Офіційні в Україні Редагувати
- 1 травня
- 6 травня
- 8 травня
- 9 травня
- 14 травня
- 15 травня
- 18 травня
- 20 травня
- 23 травня
- 24 травня
- 25 травня
- 29 травня
Рухомі Редагувати
- Перша неділя після весняного повного місяця
- Великдень, або Воскресіння Христове
- Друга неділя травня
- Третій четвер травня
- Третя субота травня
- Третя неділя травня
- Остання субота травня
- Остання неділя травня
Інші Редагувати
Див. також Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Травень |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Травень |
| У Вікісловнику є сторінка травень. |
Коментарі Редагувати
- ↑ А саме:
- Анфологіон. Київ, 1619;
- Памво Беринда. Леѯіконъ славенорωсскїй и именъ Тлъкованїє. Київ, 1627;
- Устав молитв. Львів, 1670[7];
- ↑
- Андрій Римша. Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє («Хронологія»). Острог, 1581[8];
- ↑
- Франциск Скорина. Мала подорожня книжка. Вільна, 1522[9];
- Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
- Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
- Часослов. Київ, 1633;
- Полуустав. Київ, 1643;
- Псалтир. Київ, [1643—1644];
- Полуустав. Київ, 1672;
- Святці. Київ, 1680;
- Полуустав. Київ, 1691;
- Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692[7].
Примітки Редагувати
- ↑ Май // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Травень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
- ↑ Miesiąc maj // Pobożnych Książek dla wiernych każdego stanu / praca zbiorova ; pod zarządem J. Gadowskiego. — Kraków : Druk wł. L. Anczyca i spółki, 1893. — Т. II.
- ↑ а б Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 56—57. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
- ↑ «Устав Студийский» по списку XII в. ; Фрагм. / Подгот. к печ. Д. С. Ищенко // Источники по истории русского языка. — М. : Наука, 1976. — С. 228.
- ↑ а б в Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных книгах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: междисциплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
- ↑ Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
- ↑ Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
- ↑ Май // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Май // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ а б Май // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ Маїк // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ Коротка кліматична характеристика травня. betaren.ua. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
- ↑ Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 7 листопада 2021.
Посилання Редагувати
- Травень // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1920-1921. — 1000 екз.