Травень
Тра́вень — п'ятий місяць року в григоріанському календарі, третій місяць в давньоримському (до реформи Цезаря). Має 31 день.
| ← травень → | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
| 2019 рік | ||||||
Зміст
Походження назвиРедагувати
Традиційну назву його як «травень» в Україні останнього місяця весни офіційно було повернуто в у ХХ столітті з відродженням мови народу Київської Русі як писемної української мови. Назва походить від слова трава. Саме так період відповідний квітню називали наші пращури ще до виникнення Київської Русі і саме так він називається в інших слов'янських мовах. Прихід на Київську Русь кирилиці ознаменувався розповсюдженням церковниками болгарської назви місяця травень.Лише потім за візантійською традицією він став називатися «май» — від імені давньоримської богині весни Майї.
На відміну від мов Західної Європи та російської, що використовують назви місяців латинського походження, в багатьох слов'янських мовах такі назви мають слов'янську етимологію: Хорватська: travanj — квітень •
Словенська: mali traven — квітень, veliki traven — травень •
Македонська: треве — квітень
Чеська: květen — травень
• Болгарська: тр'вен[джерело?] — травень
Можливо, розрив на місяць у болгарському пов'язаний з тим, що частина предків болгар жили північніше, у басейні річки Волги і в них період росту трави наставав пізніше.
Місяць приурочений діві Марії.
Кліматична характеристика травняРедагувати
Середня місячна температура повітря в травні в Україні становить 13—17°, в горах 7—12°. Заморозки можливі як на поверхні ґрунту, так i в повітрі. Абсолютний мінімум температури становить 0—6° морозу, місцями на Сумщині та в гірських районах до 10° морозу. Абсолютний максимум 31—37° тепла, на півдні Одещини та Луганщини до 38—39°, в горах 22—30°. Стійкий перехід середньої добової температури повітря через +15°, що є кліматичним показником початку лiта, відбувається на Закарпатті, півдні та сході України у першiй половинi, на рештi території — в другiй половинi місяця.
Середня місячна кількість опадiв 22—60 мм, у західних, Вінницькій областях переважно 62—81 мм, у гірських та передгірських районах до 148 мм.
ФольклорРедагувати
ПриказкиРедагувати
- Дуб у травні в листя одягається, а скотина трави наїдається.
- Травневий дощ, як з грибами борщ.
- У травні пня вбери, то красним буде.
- Май — волам і коням сіна дай, а сам на піч утікай.
- У маю і баба в раю, як не затанцює, то хоч молодість згадає.
- Соловейко — мала пташка, а май знає.
- На май коровам дай, та й вила ховай.
- Травень ліс прибирає — літо в гості накликає.
- Травень багатий на квіти, а хліб у жовтня позичає.
- Прийде май, то всяк собі дбай.
ПрикметиРедагувати
- Якщо травень холодний, то не будеш голодний — рік буде хлібородний.
- Якщо початок травня холодний, то наприкінці місяця буде тепло, і навпаки.
- Травень холодний — посів ярини ранній.
- Як у травні дощ не впаде, то і золотий плуг не виоре.
- Хто в травні звінчається, то буде вік маятися.
- У травні оженився, то вік журився.
- Дощ у травні — врожай справний.
- Як у травні дощ і грім — буде радість людям всім.
- Як випадуть у травні три добрих дощі, то вродить хліба на три роки.
- Сухий і теплий май — скупий буде врожай.
- Як сухий май, то гроші на хліб дбай.
- Часті тумани у травні — на мокре літо.
- Якщо в травні часті зірниці — буде добрий урожай.
- Якщо травневий дощ починається великими краплинами, то він ненадовго.
Свята та змінні свята травняРедагувати
- 1 травня — Свято Праці
- 9 травня — День Перемоги
- Всесвітній день бонсай (2010) — друга субота
- День матері (1914; в Україні — 2000) — друга неділя травня
Див. такожРедагувати
| Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Травень |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Травень |
| У Вікісловнику є сторінка травень. |