День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

колишнє українське державне свято

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні — колишнє державне свято в Україні, яке офіційно святкували 9 травня. Прийшло на зміну радянському святу День Перемоги, яке святкували в СРСР (1945—1991), а потім в Україні (1992—2023).

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
Червоний мак — символ пам'яті
Інші назвиДень перемоги
Ким святкуєтьсяУкраїна Україна
Засновано24 березня 2015
Типнаціональне
Початок9 квітня 2015
Закінчення12 червня 2023
Дата9 квітня 2015
Святкуванняпанахида, покладання вінків
Пов'язаний зДругою світовою війною, День Перемоги
CMNS: День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» встановлено як державне свято відповідно до ухваленого 9 квітня 2015 року Верховною Радою України закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років» в рамках пакету законів про декомунізацію. 8 травня 2023 року Володимир Зеленський підписав указ, згідно з яким 9 травня в Україні відзначають День Європи,[1] і вніс до Верховної Ради України законопроєкт про встановлення 8 травня — Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років як вихідного дня замість Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня.[2]

29 травня 2023 року Верховна Рада зробила День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років 8 травня державним святом, скасувавши День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня.[3] 12 червня 2023 року Президент України Володимир Зеленський цей підписав закон.[4]

Відмінності з «Днем перемоги»

ред.

Закони про декомунізацію скасували Закон України «Про увічнення перемоги у „великій вітчизняній війні“ 1941—1945 років»[5]. Новий закон встановив в Україні заборону пропаганди й публічного використання, нацистської та комуністичної символік. Із законодавства зник термін «Велика вітчизняна війна»[6][7]. Також у новому святі відбувається перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь ушанування[8].

Як зазначає Український інститут національної пам'яті, новий зміст відзначення Дня пам'яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні включає:[9]

  • переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого;
  • рівне вшанування пам'яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства всіх Об'єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів, зокрема євреїв та українців;
  • перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь ушанування.

Святкування

ред.

Український інститут національної пам'яті завчасно оприлюднив методичні матеріали й рекомендував відзначати нове свято у зміненому форматі.[8][9] Незважаючи на те, що до 9 травня 2015 року закон «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 — 1945 років» офіційно не набув чинності, в Україні на офіційному рівні відзначили свято у форматі, відмінному від форматів святкування «Дня Перемоги». Цього дня відбулись покладання квітів до пам'ятників невідомим солдатам Червоної армії, у Києві — марш миру за участю військових духових оркестрів з України, Естонії, Литви, Польщі, Сербії. Події передувала присяга курсантів у присутності Президента України Петра Порошенка.[10][11]

До пам'ятної дати Президент України своїм наказом заснував державну нагороду — ювілейну медаль «70 років Перемоги над нацизмом».

До пам'ятних днів Український інститут національної пам'яті започаткував тематичний інформаційно-просвітницький проект «Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової», оголосивши, що вшанування 2016 року буде присвячене жіночим долям у Другій світовій війні.[12][13]

9 травня відзначилося агресивними діями поліції щодо демонстрантів з українськими прапорами. Найбільший інцидент мав місце у Дніпрі, жертвами якого стали ветерани АТО. Вони намагалися не допустити проходу колони з символікою політичної партії «Опозиційний блок», проте в силовому протистоянні поліція виступила на боці прихильників «Опоблоку», декілька учасників-ветеранів АТО отримали серйозні травми[14][15].

Натомість у Києві працівники поліції здійснили напад на штаб Добровольчого Руху ОУН, що розташовувався в районі проведення акції «безсмертний полк», членам цього руху заподіяно численні травми. Окрім того, не допускали до участі в заходах осіб з українськими прапорами[16][17][18]

Факти побиття працівниками поліції ветеранів та патріотів розцінюють як загрозу реваншу проросійських сил, зокрема Арестович та Філатов[19], громадські кола.[20]

Протистояння між проросійськими та проукраїнськими демонстрантами спостерігалися також у Запоріжжі, Харкові, Одесі[21].

За даними поліції, у святкуванні 9 травня взяло участь близько 400 тис. людей. За вчинення правопорушень до поліції доправлено 28 осіб[22].

Найбільш масові заходи відбулися у Києві, Одеській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Дніпропетровській областях[22]. У Києві серйозних конфліктів не зафіксовано[23].

В Києві заходи пройшли без суттєвих порушень, пройшло кілька автопробігів[24]. В Запоріжжі проросійська організація «Полк перемоги» провела автопробіг, де сталася сутичка з активістами, що зривали з автомобілів заборонену символіку СРСР[25].

В Одесі під час автопробігу з автівок зняли партійні прапори і прапори, що нагадували радянські, було скоєно напад на журналістку[26].

У Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні пройшов захід «Пам'ятаємо — перемагаємо», поминальне богослужіння про загиблих під час визволення України. У Дніпрі відбувся телемарафон і флешмоб «Герої Дніпра»[27]. Згодом поліція відкрила 17 кримінальних справ за використання забороненої комуністичної символіки протягом 9 травня[28].

Символіка та гасло

ред.

З 2016 по 2023 рік офіційним символом святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку — загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни і використовується у власній стилізації, розробленій харківським дизайнером Сергієм Мішакіним.

Обох пам'ятних днів є гасло: «1939—1945. Пам'ятаємо. Перемагаємо» (з 2016 по 2023 рік).[8]

Ставлення у суспільстві

ред.

Опитування Фонду «Демократичні ініціативи» та соціологічної служби Центру Разумкова, проведене на початку травня 2021 року, показало, що 41 % громадян України вважає, що держава має відзначати обидві дати — і День пам'яті та примирення 8 травня, і День перемоги[29]. Ще 31 % вважає, що Україна має відзначати лише День перемоги над нацизмом 9 травня. Близько 9 % підтримують ідею відзначати лише День пам'яті та примирення 8 травня, ще 10 % респондентів байдуже.

Відзначення лише 8 травня найбільше підтримують у західному регіоні держави(22 %); на сході та півдні України більше тих, хто вважає, що відзначати треба лише 9 травня (42 % та 48 % відповідно)[30].

8 травня 2023 року Володимир Зеленський підписав указ, згідно з яким відтепер 9 травня в Україні відзначатимуть День Європи.[1]

  Усвідомлюючи європейську ідентичність Українського народу, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії, підтримуючи ініціативи молодіжних та інших громадських об’єднань, постановляю: установити в Україні День Європи, який відзначати щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу  
 
Фортеця Святої Єлисавети, 9 травня 2025

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Україна щорічно 9 травня відзначатиме День Європи - указ президента. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 8 травня 2023.
  2. 9 травня в Україні відзначатимуть День Європи, 8 травня - День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні - Зеленський. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 8 травня 2023.
  3. День пам'яті та перемоги над нацизмом зробили офіційним вихідним. espreso.tv (укр.). Процитовано 29 травня 2023.
  4. Зеленський встановив 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом. Українська правда (укр.). Процитовано 12 червня 2023.
  5. http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1684-14 [Архівовано 1 травня 2015 у Wayback Machine.] Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
  6. «Велику Вітчизняну війну» замінили на «Другу світову» — закон [Архівовано 2 жовтня 2015 у Wayback Machine.]. Факти. ICTV. 09.04.2015
  7. Депутати врегулювали питання про відзначення в Україні перемоги над нацизмом [Архівовано 14 травня 2015 у Wayback Machine.]. Український тиждень. 09.04.2015
  8. а б в День Перемоги в Україні відзначають за новою традицією [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]. ОГО. 09.05.2015
  9. а б Методичні матеріали до відзначення Дня пам'яті та примирення й 70-ї річниці Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (8-9 травня 2015 р.) [Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine.]. Український інститут національної пам'яті
  10. Наша країна відзначає День Перемоги у Другій світовій війні [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]. Дзеркало тижня. 09.05.2015
  11. Як Україна відзначає 70-річчя перемоги над нацизмом. Марафон [Архівовано 9 травня 2015 у Wayback Machine.]. Еспресо TV. 09.05.2015
  12. У 71-у річницю завершення Другої світової Україна особливо вшанує жінок-учасниць війни [Архівовано 4 травня 2016 у Wayback Machine.]. Український погляд. 29.04.2016
  13. «Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової». Інформаційні матеріали для ЗМІ до вшанувань 8-9 травня 2016 року [Архівовано 4 березня 2017 у Wayback Machine.]. Український інститут національної пам'яті
  14. «Дніпро качають». Побоїще 9 травня та його наслідки. Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 10 травня 2017.
  15. Сутички у Дніпрі: серйозно побили ветеранів АТО. Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 10 травня 2017.
  16. У Києві поліція звірсько побила патріотів і не дозволила розгорнути український прапор (ФОТО, ВІДЕО). Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 10 травня 2017.
  17. У Києві силовики побили добровольців ОУН під час штурму офісу на Арсенальній. Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 10 травня 2017.
  18. З'явилося відео штурму штабу ОУН у Києві. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 10 травня 2017.
  19. В УКРОПі заявили, що на 9 травня реваншисти підняли голови через бездіяльність силових структур. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 10 травня 2017.
  20. «Совок» вчора взяв реванш", — громадськість Черкащини виступила проти побиття воїнів АТО. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 10 травня 2017.
  21. Провокації, бійки і потасовки: як в Україні проходить День Перемоги. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 10 травня 2017.
  22. а б Поліція забезпечила правопорядок та безпеку людей під час масових заходів у країні. www.npu.gov.ua (укр.). Процитовано 9 травня 2018.
  23. Серйозних конфліктів під час масових заходів у Києві не зафіксовано. www.npu.gov.ua (укр.). Процитовано 9 травня 2018.
  24. Адмінпорушення та автопробіги: як пройшов День перемоги в Києві. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
  25. У Запоріжжі стались сутички через автопробіг з червоними прапорами. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
  26. В Одесі поліція й активісти зупинили автопробіг ОПЗЖ до 9 травня. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 12 травня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
  27. В Україні відзначають День перемоги над нацизмом: історія і значення свята. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
  28. Поліція відкрила 17 кримінальних справ за комуністичну символіку 9 травня. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 12 травня 2021.
  29. День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців: який сенс громадяни вкладають у цю дату?. dif.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
  30. Опитування: 41% громадян вважає, що Україна має відзначати і День пам’яті, і День перемоги. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.

Посилання

ред.