Вікіпедія

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

українське державне свято
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: День перемоги.

День перемо́ги над наци́змом у Дру́гій світові́й війні́ або День перемо́ги — державне свято в Україні, яке офіційно відзначають 9 травня, починаючи з 2016-го року, вихідний день. Прийшло на зміну радянському святу День Перемоги, яке святкували в СРСР, а потім в Україні до 2015 року включно.

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
Червоний мак — символ пам'яті
Засновано 2015 року
Тип національне
Дата 9 травня
CMNS: День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у Вікісховищі

«День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» встановлено як державне свято відповідно до ухваленого 9 квітня 2015 року Верховною Радою України закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 — 1945 років» в рамках пакету законів про декомунізацію.

Відмінності з «Днем перемоги»Редагувати

Закони про декомунізацію скасували Закон України «Про увічнення перемоги у „великій вітчизняній війні“ 1941—1945 років»[1]. Новий закон встановив в Україні заборону пропаганди й публічного використання, нацистської та комуністичної символік. Із законодавства зник термін «Велика вітчизняна війна»[2][3]. Також у новому святі відбувається перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь ушанування[4].

Як зазначає Український інститут національної пам'яті, новий зміст відзначення Дня пам'яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні включає:[5]

  • переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого;
  • рівне вшанування пам'яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства всіх Об'єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів, зокрема євреїв та українців;
  • перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь ушанування.

ВідзначанняРедагувати

2015Редагувати

Український інститут національної пам'яті завчасно оприлюднив методичні матеріали й рекомендував відзначати нове свято у зміненому форматі.[4][5] Незважаючи на те, що до 9 травня 2015 року закон «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 — 1945 років» офіційно не набув чинності, в Україні на офіційному рівні відзначили свято у форматі, відмінному від форматів святкування «Дня Перемоги». Цього дня відбулись покладання квітів до пам'ятників невідомим солдатам Червоної армії, у Києві — марш миру за участю військових духових оркестрів з України, Естонії, Литви, Польщі, Сербії. Події передувала присяга курсантів у присутності Президента України Петра Порошенка.[6][7]

До пам'ятної дати Президент України своїм наказом заснував державну нагороду — ювілейну медаль «70 років Перемоги над нацизмом».

2016Редагувати

До пам'ятних днів Український інститут національної пам'яті започаткував тематичний інформаційно-просвітницький проект «Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової», оголосивши, що вшанування 2016 року буде присвячене жіночим долям у Другій світовій війні.[8][9]

2017Редагувати

9 травня відзначилися агресивними діями поліції щодо демонстрантів з українськими прапорами. Найбільший інцидент мав місце у Дніпрі, жертвами якого стали ветерани АТО. Вони намагалися не допустити проходу колони з символікою політичної партії «Опозиційний блок», проте в силовому протистоянні поліція виступила на боці прихильників «Опоблоку», декілька учасників-ветеранів АТО отримали серйозні травми[10][11].

Натомість у Києві працівники поліції здійснили напад на штаб Добровольчого Руху ОУН, що розташовувався в районі проведення акції «безсмертний полк», членам цього руху заподіяно численні травми. Окрім того, не допускали до участі в заходах осіб з українськими прапорами[12][13][14]

Факти побиття працівниками поліції ветеранів та патріотів розцінюють як загрозу реваншу проросійських сил, зокрема Арестович та Філатов[15], громадські кола.[16]

Протистояння між проросійськими та проукраїнськими демонстрантами спостерігалися також у Запоріжжі, Харкові, Одесі[17].

2018Редагувати

За даними поліції, у святкуванні 9 травня взяло участь близько 400 тис. людей. За вчинення правопорушень до поліції доправлено 28 осіб[18].

Найбільш масові заходи відбулися у Києві, Одеській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Дніпропетровській областях[18]. У Києві серйозних конфліктів не зафіксовано[19].

2020Редагувати

В Києві заходи пройшли без суттєвих порушень, пройшло кілька автопробігів[20]. В Запоріжжі проросійська організація «Полк перемоги» провела автопробіг, де сталася сутичка з активістами, що зривали з автомобілів заборонену символіку СРСР[21].

В Одесі під час автопробігу з автівок зняли партійні прапори і прапори, що нагадували радянські, було скоєно напад на журналістку[22].

2021Редагувати

У Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні пройшов захід «Пам'ятаємо — перемагаємо», поминальне богослужіння про загиблих під час визволення України. У Дніпрі відбувся телемарафон і флешмоб «Герої Дніпра»[23]. Згодом поліція відкрила 17 кримінальних справ за використання забороненої комуністичнтї символіки протягом 9 травня[24].

СимволікаРедагувати

Офіційним символом святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку — загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни. В Україні використовується у власній стилізації, розробленій харківським дизайнером Сергієм Мішакіним. Гаслом обох пам'ятних днів є «1939-1945. Пам'ятаємо. Перемагаємо».[4]

Ставлення у суспільствіРедагувати

Опитування Фонду «Демократичні ініціативи» та соціологічної служби Центру Разумкова, проведене на початку травня 2021 року, показало, що 41 % громадян України вважає, що держава має відзначати обидві дати — і День пам'яті та примирення 8 травня, і День перемоги[25]. Ще 31 % вважає, що Україна має відзначати лише День перемоги над нацизмом 9 травня. Близько 9 % підтримують ідею відзначати лише День пам'яті та примирення 8 травня, ще 10 % респондентів байдуже.

Відзначення лише 8 травня найбільше підтримують у західному регіоні держави(22 %); на сході та півдні України більше тих, хто вважає, що відзначати треба лише 9 травня (42 % та 48 % відповідно)[26].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1684-14 Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
  2. ↑ «Велику Вітчизняну війну» замінили на «Другу світову» — закон. Факти. ICTV. 09.04.2015
  3. ↑ Депутати врегулювали питання про відзначення в Україні перемоги над нацизмом. Український тиждень. 09.04.2015
  4. ↑ а б в День Перемоги в Україні відзначають за новою традицією. ОГО. 09.05.2015
  5. ↑ а б Методичні матеріали до відзначення Дня пам'яті та примирення й 70-ї річниці Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (8-9 травня 2015 р.). Український інститут національної пам'яті
  6. ↑ Наша країна відзначає День Перемоги у Другій світовій війні. Дзеркало тижня. 09.05.2015
  7. ↑ Як Україна відзначає 70-річчя перемоги над нацизмом. Марафон. Еспресо TV. 09.05.2015
  8. ↑ У 71-у річницю завершення Другої світової Україна особливо вшанує жінок-учасниць війни. Український погляд. 29.04.2016
  9. ↑ «Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової». Інформаційні матеріали для ЗМІ до вшанувань 8-9 травня 2016 року. Український інститут національної пам'яті
  10. ↑ «Дніпро качають». Побоїще 9 травня та його наслідки
  11. ↑ Сутички у Дніпрі: серйозно побили ветеранів АТО
  12. ↑ У Києві поліція звірсько побила патріотів і не дозволила розгорнути український прапор (ФОТО, ВІДЕО)
  13. ↑ У Києві силовики побили добровольців ОУН під час штурму офісу на Арсенальній. Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 10 травня 2017. 
  14. ↑ З'явилося відео штурму штабу ОУН у Києві
  15. ↑ В УКРОПі заявили, що на 9 травня реваншисти підняли голови через бездіяльність силових структур
  16. ↑ «Совок» вчора взяв реванш", — громадськість Черкащини виступила проти побиття воїнів АТО
  17. ↑ Провокації, бійки і потасовки: як в Україні проходить День Перемоги
  18. ↑ а б Поліція забезпечила правопорядок та безпеку людей під час масових заходів у країні. www.npu.gov.ua (uk). Процитовано 2018-05-09. 
  19. ↑ Серйозних конфліктів під час масових заходів у Києві не зафіксовано. www.npu.gov.ua (uk). Процитовано 2018-05-09. 
  20. ↑ Адмінпорушення та автопробіги: як пройшов День перемоги в Києві. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-05-10. 
  21. ↑ У Запоріжжі стались сутички через автопробіг з червоними прапорами. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-05-10. 
  22. ↑ В Одесі поліція й активісти зупинили автопробіг ОПЗЖ до 9 травня. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2020-05-10. 
  23. ↑ В Україні відзначають День перемоги над нацизмом: історія і значення свята. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-05-10. 
  24. ↑ Поліція відкрила 17 кримінальних справ за комуністичну символіку 9 травня. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-05-12. 
  25. ↑ День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців: який сенс громадяни вкладають у цю дату?. dif.org.ua (uk). Процитовано 2021-05-07. 
  26. ↑ Опитування: 41% громадян вважає, що Україна має відзначати і День пам’яті, і День перемоги. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2021-05-07. 

ПосиланняРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=День_перемоги_над_нацизмом_у_Другій_світовій_війні&oldid=33539558