Відкрити головне меню

Робочий тиждень та вихідний день — офіційно встановлений порядок розподілу робочих днів та вихідних в різних країнах.

Вихідний день — день щотижневого відпочинку. При п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень, а при шестиденному — один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Законодавство про працю України розглядає різні варіанти визначення другого вихідного дня на підприємствах різного типу (ст.ст. КЗпП України 67, 68, 69).

Існує також термін Неробочий день — день, в який працівник не зобов'язаний працювати без попередньої згоди (домовленості) з керівництвом. До неробочих днів належать усі офіційні свята, а також великі свята інших (неправославних) религійніх конфесій зареєстрованих в Україні (тільки за поданням громад сповідуючих відповідні конфесії, та не більше ніж три дні протягом року).

Робочий тиждень та вихідний день за країнамиРедагувати

Робочий тиждень та вихідний день в СРСРРедагувати

В 1930-ті роки в СРСР був встановлений 6-денний робочий тиждень: 5 робочих днів по 7 годин на день (для окремих виробництв та категорій робітників міг бути коротшим) та 1 вихідний.

25 червня 1940 року у СРСР був встановлений 7-денний робочий тиждень: 6 робочих днів по 8 годин на день та 1 вихідний (неділя). Також було заборонено звільнятися з роботи «за власним бажанням»[1].

Робочий тиждень та вихідний день в УкраїніРедагувати

В Україні встановлений семиденний робочий тиждень із двома вихідними днями по 8 годин на день.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати