Відкрити головне меню

Бахрейн

держава, що об'єднує групу островів в Перській затоці між Саудівською Аравією й Іраном (Азія)

Бахре́йн, офіційно Королі́вство Бахре́йн (араб. مملكة البحرين‎ — Мамля́кат аль-Бахре́йн) — держава, що об'єднує групу островів в Перській затоці між Саудівською Аравією й Іраном.

Королівство Бахрейн
مملكة البحرين
Mamlakat al-Bahrayn

Прапор Герб
Гімн: بحريننا
«Наш Бахрейн»
Наш Бахрейн
Розташування Бахрейну
Столиця Манама
26°13′ пн. ш. 50°35′ сх. д.country H G O
Найбільше місто столиця
Офіційні мови Арабська
Форма правління Конституційна монархія
 - Король Хамад ібн Іса аль-Халіфа
 - Прем'єр-міністр Халіфа ібн Султан аль-Халіфа
 - Крон-принц Сальман бен Хамад бен Іса аль-Халіфа
Незалежність 1971 — від Великої Британії 
Площа
 - Загалом 765 км² (184-те у світі)
 - Внутр. води 0 %
Населення
 - оцінка 2014  1 343 0001 (155-е)
 - перепис   2005
 - Густота 1 626 6/км² (7-е)
ВВП (ПКС) 2014 р., оцінка
 - Повний 34,908 мільярдів (96-те)
 - На душу населення $29,146 (12-те)
ІЛР (2014) 0.824 (високий) (45-те)
Валюта Динар (BHD)
Часовий пояс  (UTC+3)
Коди ISO 3166 048 / BHR / BH
Домен .bh
Телефонний код +973
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Бахрейн

Зміст

ГеографіяРедагувати

Територія країни — 688 км². Столиця — Манама — знаходиться на найбільшому острові (що також називається Бахрейн). Держава розташована на 35 островах, які складаються переважно з вкритого піском вапняку і мають бідні й неродючі ґрунти, плоскі та зі спекотним кліматом. Шосе з'єднує Бахрейн з Саудівською Аравією. На островах Бахрейн, Хавар, Мухаррак, Сітра, Умм-Наасан є прісні підземні води, що виходять на поверхню, але їхні витоки знаходяться на Аравійському півострові й надходять на острови під землею по похилих геологічних пластах.

ІсторіяРедагувати

Слово «Бахрейн» є вирваним із контексту, його можна перекласти як «двох морів». Повна назва «мамлякату-ль-бахрейн» (مملكة البحرين) означає «королівство двох морів». Стародавні шумери колись вважали його райським островом, на який потрапляли тільки мудрі й сміливі для насолоди вічним життям.

З 1783 року країною править династія Аль-Халіфа, що належить до клану Бані-Утбах, що вигнав зі своєї території персів. З 1861 року, коли був підписаний договір з Британією, до проголошення незалежності в 1971 році Бахрейн фактично був британським протекторатом[1][2].

У 1971 році Бахрейн став незалежною державою. Національні збори було обрано і розпущено, в 1975 році абсолютну владу отримав емір.

Верховним правителем країни є король, а члени правлячої сім'ї, що належить до суннітів-мусульман, займають всі важливі політичні та військові посади. У країні зберігається давня напруженість у відносинах між мусульманами-суннітами й мусульманами-шиїтами, які складають більшість. Час від часу спалахують суспільні безлади.

У 2001 році переважна більшість жителів Бахрейна підтримали пропозиції еміра — нині короля — перетворити країну на конституційну монархію з виборним парламентом і незалежною судовою владою. У результаті в 2002 році у країні дійсно пройшли перші за майже три десятиліття вибори. За їхнім підсумком була сформована Рада депутатів (парламент), причому більше чверті з 40 місць в ньому отримали шиїти.

Крім того, в Бахрейні все більше поважається свобода слова, а незалежні спостерігачі відзначають загальне поліпшення ситуації у сфері прав людини. Проте, опозиційні групи та активісти продовжують вимагати політичних реформ, зокрема надання істотніших повноважень виборним зборам.

Бахрейн був однією з перших держав в затоці, що відкрив поклади нафти та побудував у себе завод для її перероблювання, і таким чином раніше своїх сусідів країна скористалася перевагами знайденого нафтового багатства. Проте Бахрейн так і не зміг досягти обсягу виробництва, порівнянного із видобутком у Кувейті або Саудівській Аравії, і вимушений був диверсифікувати свою економіку.

Бахрейн — це архіпелаг, що складається з приблизно 30 островів. Завдяки порівняно помірному клімату, острівна держава перетворилася на важливий центр регіонального туризму.

Бахрейн є військовим союзником США: саме тут базується П'ятий Флот США.

З початку 2011 року в країні відбуваються масові демонстрації. Для взяття під свій контроль ситуації уряд Бахрейну попросив про військову допомогу Саудівську Аравію та ОАЕ.

Адміністративний поділРедагувати

Бахрейн поділяється на 4 мухафази (араб. محافظة‎; мн.ч. محافظات «мухафазат»). Центральна мухафаза була спрощена у 2014.

Мапа Мухафаза Населення (2014) Площа (км2)
 
Жовтий Столична мухафаза 497,000 38
Золотий Центральна мухафаза 202,000 56
Блакитний Північна мухафаза 305,000 141
Рожевий Південна мухафаза 155,000 438

Політичний устрійРедагувати

Бахрейн є конституційною монархією. Політична система: абсолютизм, потім конституційна монархія (від 2001). На чолі держави стоїть король (до 2002 року — Емір). Уряд на чолі з прем'єр-міністром. Кабінет складається з 23 міністрів. Парламент двопалатний: Нижня палата – палата депутатів обирається всенародним голосуванням, у верхня— консультативна рада (Меджліс Аль Шура) призначаються королем. В обох палатах засідає на 40 місць. Політичні партії заборонені.

Голова держави та уряду: шейх Іса бен Сулман аль Каліфа з 1961.

ЕкономікаРедагувати

Експорт: нафта (родовище Абу-Сафа), природний газ, алюміній, риба.

У 2018 р. біля західних берегів країни виявлене найбільше зі знайдених на території королівства з моменту початку нафтовидобутку в 1932 році родовище нафти й природного газу. Запаси нафти на новому родовищі складають близько 80 мільярдів барелів, природного газу - від 10 трильйонів до 20 трильйонів кубічних футів. Площа нового родовища складає дві тисячі квадратних кілометрів.[3]

НаселенняРедагувати

Населення 700 тис. мешканців (2005). 2/3 населення — корінні жителі. Мови: арабська (державна), фарсі, англійська, урду.

ГалереяРедагувати

Манама

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати


ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати