Відкрити головне меню

Організація ісламського співробітництва (до 28 червня 2011 року Організація Ісламська конференція, ОІК), (англ. Organisation of the Islamic Cooperation (OIC), араб. منظمة التعاون الاسلامي‎) — міжнародна організація ісламських країн.

Країни-учасники ОІК (темно-зелений колір) і країни-спостерігачі (ясно-зелений колір)

Заснована 25 вересня 1969 року на Конференції глав мусульманських держав у Рабаті з метою забезпечення ісламської солідарності в соціальній, економічній і політичній сферах, боротьби проти колоніалізму, неоколоніалізму й расизму та підтримки Організації звільнення Палестини. Статус спостерігачів мають Боснія і Герцеговина, Центральноафриканська Республіка, Російська Федерація, а також Національно-визвольний фронт Філіппін Моро й ряд організацій (ООН, Рух неприєднання тощо). Штаб-квартира організації знаходиться в Джидді (Саудівська Аравія).

Організація Ісламського співробітництва є найбільшою й найвпливовішою офіційною урядовою мусульманською міжнародною організацією. У цей час об'єднує 57 країн із населенням близько 1,2 млрд людей. Спочатку до її складу входили 25 держав Азії й Африки та Організація звільнення Палестини. Мета створення ОІК: співробітництво між мусульманськими державами, спільна участь у діяльності на міжнародній арені, досягнення стабільного розвитку країн-учасниць.

Керівні органи ОІК: зустріч королів, глав держав і урядів (саміт), конференція міністрів закордонних справ, генеральний секретаріат і допоміжні органи (Стаття 3 Статуту ОІК). Зустріч королів, глав держав і урядів (саміт) обумовлює спільну політику мусульманських держав. Подібні зустрічі проводяться раз на три роки. Конференція міністрів закордонних справ проводиться щорічно. При необхідності скликаються позачергові конференції. Генеральний секретаріат є виконавчим органом ОІК. Головою секретаріату є Генеральний секретар, що обирається конференцією Міністрів закордонних справ на чотирирічний термін. Повноваження Генерального секретаря можуть бути продовжені тільки один раз. У генерального секретаря чотири заступники: з політичних питань, з науки й технологій, з економічних питань, із соціальних, культурних та інформаційних питань. Крім заступників є директор кабінету, що організує чисто технічну роботу секретаріату.

У складі Генерального секретаріату діє ряд відділів: соціально-економічний, з науки й техніки, у справах Азії, у справах Африки, з міжнародних питань, інформації, із прав людини й справ релігійних меншин, у справах мусульманських неурядових організацій тощо.

Тепер ОІК переживає період модернізації. У цьому зв'язку, на черговому саміті ОІК у Дакарі (Сенегал) у березні 2008 року був прийнятий новий Статут Організації.

28 червня 2011 рішенням 38-ї сесії Ради міністрів закордонних справ ОІК, що відбулася в Астані Організація ісламська конференція перейменована в Організацію ісламського співробітництва (ОІС)[1].

При ОІС діє ряд самостійних організацій, що створені за рішеннями її конференцій і діяльність яких координується Генеральним секретаріатом:

Члени ОІСРедагувати

  Азербайджан
  Алжир
  Албанія
  Афганістан
  Бангладеш
  Бахрейн
  Бенін
  Бруней
  Буркіна-Фасо
  Габон
  Гаяна
  Гамбія
  Гвінея
  Гвінея-Бісау
  Джибуті

  Єгипет
  Індонезія
  Йорданія
  Ірак
  Іран
  Ємен
  Камерун
  Казахстан
  Катар
  Киргизстан
  Коморські Острови
  Кот-д'Івуар
  Кувейт
  Ліван

  Лівія
  Мавританія
  Малайзія
  Малі
  Мальдіви
  Марокко
  Мозамбік
  Нігер
  Нігерія
  ОАЕ
  Оман
  Пакистан
  Палестина
  Саудівська Аравія
  Сенегал

  Сирія
  Сомалі
  Судан
  Суринам
  Сьєрра-Леоне
  Таджикистан
  Того
  Туніс
  Туркменістан
  Туреччина
  Уганда
  Узбекистан
  Чад

Спостерігачі:

А також, організації:

Міжнародні організації:

Важливі рішенняРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати