Вересень

дев'ятий місяць року в григоріанському та юліанському календарях

Ве́ресень — дев'ятий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[1]. Один із чотирьох місяців, що налічують 30 днів.

← вересень →
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30      
2021 рік
Вересень

Вересень є першим місяцем метеорологічної осені в Північній півкулі. На 14-те вересня припадає початок церковного року в Православній церкві. У багатьох країнах Північної півкулі, зокрема в Україні, починається навчальний рік.

НазваРедагувати

 
Вересовий кущ. Найпишніше рожево-бузкове суцвіття вкриває соснові бори, торф'яники та піщані пагорби саме у вересні.

Вірогідно, назва «вересень» пов'язана з вересом — медоносною рослиною, поширеною на Поліссі, яка квітує з серпня і до кінця жовтня[2][3]. Припущення про зв'язок зі словом верещати (у значенні «молотити») є сумнівним[4]. Можливо, саме прасл. *versьnь (від *versъ — «верес») було первісним найменням дев'ятого місяця в давньослов'янському календарі[5][6]. Подібні назви побутують у білоруській (верасень) та польській (wrzesień) мовах. Слово врѣсень, вресень засвідчене ще в давньоруських писемних пам'ятках[7] і, ймовірно, має старослов'янське походження[8][9][10]. Проте, існує думка про запозичення слова з пол. wrzesień, з дальшою адаптацією до східнослов'янського звучання[11]. Пізніше вресень трапляється в руських стародруках XVI — XVII століть[К 1][13]. В оглаві до Анфологіону, виданого Памвом Бериндою 1619 року, назва місяця вказана як септемврїє, сирѣчъ седмъıй, рекомъıй вресень, по древних рꙋєнъ[12][14]. Дійсно, древня назва рюєнъ, рюинъ (з дав.-рус. рюти — «ревіти»)[15] згадується в Остромировому Євангелії XI ст., Крилоському Євангелії XII ст. та інших давньоруських джерелах, і пов'язана з ревінням оленів під час осіннього гону[16]. Співзвучна назва вересня досі вживається в хорватській мові (rujan), а в чеській слово říjen використовують на позначення жовтня.

Згідно зі «Словарем української мови» Б. Грінченка, ще на початку XX ст. на більшій частині України дев'ятий місяць року називався жовтнем[17], тоді як сам жовтень іменували листопадом[18]. Назва «вересень» прийшла в сучасну мову з західноукраїнської літературної практики, витіснивши з ужитку вищенаведені словесні значення. Також на Заході України були відомі назви ма́їк (пов'язана з май — «травень»; бо під час бабиного літа буває тепло як навесні, квітнуть деякі рослини[19]) та сівень (бо сіють озимину)[20]. Назву бабське (бабине) літо зафіксовано в розмовній мові на північно-західному Поліссі. І. Верхратський у розвідці «Знадоби до словаря южноруского» подає ще одну назву вересня — покрійний. На думку вченого, вона походить од свята Покрови, котре випадає на 1 жовтня за старим стилем[21].

У багатьох мовах назви місяця походять від лат. September (раніші форми *septemo-mēmbris, *septem-o-mēnsris), утвореного від septem (сім) і mensis (місяць), тобто — «сьомий місяць». Така назва пояснюється тим, що в Стародавньому Римі рік починався не в січні, а в березні, тому вересень був сьомим, а не дев'ятим за ліком місяцем.

 
Мініатюра Вересень з «Розкішного часослова герцога Беррійського».

Кліматична характеристика в УкраїніРедагувати

У вересні в Україні відбувається загальне зниження температури і різке послаблення грозової діяльності. Протягом місяця, крім Південного узбережжя Криму, здійснюється перехід середньої добової температури повітря через 15 °C в бік зниження.

Середня місячна температура повітря складає 12-19 °C, у Карпатах і горах Криму — 8-13 °C. Історичний мінімум температури (мінус 7,2 °C) зафіксовано в 1916 та 1977 роках у містах Луганськ і Гуляйполе, на Південному березі Криму — 1,3 °C у 1977 році (м. Алушта). Історичний максимум температури (38,5 °C) спостерігався в 1946 році у селі Ішунь.

Заморозки в повітрі найбільш імовірні в другій та третій декадах; у гірських районах, а також місцями в Чернігівській, Сумській, Черкаській і Кіровоградській областях вони можливі й у першій декаді.

Середня місячна кількість опадів — 27-62 мм, у Карпатах та на Закарпатті — 71-125 мм[22].

Прислів'яРедагувати

  • Вересень без перевесла
  • Вересень на весілля багатий
  • Вересень студений, але ситий
  • Вереско вхопив чересло
  • Вересневий час — сім погод у нас
  • Верещить вересень, що вже осінь
  • Грім у вересні віщує осінь
  • Зимовий вереско зняв перевесло
  • Не спекотний вересень, та щедро годує
  • Як вересніє, то й дощик сіє

Свята і пам'ятні дніРедагувати

Див. такожРедагувати

У Вікісловнику є сторінка вересень.

КоментаріРедагувати

  1. ↑ А саме:

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Вересень // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Вересень // Місяцелік. Український народний календар / Скуратівський В. Т. — Київ: Мистецтво, 1993. — C. 118. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
  3. ↑ Вересень // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  4. ↑ Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста: в 12 т. : т. 7 Из истории человеческого общества / редколл.: А. И. Маркушевич (гл. ред.) и др. — М. — Изд. Академии педагогических наук РСФСР, 1961 — с. 215 — С. 621.
  5. ↑ Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
  6. ↑ Šaur, Vladimír. Které názvy měsíců jsou již praslovanské? // Dzieje Słowian w świetle leksyki. — 2002. — С. 184.
  7. ↑ Врѣсень = вресень // Матеріалы для словаря древнерусскаго языка по письменнымъ памятникамъ: у 3 т. / ред. И. И. Срезневскій. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 321.
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам, том 1
  8. ↑ Мовознавство, 1971, № 2, С. 88.
  9. ↑ Мовознавство, 1967, № 1, С. 58-59.
  10. ↑ Церковный словарь / П. Алексеев. 4-е изд. — СПб., — Тип. Ивана Глазунова, 1817—1819.
  11. ↑ Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. / Рэд. В. У. Мартынаў, Г. А. Цыхун, Р. М. Малько. — Менск: Акадэмія навук БССР; Беларуская навука, 1978—2010.
  12. ↑ а б Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
  13. ↑ Вересень; Вресень // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст.
  14. ↑ Анфологіон. — Київ: Друкарня Києво-Печерської лаври, 1619. — 1048 с.
  15. ↑ Ревіти // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  16. ↑ Буслаев Ф. И. О преподавании отечественного языка. 2-е изд. М., 1867 С. 443—444.
  17. ↑ Жовтень І // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  18. ↑ Листопад // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  19. ↑ Маїк // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  20. ↑ Малоруско-нїмецкий словар: у 2 т. / Уложили: Євгений Желеховский та Софрон Недїльский. — Львів, 1886. — VIII + 1118 + 10 с.
    Ruthenisch-Deutsches Wörterbuch / verfasst von Eugen Żelechowski und Sophron Niedzielski. Lemberg, 1886. Band I—II.
  21. ↑ Верхратський І. Г. Знадоби до словаря южноруского / Hаписав Иван Веpхpатский. — Львів: [б. и.]; — Печатня Т-ва им. Шевченка. Під заpядом Ф. Саpницкого, 1877. — 88 c.
  22. ↑ Коротка кліматична характеристика вересня. betaren.ua. Процитовано 28 вересня 2021. 


  Це незавершена стаття про час.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вересень&oldid=33509168