Вересень

	← вересень →
	2019 рік

Ве́ресень — дев'ятий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів.

Вересень

Зміст

1 Походження назви
2 Кліматична характеристика вересня
3 Прислів'я
4 Свята і пам'ятні дні
5 Примітки
6 Див. також
7 Джерела

Походження назвиРедагувати

Назва вересня прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес — цінна медоносна рослина^[1]. Аналогічні назви місяця вживаються в білоруській (верасень) і в польській (wrzesień) мовах. Малоймовірна версія, що пов'язує назву з словом верещати (у значенні «молотити»)^[2] Інша назва, ма́їк, пов'язана з май («травень») — у пору бабиного літа буває тепло як навесні, квітнуть деякі рослини^[3]. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабиним літом та покрійником.^{[джерело?]}

У багатьох мовах назви місяця походять від лат. september (раніші форми *septemo-mēmbris, *septem-o-mēnsris), утвореного від septem («сім») і mensis («місяць»), тобто — «сьомий місяць». Така назва пояснюється тим, що в Стародавньому Римі рік починався не в січні, а в березні, тому вересень був сьомим, а не дев'ятим за ліком місяцем.

Кліматична характеристика вересняРедагувати

У вересні в Україні відбувається загальне зниження температури і різке послаблення грозової діяльності. Протягом вересня в Україні, крім Південного узбережжя Криму, здійснюється перехід середньої добової температури повітря через 15 °C в бік зниження. Середня місячна температура повітря складає 12-19 °C, в Карпатах та горах Криму 8-13 °C. Абсолютний мінімум температури у вересні зафіксований у 1916 та 1977 рр. -7,2 °C в м. Луганськ та м. Гуляйполе, на Південному березі Криму 1,3 °C у 1977 р. (м. Алушта). Абсолютний максимум температури 38,5 °C спостерігався у 1946 р. в м. Ішунь. Заморозки в повітрі найбільш імовірні у другій та третій декадах; в гірських районах, а також місцями у Чернігівській, Сумській, Черкаській і Кіровоградській областях вони можливі і в першій декаді. Середня місячна кількість опадів 27-62 мм, в Карпатах та на Закарпатті переважно 71-125 мм.

Прислів'яРедагувати

Вересень без перевесла
Вересень на весілля багатий
Вересень студений, але ситий
Вереско вхопив чересло
Вересневий час — сім погод у нас
Верещить вересень, що вже осінь
Грім у вересні віщує осінь
Зимовий вереско зняв перевесло
Не спекотний вересень, та щедро годує
Як вересніє, то й дощик сіє

Свята і пам'ятні дніРедагувати

1 вересня — День Знань
2 вересня — День закінчення Другої світової війни
7 вересня — День військової розвідки України
8 вересня — Міжнародний день солідарності журналістів
17 вересня — День працівників цивільного захисту України (День рятівника) та День фармацевтичного працівника України
22 вересня — День осіннього рівнодення
29 вересня — День пам'яті трагедії Бабиного Яру
30 вересня — Міжнародний день перекладача^[4]

ПриміткиРедагувати

↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с.
↑ Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: Д. Д. Благой, В. А. Варсанофьева, Б. А. Воронцов-Вельяминов, П. А. Генкель и др.; гл. редактор: А. И. Маркушевич; научн.редакторы: С. Д. Сказкин, М. В. Нечкина, Н. П. Кузин, А. В. Ефимов, А. И. Стражев, А. Г. Бокщанин;, зам. Гл.редактора: П. А. Мичурин. — Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С: 621 (с.:215)
↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ http://www.dilovamova.com/index.php?page=10&month=09