Вікіпедія

Вересень

дев'ятий місяць року в григоріанському та юліанському календарях

Ве́ресень — дев'ятий місяць року[1] в юліанському та григоріанському календарях. Один із чотирьох місяців, що налічують 30 днів.

← вересень →
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    
2022 рік
Вересень
Вічнозелений кущ вересу
Мініатюра Вересень з «Розкішного часослова герцога Беррійського».

Вересень є першим місяцем метеорологічної осені в Північній півкулі. На 14-те вересня припадає початок церковного року в Православній церкві. У багатьох країнах Північної півкулі, зокрема в Україні, починається навчальний рік.

НазваРедагувати

Вірогідно, назва «вересень» пов'язана з вересом — поширеною на Поліссі медоносною рослиною[2]. Верес, подібно до липи, має велике значення у бджільництві, а вересовий мед цінується вище за інші сорти. Квітне верес із серпня до кінця жовтня, але найпишніше рожево-бузкове суцвіття вкриває соснові бори, торф'яники та піщані пагорби саме у вересні[3][4].

Можливо, прасл. *versьnь (від *versъ — «верес») було первісним найменням дев'ятого місяця в давньослов'янському календарі[5][6]. Подібні назви побутують у білоруській (верасень) та польській (wrzesień) мовах. За цією ж ознакою утворені народні назви вересня в балтійських мовах (лит. viržių mėnuo[7] і латис. viršu mēnesis[8] — «місяць вересу»)[4].

М. Кочерган вважає інші етимології назви непереконливими. Так, наприклад, Ф. Медведєв виводить вересень від дав.-рус. врєщи «молотити». З цього, на його думку, випливає, що на місяць припадав початок молотьби — сільськогосподарських робіт з відокремлення зерен від полови та соломи. Проте зазначається, що фонетична сторона цієї етимології надто сумнівна. Не можна погодитись також із поясненням Я. Головацького, за яким назва місяця походить «від ягід верес, котрі тоді пристигають та збираються»[4].

Існує думка, що назва «вересень» була запозичена з пол. wrzesień і пізніше адаптована до східнослов'янського звучання[9]. Т. Голинська-Баранова схиляється до неї на підставі того, що староукраїнські джерела XVI—XVII століть[a] подають це слово спершу в неповноголосій формі вресень[15]. Однак її висновки відкидає М. Кочерган, вважаючи більш правдоподібним розглядати цю форму як церковнослов'янську, бо відома вона була вже давньоруській мові (у написаннях: врѣсєнь, врєсєнь)[16], звідки ввійшла і до української[17]. На невласне польське походження назви, на його думку, вказує ще й такий факт, як наявність у старочеській мові наймення vřesen у зовсім іншому значенні — на означення восьмого, а то навіть і сьомого місяців. Пояснення Т. Голинської-Баранової, що «чехи не розуміли терміна і вживали його під польським впливом, не знаючи докладно, про який місяць йдеться», не можна вважати науково обґрунтованим[4].

В оглаві до «Анфологіону» Памва Беринди, виданого 1619 року, місяць називається:

  сєптє́мврїє, си́рѣчъ сед̑мый, реко́мый вре́сень, по дре́вних же роу́енъ[13][18].  

Останнє наймення згадано «по древніх», адже засвідчене воно було вже в давньокиївських апракосах і тетрах XI—XIII століть[b] (у написаннях: рюинъ, рюінъ, рюѥнъ, рюєнъ)[19]. Ця давня назва вересня походить від дав.-рус. рюти («ревіти»)[20] і пов'язана з ревінням жуйних тварин під час осіннього гону, коли олені та лосі влаштовували шлюбні герці[3][21]. Співзвучна назва досі вживається в хорватській мові (rujan), а в чеській слово říjen використовують на позначення жовтня.

У сучасному вигляді назва вересень вперше знаходиться у «Хронографі» (Книга глаголема кроникъ, сиречь собранїє ѿ многихъ лѣтописецъ) середини XVII століття:

  жидо́вє пєрєд̾ ты́м мс̑цы свои доро́чныи личи́ть почина́ли во о́сєни, и пє́ршїи бывал̑ сєптє́вріи або вєрє́сєнь[22].  

Тим не менш, згідно зі «Словарем української мови» Б. Грінченка, ще на початку XX ст. на більшій частині України дев'ятий місяць року називався жовтнем[23], тоді як сам жовтень іменували листопадом[24]. Назва «вересень» усталилася в сучасній мові під впливом західноукраїнської літературної практики, витіснивши з ужитку вищенаведені словесні значення. Також на Заході України були відомі назви ма́їк (пов'язана з май — «травень»; бо під час бабиного літа буває тепло як навесні, квітнуть деякі рослини[25]) та сі́вень (бо сіють озимину)[26]. Назву ба́бське (ба́бине) лі́то зафіксовано в розмовній мові на північно-західному Поліссі. І. Верхратський у розвідці «Знадоби до словаря южноруского» подає ще одну назву вересня — покрійний. На думку вченого, вона походить од свята Покрови, котре випадає на 1 жовтня за старим стилем[3]. Вживалися й інші народні назви: травник, малий тра́вень, се́рпень[27].

У багатьох мовах, зокрема в слов'янських, назви місяця походять від лат. September (раніші форми *septemo-mēmbris, *septem-o-mēnsris), утвореного від septem (сім) і mensis (місяць), тобто — «сьомий місяць». Така назва пояснюється тим, що в Стародавньому Римі рік починався не в січні, а в березні, тому вересень був сьомим, а не дев'ятим за ліком місяцем.

Кліматична характеристика в УкраїніРедагувати

У вересні в Україні відбувається загальне зниження температури і різке послаблення грозової діяльності. Протягом місяця, крім Південного узбережжя Криму, здійснюється перехід середньої добової температури повітря через 15 °C в бік зниження.

Середня місячна температура повітря складає 12—19 °C, у Карпатах і горах Криму — 8—13 °C. Історичний мінімум температури (мінус 7,2 °C) зафіксовано в 1916 та 1977 роках у містах Луганськ і Гуляйполе, на Південному березі Криму — 1,3 °C у 1977 році (м. Алушта). Історичний максимум температури (38,5 °C) спостерігався в 1946 році у селі Ішунь.

Заморозки в повітрі найбільш імовірні в другій та третій декадах; у гірських районах, а також місцями в Чернігівській, Сумській, Черкаській і Кіровоградській областях вони можливі й у першій декаді.

Середня місячна кількість опадів — 27—62 мм, у Карпатах та на Закарпатті — 71—125 мм[28].

У фольклоріРедагувати

  • Вересень без перевесла;
  • Вересень на весілля багатий;
  • Вересень студений, але ситий;
  • Вереско вхопив чересло;
  • Вересневий час — сім погод у нас;
  • Верещить вересень, що вже осінь;
  • Грім у вересні віщує осінь;
  • Зимовий вереско зняв перевесло;
  • Не спекотний вересень, та щедро годує;
  • Як вересніє, то й дощик сіє.

Свята і пам'ятні дніРедагувати

Офіційні в УкраїніРедагувати

РухоміРедагувати

ІншіРедагувати

Див. такожРедагувати

У Вікісловнику є сторінка вересень.

КоментаріРедагувати

  1. ↑ А саме:
  2. ↑ А саме:

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Вересень // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Вересень // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  3. ↑ а б в Вересень // Місяцелік. Український народний календар / Скуратівський В. Т. — К. : Мистецтво, 1993. — C. 118. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
  4. ↑ а б в г М. Кочерган. З історії українських назв місяців // Мовознавство : журнал. — К. : Наукова думка, 1967. — № 1 (січень-лютий). — С. 58—59.
  5. ↑ Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
  6. ↑ Šaur, Vladimír. Které názvy měsíců jsou již praslovanské? // Dzieje Słowian w świetle leksyki. — 2002. — С. 184.
  7. ↑ Klimka, Libertas. Tradicinių kalendorinių švenčių semantika. — Vilnius : Vilniaus pedagoginio universiteto leidykla, 2009. — 195 с.
  8. ↑ wikt:en:viršu mēnesis
  9. ↑ Этымалагічны слоўнік беларускай мовы / Рэд. В. У. Мартынаў, Г. А. Цыхун, Р. М. Малько. — Мн. : Акадэмія навук БССР ; Беларуская навука, 1978—2010.
  10. ↑ Скарына Ф. Творы: Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
  11. ↑ Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
  12. ↑ Вресень // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Л., 2010. — Вип. 5. — С. 16 — 258 с.
  13. ↑ а б Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
  14. ↑ Вресень // Історичний словник українського язика / Під ред. Є. Тимченка; укл.: Є. Тимченко, Є. Волошин, К. Лазаревська, Г. Петренко. — К.-Х. : «Державне видавництво України», 1930. — Т. 1. Зошит 1: А — Глу. — С. 327. — XXIV + 528 с.
  15. ↑ T. Hołyńska-Baranova. Wpływy obce na nazwy miesięcy w języku ukraińskim // Slavia Orientalis : kwartalnik. — Warszawa : Komitet Słowianoznawstwa Polskiej Akademii Nauk, 1963. — № 2.
  16. ↑ Врѣсень = вресень // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 321.
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам, том 1
  17. ↑ Мовознавство, 1971, № 2, С. 88.
  18. ↑ Анфологіон. — К. : Друкарня Києво-Печерської лаври, 1619. — 1048 с.
  19. ↑ а б Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 56—57. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
  20. ↑ Ревіти // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  21. ↑ Сочиненіе Ѳедора Буслаева. О преподаваніи отечественнаго языка. — Изданіе второе. — М. : Типографія С. Орлова, 1867. — С. 443—444.
  22. ↑ Вересень // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Л., 2010. — Вип. 3. — С. 229 — 253 с.
  23. ↑ Жовтень І // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Том 1, ст. 488.
  24. ↑ Листопад // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Том 2, ст. 362.
  25. ↑ Маїк // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  26. ↑ Малоруско-нїмецкий словар : у 2 т. / Уложили: Євгений Желеховский та Софрон Недїльский. — Л., 1886. — VIII + 1118 + 10 с.
    Ruthenisch-Deutsches Wörterbuch / verfasst von Eugen Żelechowski und Sophron Niedzielski. Lemberg, 1886. Band I—II.
  27. ↑ Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
  28. ↑ Коротка кліматична характеристика вересня. betaren.ua. Процитовано 28 вересня 2021. 
  29. ↑ Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 9 листопада 2021. 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вересень&oldid=37158710