Гуляйполе

місто в Запорізькій області (Україна)

Гуляйпо́ле — місто в Україні, центр Гуляйпільского району Запорізької області. Орган місцевого самоврядування — Гуляйпільська міська громада. У 1919—1921 роках було столицею Вільної території. Статус міста з 1938 року. Станом на 1 січня 2018 року населення міста становить 13 680 осіб, а територіальної громади становить 18 820 осіб, що проживають в 31 населеному пункті громади.

Гуляйполе
Coats of arms of Hulaypole.svg
Герб Гуляйполя
Гуляйпільська районна рада 01.JPG
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район Гуляйпільський район
Код КОАТУУ: 2321810100
Засноване 1785
Статус міста з 1938 року
Населення 13 446 (01.01.2019)[1]
Площа 23,1 км²
Густота населення 582,1 осіб/км²
Поштові індекси 70200—205
Телефонний код +380-6145
Координати 47°39′37″ пн. ш. 36°16′54″ сх. д. / 47.66028° пн. ш. 36.28167° сх. д. / 47.66028; 36.28167Координати: 47°39′37″ пн. ш. 36°16′54″ сх. д. / 47.66028° пн. ш. 36.28167° сх. д. / 47.66028; 36.28167
Висота над рівнем моря 109 м
Водойма Гайчур
Відстань
Найближча залізнична станція Гуляйполе
До станції 8 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 137 км
 - автошляхами 97,9 км
До Києва
 - автошляхами 613 км
Міська влада
Рада Гуляйпільська міська рада
Адреса 70200, Запорізька обл., Гуляйпільський р-н, м. Гуляйполе, вул. Шевченка, 15/2
Вебсторінка http://gpmrada.gov.ua

https://www.facebook.com/gpotg/

Міський голова Ярмак Сергій Олександрович

Commons-logo.svg Гуляйполе у Вікісховищі

Карта
Гуляйполе. Карта розташування: Україна
Гуляйполе
Гуляйполе
Гуляйполе. Карта розташування: Запорізька область
Гуляйполе
Гуляйполе

ГеографіяРедагувати

Місто Гуляйполе розташоване в долині річки Гайчур (назва водойми етимологізується з тюркських мов — гай «вільний» + чул «степ»[2]), вище за течією на відстані 3,5 км розташоване село Марфопіль, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Зелене. Знаходиться за 8 км від однойменної залізничної станції та за 98 км від обласного центра міста Запоріжжя (автошляхи Н08 та Т 0814). На півночі Гуляйпільський район межує з Дніпропетровською областю, на сході — з Донецькою.

ІсторіяРедагувати

Село Гуляйполе було засновано в 1770-х роках на колишніх землях Кальміуської паланки Вольностей війська Запорозького низового в контексті політики Російської імперії по залюдненню та освоєнню завойованих запорозьких вольностей.

У 1785 році правління Катеринославського намісництва зобов'язало Новомосковський земський суд заснувати й облаштувати біля Гайчура при балці Калмичкі державну військову слободу Гуляйполе. Твердження окремих краєзнавців про те, що назву населеному пункту дали переселенці з міста Гуляйпіль (частина сучасного Новомиргорода — районного центру Кіровоградської області), не витримує жодної критики та ґрунтується виключно на здогадках. Наразі ж, достеменно відомо та підтверджено архівними даними, що перші поселенці прибули до новоутвореного населеного пункту з території Стародубщини, а пізніше Київщини, Чернігівщини, Полтавщини та Слобідської України. Назва населеного пункту відбивала характер місцевості де він був заснований. Поселення традиційно ділилось на сотні — адміністративно-територіальні одиниці. Так заселялися Подолянська, Піщанська, Гурянська, Вербівська, Бочанська, Харсунська та пізніше Польська сотні. У 1794 році поселення мало 150 дворів.

У 1797 році побудовано дерев'яну православну церкву «Воздвиження Честного і Животворящого Христа Господнього», а Гуляйполе стає волосним центром Олександрівського повіту Катеринославської губернії.

Жителі краю активно займалися землеробством і тваринництвом. Розвивалася торгівля. У 1859 році в Гуляйполі відбувся перший ярмарок. Діяло більше півсотні торговельних підприємств із загальним обігом 1 млн рублів. Поряд з ними існувала велика кількість торговельних лавок. Торгівля сприяла припливові населення. Якщо у 1810 році тут проживало 1852 осіб, то у 1859 році — вже 2521 особа.

У пореформний період у Гуляйполі промислові підприємства виникали одне за одним. У 1882 році почав працювати завод сільськогосподарських машин підприємця Крігера. Через 10 років ще один такий завод і паровий млин відкрив капіталіст Кернер. Обидва заводи випускали жниварки, кінні молотарки, січкарні тощо. Великий паровий млин мав і поміщик Шредер. У наступні роки стали до ладу обозний та винокурний заводи, кілька олійниць, торговельні склади. В селі працювали 18 крамниць, торгівлею займалось близько трьох десятків купців. У 1898 році поблизу проклали залізницю Чаплине-Бердянськ, що сприятливо позначилось на економічному розвитку села.

Із середини XIX — початок XX століття село Гуляйполе перетворюється у торгово-промислове містечко. У 1913 році тут проживає 16 тис. 150 осіб.

У Гуляйполі працювали 2 заводи сільськогосподарських машин, чотири винокурні та одна пивоварня. Три парові млини були у Гуляйполі та ще десятки по навколишнім селам та економіях, що входили до гуляйпільської волості.. Окрім них навколо була велика кількість селянських «вітряків». Крім цього у Гуляполі працювало два цегельно-черепичних заводи та дванадцять по селах і хуторах.

Поряд із промисловими підприємствами, у селі існувало півтора десятка невеликих, напівкустарних виробництв — екіпажна майстерня, декілька гончарень, а також олійниці, кузні, столярні та інші майстерні.

З 1884 року й аж до Першої світової війни через кожні три роки у Гуляйполі відбувалися земські виставки-аукціони сільськогосподарської та промислової продукції.

Після Першої світової та Радянсько-української воєн у Гуляйполі відбуваються нові соціально-економічні перетворення, спричинені зміною державної влади та політичного режиму.

Широку відомість Гуляйполе набуло в роки Радянсько-української війни. Саме тут у 191921 роках містився осередок махновського руху. Тут же народився і виріс Нестор Махно.

Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 108 жителів міста[3].

5 жовтня 1941 року внаслідок німецького наступу радянські війська покинули місто. Восени 1943 року радянські війська повернулись у Гуляйполе.

ЕкономікаРедагувати

  • «Сільмаш», завод, ВАТ.
  • «Аграрний дім», ЗАТ.
  • Гуляйпільський машинобудівний завод.
  • ЗАТ «Гуляйпільський сирзавод».
  • Гуляйпільський елеватор.
  • Гуляйпільський завод лакофарбових виробів, ТОВ.
  • Гуляйпільський Райавтодор.

Засоби масової інформаціїРедагувати

Гуляйполе.City — міське інтернет-видання, запущене у листопаді 2016 року колективом ТОВ "Редакція газети «Голос Гуляйпілля» та Агенцією розвитку локальних медіа «Або».[4]

Комунальне майно соціальної сфери Гуляйпільської міської територіальної громади, що знаходиться в містіРедагувати

  • Комунальний заклад «Гуляйпільська загальноосвітня школа I—III ступенів № 1» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26073447);
  • Комунальний заклад «Гуляйпільська загальноосвітня школа I—III ступенів № 2» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ  26316812);
  • Комунальний заклад «Гуляйпільська спеціалізована загальноосвітня школа I—III ступенів» Гуляйпільської мської ради (ЄДРПОУ 26316829);
  • Комунальний заклад "Гуляйпільський колегіум «лідер» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 25891980);
  • Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Джерельце» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26123705);
  • Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Ластівка» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26123711);
  • Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» комбінованого типу Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26123680);
  • Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Веселка» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26123697);
  • Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Сонечко» комбінованого типу Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26469510).
  • Комунальний заклад «Центр дитячої та юнацької творчості» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26469585)
  • Комунальний заклад «Дитячо-юнацька спортивна школа» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 35689319)
  • Комунальна установа «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 36807555)
  • Комунальний заклад «Гуляйпільська дитяча школа мистецтв» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 36311756)
  • Комунальна установа «Централізована бібліотечна система» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 02215785)
  • Комунальний заклад «Централізована клубна система» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 36807529)
  • Комунальна установа «Гуляйпільський краєзнавчий музей» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 36496868)

Комунальне майно соціальної сфери Гуляйпільської міської територіальної громади, що знаходиться в сільській місцевостіРедагувати

  • Комунальний заклад «Успенівська загальноосвітня школа I—III ступенів» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26316893);
  • Комунальний заклад «Червоненська загальноосвітня школа I—III ступенів» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26316930);
  • Комунальний заклад «Темирівська загальноосвітня школа I—III ступенів» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26316947);
  • Комунальний заклад «Мирненська загальноосвітня школа I—III ступенів» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26316858);
  • Комунальний заклад «Гуляйпільська загальноосвітня школа I—III ступенів» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26316953);
  • Комунальний заклад "Темирівський заклад дошкільної освіти (дитячий садок) «Струмочок» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 40211734);
  • Комунальний заклад "Успенівський заклад дошкільної освіти (дитячий садок) «Золотий ключик» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 39556217);
  • Комунальний заклад "Гуляйпільський заклад дошкільної освіти (дитячий садок) «Казка» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 40211729);
  • Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Сонечко» комбінованого типу Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26469510);
  • Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Веселка» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26123697).

Відомі людиРедагувати

У Гуляйполі народилися українські письменники Раїса Іванченко, Григорій Лютий, Михайло Тардов, Олександр Михайлюта (автор кіносценарію художнього фільму «Секретний ешелон»), Леонід Юхвід. Тут жив і працював Василь Діденко, автор знаменитої пісні «На долині туман».

Також на гуляйпільщіні народився воротар збірної України з футзалу Литвиненко Дмитро Сергійович.

Пам'ятки і культураРедагувати

Центр міста складає історичний архітектурний ансамбль будівель, які освячені історичними подіями, пов'язаними з революційною діяльністю легендарного ватажка селянського анархістського руху на півдні України (19181921 рр.) Нестора Івановича Махна.

Про махновщину, відомих земляків та етнографію краю можна дізнатися з експозиції Гуляйпільського краєзнавчого музею.

Починаючи від 2006 року, у Гуляйполі наприкінці серпня відбувається щорічний музично-літературний фестиваль «День Незалежності з Махном» (МахноФест). З 2009 року не проводиться.

6 листопада 2018 року у Гуляйполі гучно та творчо відсвяткували 130-річницю від дня народження відомого народного лідера, українського революціонера Нестора Махно[5].

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
  2. Гуляйполе — столиця степів Архівовано 15 листопад 2009 у Wayback Machine. на Запорізький обласний туристично-інформаційний центр
  3. Гуляйполе. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  4. Гуляйполе.Сity — яким став оновлений сайт та що змінилось. Гуляйполе.City (ru). Процитовано 2019-12-12. 
  5. У Гуляйполі гучно відсвяткували річницю від дня народження Нестора Махно // tv5.zp.ua, 2018-11-06

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати