Червень
Че́рвень, заст. червець[1] — шостий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[2]. Один із чотирьох місяців, що налічують 30 днів.
← червень → | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | |||||
3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
2024 рік |
- XII Грудень
Червень — перший місяць метеорологічного літа в Північній півкулі. Місяць має найдовші дні та найкоротші ночі, бо саме на цей час припадає літнє сонцестояння.
Назва
ред.Українська назва «червень» (як і застаріла «червець»[1]) походить од прасл. *čr̥v(j)enъ/čr̥vьсь «липень, червень», що є пасивним дієприкметником минулого часу від дієслова *čr̥viti, утвореного від *čr̥vь «черв»: оскільки в червні розвиваються лялечки (черв'ячки) червця, з яких видобували червону фарбу[3]. Менш переконлива версія пов'язує назву з кольором червоних квітів. Можливо, саме прасл. *čьrvьnь було первісним найменням місяця в давньослов'янському календарі[4]. Співзвучні назви побутують у білоруській (чэрвень), польській (czerwiec), кашубській (czerwińc) і чеській (červen) мовах. Подібні наймення в чеській (červenec) та церковнослов'янській (чрьвень) мовах має липень[3].
Давньоруська назва червня — «ізок». Це старе наймення трапляється у давньокиївських апракосах і тетрах, зокрема в Крилоському Євангелії та Студійському уставі (у написаннях: изокъ, изо(к), и(з)къ)[5]. Цим словом називали коників-цвіркунів, які багато сюрчать у цей час[6].
Назва «червець» (у написаннях: чирвець[a], чырвецъ[b], червец(ъ)[c], чръвц[d]) згадується в руських стародруках XVI—XVII століть[9]. Існували також інші народні назви місяця: по́лудень, рум'я́нець, різноцві́т, сінокі́сник, світоза́р, сонцекре́с[10], кре́сень, кре́сник (можливо, через запалювання вогнищ у Купальську ніч[11]), а також: ґе́дзень / ке́дзень, ке́здень, бе́здень / бі́здень (від значної кількості ґедзів), гнилець, гни́лень[12] (пора косовиці і дощів, від яких гнило сіно)[13][14].
У більшості мов світу вживаються назви, похідні від лат. Jūnius: болг. юни, мак. јуни, рос. июнь, в.-луж. і н.-луж. junij, серб. јун, јуни/jun, juni, словен. junij, словац. jún. Латинська назва июнь, іюнь трапляється і в староукраїнських писемних джерелах XIV—XV ст.[15] Це наймення місяць дістав на честь римської богині Юнони, дружини Юпітера.
Кліматична характеристика в Україні
ред.У червні середня температура повітря зростає на 3—4 °C порівняно з травнем і становить від 16—17 °C на північному заході до 19—21 °C на півдні і південному сході, у гірських районах — 9—15 °C.
Абсолютний максимум температури — 32—39 °C, в Одеській, Херсонській та Харківській областях місцями 40 °C, у гірських районах — 21—33 °C. Абсолютний мінімум становить 0—7 °C, у горах, північних, східних, Рівненській, Львівській, Дніпропетровській області місцями мінус 1—3 °C, на високогір'ї Карпат — до мінус 5 °C. Історичний мінімум температури (мінус 1,9 °C) зафіксований у 1950 р. в м. Олевськ. Історичний максимум температури (39,6 °C) спостерігався в 1934 р. у смт Сарата (Одеська область). Іноді червень буває найтеплішим місяцем року.
Середня кількість опадів у південних областях і в Криму становить 44—58 мм; у північних, східних та центральних областях — 62—78 мм, на заході та на Закарпатті — до 90—114 мм.
Заморозки на поверхні ґрунту ймовірні у першій та другій декадах місяця, крім півдня. Середня місячна кількість опадів — 44—95 мм, на півдні місцями 33—42 мм, у Карпатах та на Прикарпатті місцями 100—180 мм. Для червня характерна грозова діяльність, град, шквали та сильні зливи[16].
У фольклорі
ред.- У червні на полі густо, а в коморі пусто;
- Червень — рум'янець року;
- Коли червень сухий, купуй бджілку, а мокрий — корівку.
У літературі
ред.Проза
ред.Червневим святам і обрядам присвячено оповідання «Прилетіло літечко на рожевих крилах»[17], а також низку замальовок радіожурналіста Олександра Токаря[18].
Поезія
ред.Червень у вірші Вадима Крищенка «Літо»[19]:
- «…На початку літа
- По земному праву
- Червоніють квіти,
- Зеленіють трави…»
Галерея
ред.-
Червень у с. Придніпрянське
-
Оріль у кінці червня
-
Червневий вечір на р. Самар
-
Червень в Україні
-
Червень у степах України
-
Береги Ворскли в червні
-
Червневі куточки Січеславщини
Свята і пам'ятні дні
ред.Офіційні в Україні
ред.Рухомі
ред.- Перша неділя червня
- Друга неділя червня
- Третя неділя червня
- Остання неділя червня
- 50-й день по Великодню
- День Святої Трійці, або Зелена неділя[20]
Інші
ред.Див. також
ред.Коментарі
ред.- ↑ А саме:
- ↑
- Андрій Римша. Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє («Хронологія»). Острог, 1581[8];
- ↑
- Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
- Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
- Часослов. Київ, 1633;
- Полуустав. Київ, 1643;
- Псалтир. Київ, [1643—1644];
- Полуустав. Київ, 1672;
- Святці. Київ, 1680;
- Полуустав. Київ, 1691;
- Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;
- Устав молитв. Львів, 1670[9];
- ↑
- Анфологіон. Київ, 1619[9].
Примітки
ред.- ↑ а б Червець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Червень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Червень // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — С. 298—299. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- ↑ Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
- ↑ Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 56—57. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
- ↑ Изокъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 1075.
- ↑ Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
- ↑ Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
- ↑ а б в Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных книгах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: междисциплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
- ↑ Червень [Архівовано 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К. : Довіра, 2006. — С. 637.
- ↑ Надія Музичук (січень-березень 2015). Назви місяців українського календаря. hromada.hu. «Громада»: Товариство української культури в Угорщині. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
- ↑ Володимир Шухевич. Гуцульщина [т.4], с. 3
- ↑ Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
- ↑ Червень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — К. : Мистецтво, 1993. — С. 62. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
- ↑ Июнь, Іюнь, Июн, Іюн // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977. — Т. 1: А — М. — С. 456.
- ↑ Коротка кліматична характеристика червня. betaren.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Прилетіло літечко на рожевих крилах – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Червень виколихує врожай – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Вірш Вадима Крищенка «Літо». Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.
- ↑ Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 10 вересня 2024.