Токар Олександр Семенович
Олекса́ндр Семе́нович То́кар (нар. 23 серпня 1936, с. Велика Козирщина Магдалинівського району, Дніпропетровщина — пом. 23 лютого 2011, Дніпро, Україна) — український радіо- і тележурналіст, телерадіоведучий, письменник. Заслужений журналіст України (1997).
Токар Олександр Семенович | |
---|---|
Народився | 23 серпня 1936 с. Велика Козирщина, Магдалинівський район |
Помер | 23 лютого 2011 (74 роки) Дніпро |
Громадянство | СРСР → Україна |
Національність | українець |
Діяльність | журналістика радіо письменник |
Alma mater | Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара |
Знання мов | українська |
Посада | Власний кореспондент національного радіо України |
Родичі | Токар Василь Семенович Токар Іван Семенович |
У шлюбі з | Токар Тамара Якимівна |
Діти | Токар Лариса Олександрівна |
Нагороди | |
Сайт | otokar.com.ua |
Життєпис
ред.Олександр Токар народився у невеличкому селі в Дніпропетровській області. Батько Олександра загинув у Другій світовій війні, тому в дитинстві родина Токарів жила дуже бідно. Олександра з двома братами виховувала мати. У місцевій середній школі закінчив 7 класів, після чого 1952 року вступив до Дніпропетровського залізничного училища № 1, де здобув професію коваля. Працював за професією у ковальському цеху вагоноремонтного заводу, водночас навчався у вечірній школі для робітничої молоді.
З 1957 року — студент Дніпровського національного університету, на останньому курсі якого 1962 року одружився з Тамарою Якимівною Старовойтовою (Токар), з якою і прожив усе життя.
Творчість
ред.На радіо
ред.Наприкінці 1950-х Токар починає працювати у Дніпропетровському відділенні Національного радіо УРСР, з 1961-го — на посаді власного кореспондента обласного радіо Національної радіокомпанії України.
Олександр Токар любив рідний край, природу, шанував народні звичаї та обряди, тому на початку 1960-х років запропонував керівництву радіостанції ввести невеликі ранкові радіовключення (тривалістю до 5 хвилин). В них він розповідав про день, що починався: які звичаї та обряди мали в цей день наші предки, які народні свята відзначали, які спостереження за погодою проводили. Сам автор називав свої твори «замальовками».
Частково матеріалом для замальовок служили спогади матері автора та його односелян. Токар часто їздив як журналіст селами області на обжинки, збір урожаю, виставки народної творчості, концерти, і таким чином поповнював свій матеріал для замальовок. Збирав різноманітні прогнози, постійно записував те, що чув від досвідчених людей, сам також постійно спостерігав за природою, вивчав народні звичаї та обряди[1].
Спершу замальовки виходили на місцевому, а далі — на національному (республіканському) радіо, іноді. Випуски традиційно виходили о сьомій ранку, програми завжди записувались українською мовою, автор самостійно начитував їх на плівку, монтував і надсилав телефоном до Києва. Листи-відгуки від слухачів надходили за адресою національного радіо до Києва або Дніпра ще багато років після того, як автор вийшов на пенсію 2000 року.[2]
Приклад однієї із замальовок, що присвячена 14 березня[3]:
Чотирнадцятого березня — свято Євдокії, Явдохи-плющихи. Казали: прийшла Євдокія — селянинові надія. Надія на теплу весну, врожайне літо. По Явдосі прогнозували весну й літо. У нашому селі Велика Козирщина старі люди спостерігали: Явдоха ясна — буде картопля рясна, а в сусідньому селі Личкове я чув інше: Явдоха ясна — буде пшениця рясна, за річкою Оріль, це вже Зачепилівський район Харківської області прогнозували таке: «Гарний день випаде на Явдоху — буде урожай огірків та опеньок». Що б не говорили про Євдокію, а саме від сьогодні селянин усе частіше виходить у поле, пильнує за тим, як сохне земля, як почуває себе озимина. Дослухається, чи не заспіває вівсянка своєї одвічної пісні «Діду, діду, сій ячмінь». Бувало, що цього дня справді сіяли ячмінь, хоч земля ще волога.
Всього за свою кар'єру журналіста Олександр Семенович написав і випустив в ефір більше 500 замальовок, більшість виходило в записі, але невелика частина — наживо. Частина записів зберігається у архіві Національного радіо України та в сім'ї журналіста.
Друкував автор свої доробки також в обласних газетах «Зоря» та «Прапор юності» й мав досвід ведення телепрограм на обласному телебаченні.
Збірка творів журналіста в текстовому вигляді є на сайті, присвяченому його творчості. Нині у відкритому доступі є більшість збережений твори автора, окрім звукозаписів.
На телебаченні
ред.Щотижня у п'ятницю або понеділок Олександр Семенович вів телепрограму на Дніпропетровському обласному телеканалі, де розказував про врожаї і досягнення обласних сільськогосподарських підприємств. Тривалість програм завжди мала до п'яти хвилин.
Книжки
ред.Олександр Токар видав дві книжки: «Що на серці записано» та «І на тім рушникові».
- «Що на серці записано» — народні спостереження, календар подій і обрядів, видано 2007 року видавництвом «Гамалія».
- «І на тім рушникові»[4] — велика збірка замальовок і розповідей, які в різні роки виходили в ефір національного радіо. Друга назва — «Орільські замальовки». Видана 2002 року увидавництві «Січ». Книжка зберігається у Національній бібліотеці України ім. Вернадського[5], бібліотеці Національного гірничого університету[6], бібліотеці Дніпропетровського національного університету, була перевидана видавництвом «Журфонд» 2013 року.
Нагороди, відзнаки
ред.Теми
ред.Олександр Семенович, окрім інших, описав наступні свята і святих:
- Акилини[7]
- Благовіщення[8]
- Бориса і Гліба[9]
- Варвари[10]
- Власа[11]
- Воскресіння[12]
- Вербна неділя[13]
- Другий Спас[14]
- Євдокії[15]
- Зелені свята[16]
- Іван Хреститель[17]
- Івана Купала[18]
- Калита або День Андрія[19]
- Косми та Даміана[20]
- Масниця[21]
- Наум[22]
- Олексія[23]
- Різдво[24][24]
- Сави[25]
- Симона Зілота[26]
- Стрітення[27][28]
- Святого Миколая[29]
- Спас[30]
- Старий Новий рік[31]
- Хрещення[32]
- Щедрий вечір або Маланка[33]
Примітки
ред.- ↑ Токар, Олександр (2013). І на тім рушникові... Орільські замальовки (українська) . Дніпро: Ліра. с. 180.
- ↑ Статті з мітками Відгуки — Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 25 січня 2016.
- ↑ Явдоха з водою — Григорій з травою (14 березня) — Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- ↑ Токар, Олександр (2002). І на тім рушникові (Орільські замальовки) (українська) . Дніпропетровськ. с. 206. ISBN 978-966-1696-88-3.
- ↑ Каталоги - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. www.irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 25 січня 2016.
- ↑ С., Токар О. І на тім рушникові. lib.nmu.org.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 27 січня 2016.
- ↑ Свято Килини – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Благослов зиму руйнує (Благовіщення, 7 квітня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Солов’їний день (14 травня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Хто заспить на Варвару (17 грудня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.
- ↑ Корова в теплі – молоко на столі (Святого Власа, 24 лютого) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ У щасті і здоров’ї – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ За тиждень — великдень (Вербна неділя) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Спас другий, яблучний (19 серпня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Явдоха з водою – Григорій з травою (14 березня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Зелена неділя – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Забрав свята на плечі (Іван Хреститель) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 7 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Свято краси і молодості – Івана Купала (6 липня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Дівицям надія (13 грудня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.
- ↑ Кузьма з Дем’яном ковалі – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Масляна, масляна, яка ти мала (Масниця) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Прийшов Наум – берись за ум (14 грудня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 4 вересня 2016.
- ↑ Буде чисте, як золото (30 березня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ а б Різдво Христове (7 січня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Сава приїхав на білих санчатах (18 грудня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.
- ↑ Сименове зілля – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Зима й літо зустрічаються (Стрітення) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Яке Стрітення – така й весна (15 лютого) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Святий Миколай: допомагає вижити в скруті (19 грудня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.
- ↑ На Спаса раненько – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Василечко в Новий рік в’їжджає (14 січня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ День ясний – хліба чисті (19 січня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Щедра кутя (13 січня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
Посилання
ред.- Сайт-збірка творів — Олександр Токар