Стари́й Нови́й рік — Новий рік за юліанським календарем («старим стилем»). В XX і XXI століттях припадає на північ між 13 і 14 січня за григоріанським календарем («новим стилем»). Після переходу на новий стиль Старий Новий рік продовжують традиційно неофіційно відзначати в країнах пострадянського простору.

Старий Новий Рік
Дата ніч з 13 на 14 січня

Перехід на григоріанський календар в Російській радянській республіці відбувся 24 січня 1918 року, а в Українській Народній Республіці 25 лютого 1918 року.

Вечір напередодні Старого Нового року називається Щедрим або Маланчиним вечором і є традиційно одним з улюблених свят українців.

День 14 січня в Україні також називають Василів день (день Святого Василя)[1].

Зміст

Традиції святкування в УкраїніРедагувати

Найважливішою традицією Старого Нового року є посівання[2]. Посівати починають ще з самого ранку до сходу сонця, переважно хлопчики або чоловіки. Є прикмета, що першим в дім цього дня повинен зайти чоловік.[3]

Напередодні свята дівчата мають ходити щедрувати, а крім того гадати на свого судженого. Хлопці ж мають другий шанс у сватанні, якщо їм попередньо відмовили. Одним з найвеселіших обрядів щедрування на Старий Новий рік є щедрування з козою Маланкою. Так по традиції щедрувальників супроводжувала "коза Маланка", в яку найчастіше переодягалися хлопці та приходячи до будинку намагався "буцнути" господарів. За обрядом, норовливу козу вбивали та ії треба було оживити піснями і жартами.

На святковий вечір обов'язково збирається ціла родина. За традицією всі повинні бути одягнені у чистий одяг, попросити вибачення один у одного та у сусідів, щоб провести весь рік у злагоді.

Також дуже велика увага приділяється прикметам в цей день: наприклад, якщо в Василів день ясна погода і багато зірок на небі — добре уродяться ягоди, якщо завірюха — горіхи, а коли лежить іній на деревах — можна очікувати добрий урожай меду[1] [4].

У світіРедагувати

 
Святкування старого Нового року в Белграді, Сербія. Храм Святого Сави.

Окрім України, традиція святкування зберігається у Білорусі, Грузії та країнах колишньої Югославії: Боснії і Герцеговини, Македонії, Чорногорії і Сербії. Сербська православна церкви та Православна церква Македонії продовжують святкувати відповідно до Юліанського календаря.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати