Белград
Белгра́д[1], Белґра́д[2][3], Білгород[4] (серб. Београд, Beograd) — столиця та найбільше місто Сербії. Розташоване біля злиття річок Сави на Дунаю та на стику Тисо-Дунайської низовини й Балканського півострова. Населення — бл. 1,7 млн осіб, що є майже четвертою частиною населення Сербії.
| Місто Белград | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Сербія
| ||||
| Засноване | 3 століття до н.е. | ||||
| Агломерація | 1 659 440 | ||||
| Населення | 1 233 796 (2014) | ||||
| Густота населення | 556 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 11000 | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 | ||||
| Літній час | UTC+2 | ||||
| Автомобільний код | BG | ||||
| Географічні координати | 44°49′14″ пн. ш. 20°27′44″ сх. д. / 44.82056° пн. ш. 20.46222° сх. д.Координати: 44°49′14″ пн. ш. 20°27′44″ сх. д. / 44.82056° пн. ш. 20.46222° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 116,75 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Мер міста | Александар Шапич | ||||
| Вебсторінка | http://www.beograd.rs | ||||
| Карта | |||||
| |||||
  Белград | |||||
|
| |||||
Передача назви ред.
На початку XX століття назву міста передавали українською як Беоґра́д[5][6]. Ще раніше «Руска граматика» радила писати «Білград»[7], що відповідає українській традиції передачі слов'янських топонімів[8][9].
Історія міста ред.
Белград веде свою історію з III століття до н. е., коли кельти заснували на місці злиття річок Сава та Дунай своє останнє поселення Сінгідунум. У I столітті до н. е. Белград захопили римляни.
Слов'яни вперше оселилися у фортеці в VII ст. й назвали її Београд. У IX ст. місто захопили болгари, у XII ст. — мадяри, які зруйнували його й побудували нове, що отримало назву Земун. Через деякий час Земун був знищений візантійцями, а на камінні споруджена белградська фортеця.
Сербським місто стає за часів правління короля Драгутина з династії Неманичів у XIII ст., столицею — за часів деспота Стефана Лазаревича у XV ст.
У 1521 році Белград завоювали турки, і він став одним із важливих центрів Османської імперії на Балканському півострові.
Унаслідок повстання сербів (1806 та 1815) під керівництвом Карагеоргія місто було визволене і знову стало столицею Сербського князівства.
У бурхливому минулому Белград завойовувало 40 армій і 38 разів він був наново відбудований із попелу.[джерело?]
З 1918 року — столиця Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. Югославії).
У роки Другої світової війни Белград був розбомблений та окупований німцями. 20 жовтня 1944 року звільнений частинами Червоної армії та Народно-визвольної армії Югославії.
Географія та клімат ред.
Белград стоїть на місці, де річка Сава впадає в Дунай. Більша частина міста лежить на правому березі річки Сави, на лівому — новий район.
Клімат — помірно континентальний. Середні температури січня — від −3 до +9 °C, липня — від +18 до +25 °C.
| Клімат Белграда | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 18,4 | 23,9 | 24,9 | 31,4 | 34,2 | 38,2 | 43,2 | 40,2 | 40,1 | 33,7 | 25,0 | 20,2 | 43,2. |
| Середній максимум, °C | 4,6 | 6,0 | 12,4 | 19,1 | 23,3 | 26,8 | 29,7 | 29,3 | 24,1 | 18,7 | 12,5 | 6,2 | 17,4 |
| Середня температура, °C | 2,2 | 3,1 | 8,5 | 14,3 | 18,3 | 21,9 | 24,3 | 23,9 | 19,3 | 14,5 | 9,1 | 4,0 | 13,6 |
| Середній мінімум, °C | −0,1 | 0,3 | 4,5 | 9,6 | 13,4 | 17,0 | 19,0 | 18,5 | 14,4 | 10,0 | 5,6 | 1,7 | 8,5 |
| Абсолютний мінімум, °C | −26,5, | −25,5 | −14,7 | −3,4 | −0,4 | 3,8 | 8,4 | 6,7 | 0,6 | −13 | −14 | −19 | −26,5 |
| Норма опадів, мм | 61 | 61 | 57 | 41 | 71 | 94 | 57 | 76 | 46 | 48 | 52 | 58 | 722 |
| Джерело: Weather Online | |||||||||||||
Економіка ред.
У Белграді та його передмістях (Земун, Железник, Раковиця тощо) зосереджені важливі економічні й сільськогосподарські потужності, знаходяться підприємства різних галузей машинобудівної, текстильної, шкіряно-взуттєвої, хімічної, деревообробної, поліграфічної та харчової промисловості. Переважають середні та невеликі підприємства. Значно поширене кустарне виробництво.
Транспорт ред.
Белград має першорядне транспортне значення як важливий залізничний вузол і місце перетину основних автомагістралей. Тут міститься міжнародний річковий порт, аеропорт і телекомунікаційний центр. Планують будівництво метро.
Освіта ред.
Основні наукові й освітні заклади столиці: Сербська академія наук, Белградський університет (1808), Вища технічна школа, ряд інститутів, Народна бібліотека (300 тис. томів).
Культура ред.
Давні стіни міста бачили кельтів і римлян, готів і франків, слов'ян і турків. Так тут виникла химерна суміш східної та західної культур.
Наразі Белград — столиця сербської культури, освіти й науки. У місті сконцентрована найбільша кількість установ національного значення з галузі науки та мистецтва. Тут розташовані Сербська академія наук і мистецтв, заснована в 1886 році як Сербська королівська академія, Національна бібліотека Сербії, що з'явилася в 1832 році, Національний музей, заснований в 1841 р., Національний театр, заснований у 1869 році, Музей Ніколи Тесли.
.jpg)
У Белграді знаходяться найважливіші пам'ятки сербської архітектури (Храм Святого Сави, Калемегдан із Белградською фортецею тощо), пам'ятки культури та інші нерухомі культурні цінності, а також численні археологічні розкопки зі зразками матеріальної культури, що свідчать про високорозвинену цивілізацію та культуру на території Белграда від праісторії дотепер.
У місті багато парків, найвідоміший із них — Топчидер[sr], у якому розміщена Резиденція князя Милоша. У центрі Белграда зосереджені визначні споруди XIX—XX ст. — будинок Народної Скупщини, Національний театр, ратуша, готель «Метрополь» та інші.
Одним із найвідоміших сербських реп-гуртів є «Београдски синдикат».
Персоналії ред.
- Мілан Ракич (1876—1938) — сербський поет та дипломат
- Олівера Маркович (1925—2011) — югославська та сербська акторка.
- Милорад Павич (1929—2009) — сербський поет, прозаїк, літературознавець, перекладач.
- Мілета Проданович (* 1959) — сербський прозаїк, поет і художник, професор Академії мистецтв у Белграді.
- Зоран Чалич (1931—2014) — сербський режисер.
- Мілена Дравич (1940—2018) — сербська актриса
- Індіра Арадинович (* 1986) — сербська співачка.
- Лейла Хот (* 1986) — сербська співачка
- Новак Джокович (* 1987) — сербський тенісист.
- Горан Маркович (* 1946) — сербський кінорежисер.
українці ред.
- Гернгросс Борис Володимирович — генеральний хорунжий армії Української Держави. Похований у місті.
- Єщенко Микола Дмитрович — генерал-хорунжий Армії УНР.
Галерея ред.
-
Площа республіки та Національний театр Сербії
-
-
-
Стадіон «Црвена Звезда»
Див. також ред.
- 1517 Беоґрад — астероїд, названий на честь міста[10].
Примітки ред.
- ↑ § 114. Правопис складних і складених географічних назв. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 16 січня 2018.
- ↑ Белґрад [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- ↑ Белґрад [Архівовано 17 січня 2018 у Wayback Machine.] // Універсальний словник-енциклопедія
- ↑ Діло [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.]. — 1884. — С. 3.
- ↑ беоґрад // Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов).
- ↑ беоґрад // Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич).
- ↑ Ukrainian Language Stack Exchange. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 9 березня 2019.
- ↑ Думки з приводу появи «Українського правопису» (3-тє вид. випр. і доп.) — К., 1990 //Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка. Праці філологічної секції – Т. CCXXIV — Львів, 1992 – С. 422
- ↑ Ірина Фаріон. Правопис — корсет мови?. — Львів : Свічадо, 2004. — С. 102. — ISBN 966-561-328-6.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Белград |
- Град Београд [Архівовано 22 лютого 2011 у Wayback Machine.] (серб.) (англ.) (нім.)
Джерела та література ред.
- Плахотнюк С. О. Бе́лґрад [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
Література ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Belgrade |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.