Кашубська мова

слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов

Кашубська мова (каш. kaszëbsczi jãzëk, kaszëbskô mòwa, pòmòrsczi jãzëk, kaszëbskò-słowińskô mòwa)  — західнослов'янська мова,[2] що належить до лехітської підгрупи.[3]

Кашубська мова
kaszëbsczi, kaszëbsczi jãzëk
Кашубська мова та її становище в окремих ґмніах Польщі
Кашубська мова та її становище в окремих ґмніах Польщі
Поширена вПомеранія (Польща), Канада
РегіонЦентральна Європа
ЕтнічністьКашуби
Носії87 600 тисяч (2021 рік)[1]
ПисемністьКашубська латинка
КласифікаціяІндоєвропейські
Балто-слов'янські
Слов'янські
Західнослов'янські
Лехітські
Померанські
Кашубська мова
Офіційний статус
ОфіційнаПоморське воєводство
РегулюєРада кашубської мови
Коди мови
ISO 639-1
ISO 639-2csb
ISO 639-3csb
SILcsb
IETFcsb Редагувати інформацію у Вікіданих
Діалекти кашубської мови на початку XX століття
Відсоток людей, які розмовляють вдома кашубською мовою (2002)
Написи кашубською та польською мовами

У Польщі вона є офіційно визнаною мовою етнічних меншин з 2005 року.[4] Близько 87 600 людей зазвичай використовують вдома кашубську.[2] Це єдиний живий нащадок померанської мови. Кашубська близька до літературної польської, але зазнала впливу нижньонімецької , а також зниклих полабської і пруської мов.[5]

Кашубська мова існує у двох формах: народні діалекти, що вживаються в сільській місцевості, та літературний варіант, що використовуються в освіті.

Походження

ред.
Aa  Ąą  Ãã  Bb  Cc  Dd  Ee  Éé  Ëë  Ff  Gg  Hh  Ii  Jj  Kk  Ll  Łł 
Mm  Nn  Ńń  Oo  Òò  Óó  Ôô  Pp  Rr  Ss  Tt  Uu  Ùù  Ww  Yy  Zz  Żż
Літера A a Ą ą Ã ã B b C c D d E e É é Ë ë F f G g H h I i J j K k L l Ł ł
Фонема (IPA) ɐ õ ã b ʦ d ɛ e ə f g x ɪ-i j k l w
Літера M m N n Ń ń O o Ò ò Ó ó Ô ô P p R r S s T t U u Ù ù W w Y y Z z Ż ż
Фонема (IPA) m n ɲ ɔ o œ/ɒ p r s t ʊ-u ɥi-wy v ɪ-i z ʒ
Сполучення літер Ch ch Cz cz Dz dz Dż dż Rz rz Sz sz
Фонема (IPA) x ʧ ʣ ʤ ʒ ʃ

Приклад

ред.

«Заповіт» Тараса Шевченка кашубською мовою (переклав Станіслав Янке)


ŻÔPIS
Jak jô umrzę, pochówta
Mie pod wësoką modzilą,
Strzód pola szerocziégo,
Na Ukrajinie naj miëłi.
Żebë kawle rozwlekłé
l Dniepr, i urzmë
Bëło widzec, bëło czëc,
Jak zgrzebc hejnë rzô.
Cziej zniese z Ukrajinë
W komudné morze
Nieprzëjacélską krew… ostawię
Rówiznë i rzmë,
Co le je, i pudę
Do samego Boga
Z modlëtwama… a do te czasu
Jô Boga nie uznaję.
Pochówta jak ju sami
Kłódczi rozeprzeta
I farbą złą nipocą
Wolnotę odkupita.
Mie tej w tatczëznie
Ti mocny, ti nowi
Przëbôczta a wspomnita
Dobrim cëchim slowę.

Примітки

ред.
  1. Wstępne wyniki Narodowego Spisu Powszechnego Ludności i Mieszkań 2021 w zakresie struktury narodowo-etnicznej oraz języka kontaktów domowych [Report of results: National Census of Population and Housing, 2021.] (PDF). Central Statistical Office of Poland (пол.). 2023. Архів (PDF) оригіналу за 3 червня 2023. Процитовано 21 травня 2023.
  2. а б isap.sejm.gov.pl https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20050170141. Процитовано 2 травня 2025. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  3. Lekhitic languages | Slavic, Baltic & Germanic | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 2 травня 2025.
  4. web.archive.org (PDF) https://web.archive.org/web/20150904010846/https://www.msw.gov.pl/download/1/2327/zweryfikowana1.pdf. Процитовано 2 травня 2025. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  5. Price, Glanville (18 травня 2000). Encyclopedia of the Languages of Europe (англ.). Wiley. ISBN 978-0-631-22039-8.

Література

ред.
  • Region Baltijskoho Morja. Kul'tura, polityka, suspil'stvo. Ed.Markijan Mal'ski and Natalja Antonjuk, L'viv,

2005

Див. також

ред.


Посилання

ред.
 
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
кашубською мовою
Przédnô starna