Комора
.jpg)
Комо́ра[1][2], іноді жи́тниця[3], розм. амба́р[4], на Бойківщині та Лемківщині шпихлі́р[5] (пол. śpichler, szpichlerz < сер.-в.-нім. spīcher) — сільськогосподарська споруда, призначена для зберігання зерна. Обладнана спеціальними ящиками — засіками[6].
Слово «комора» походить від грец. καμάρα або лат. camara (того ж походження й слово «камера»)[7]
Комора для зберігання сіна й токових кормів (соломи, полови) зазвичай називалася пелевня («пелевень», «пелевник»). Іноді так могли звати й зернові комори[8].
Зараз комори зберігається лише у невеличких господарствах. На великих агропідприємствах замість них використовують елеватори, які уможливлюють ліпше підтримувати необхідний мікроклімат, гідро- й температурний режим.
У культуріРедагувати
У традиційній українській весільній обрядності на коморі влаштовували постіль для першої шлюбної ночі, де молода мала позбутися незайманності. Обряд «комори» включав і демонстрацію сорочки молодої зі слідами крові («калини») — свідоцтво дефлорації і дошлюбної цноти[9][10].
Прислів'яРедагувати
- Ґазду можна пізнати по дворові, ґаздиню по коморі
- У червні на полі густо, а в коморі пусто
Інші значенняРедагувати
- Комора (комірка, комірчи́на) — приміщення у житловому будинку, де зберігають продукти харчування[2][11][12].
- Комора — те ж саме, що й склад[2]
- Комора — застаріла назва митниці[13]
- Комора — застаріла назва крамниці, магазинчику[13]
- Комора — прозір між зубцями риток, через який проходить нитка основи[13]
ІншеРедагувати
- Комі́рне — плата за квартиру (заст.)
- Комірни́к (заст. комірни́й) — особа, відповідальна за зберігання у коморі, на складі[14][15]. Як застаріле означає також митника або постояльця на квартирі[16].
- Комірка — маленький відділок, вживається як складова деяких термінів
- Довгоносик комірний — жук з родини трубконосиків, шкідник зерна
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Комора // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ а б в Комора // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Житниця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Амбар // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.
- ↑ Засік // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.
- ↑ Пелевня // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 106.
- ↑ Перша шлюбна ніч по-українськи
- ↑ Комора // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 303—304.
- ↑ Комірка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Комірчина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б в Комора // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка — К.: Кіевская старина, 1907-1909 — Т. 2. — С. 276.
- ↑ Комірник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Комірний // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Комірник // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 276.