Відкрити головне меню

Вікіпедія β

Комора

Комора Івана Котляревського. Музей у Полтаві
Комора для зерна з села Верхній Ясенів. Музей у Пирогові
Домашні консерви на полицях комори
Не слід плутати з Камора.

Комо́ра[1][2], іноді жи́тниця[3], розм. амба́р[4], на Бойківщині та Лемківщині шпихлі́р[5] (пол. śpichler, szpichlerz < сер.-в.-нім. spicher) — сільськогосподарська споруда, призначена для зберігання зерна. Обладнана спеціальними ящиками — засіками[6].

Слово «комора» походить від грец. καμάρα або лат. camara (того ж походження й слово «камера»)[7]

Комора для зберігання сіна й токових кормів (соломи, полови) зазвичай називалася пелевня («пелевень», «пелевник»). Іноді так могли звати й зернові комори[8].

Зараз комори зберігається лише у невеличких господарствах. На великих агропідприємствах замість них використовують елеватори, які уможливлюють ліпше підтримувати необхідний мікроклімат, гідро- й температурний режим.

У культуріРедагувати

Докладніше: Традиційне українське весілля

У традиційній українській весільній обрядності на коморі влаштовували постіль для першої шлюбної ночі, де молода мала позбутися незайманності. Обряд «комори» включав і демонстрацію сорочки молодої зі слідами крові («калини») — свідоцтво дефлорації і дошлюбної цноти[9][10].

Прислів'яРедагувати

  • Ґазду можна пізнати по дворові, ґаздиню по коморі
  • У червні на полі густо, а в коморі пусто

Інші значенняРедагувати

  • Комора (комірчина) — приміщення у житловому будинку, де зберігають продукти харчування[2].
  • Комора — те ж саме, що й склад[2]
  • Комора — застаріла назва митниці[11]
  • Комора — застаріла назва крамниці, магазинчику[11]
  • Комора — те ж саме, що й ритки, пристрій для намотування основи на навій. Являє собою вузьку рамку довжиною в ширину навою з рідкими поперечними зубцями або перегородками, крізь шпари яких проходять нитки основи[11].

ІншеРедагувати

  • Комі́рне — плата за квартиру (заст.)
  • Комірни́к (заст. комірни́й) — особа, відповідальна за зберігання у коморі, на складі[12][13]. Як застаріле означає також митника або постояльця на квартирі[14].
  • Комірка — маленький відділок, вживається як складова деяких термінів
  • Довгоносик комірний — жук з родини трубконосиків, шкідник зерна


Див. такожРедагувати

ПаронімиРедагувати

  • Камора — діакритичний знак
  • Камора — місце для заряду в стволі вогнепальної зброї

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Комора // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  2. ↑ а б в Комора // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Житниця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Амбар // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. ↑ Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.
  6. ↑ Засік // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. ↑ Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.
  8. ↑ Пелевня // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 106.
  9. ↑ Перша шлюбна ніч по-українськи
  10. ↑ Комора // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 303—304.
  11. ↑ а б в Комора // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 276.
  12. ↑ Комірник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  13. ↑ Комірний // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  14. ↑ Комірник // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 276.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Комора&oldid=20732640