Вікіпедія

Березень

третій місяць року в григоріанському та юліанському календарях

Бе́резень — третій місяць року в григоріанському календарі, він має 31 день.

← березень →
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          
2020 рік
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Березень (значення).
Березень

НазваРедагувати

Назва березень пов'язана з березою, яка в цей місяць починає квітнути, за іншою версією — походить від ранішого березол і пов'язана з народним промислом — заготівлею березового попелу для виготовлення скла. Закріпилась вона за місяцем у середині XIX століття. Проте як слово потрапило в літературну мову, визначити досі складно. У фольклорних матеріалах слово «березень» вживається рідко і здебільшого в найновіших записах, як ось:

« «Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай», «Березень сухий, а мокрий май — буде каша й каравай»[1] »

До того в літературних джерелах місяць називався март (через сер.-гр. μάρτι(ο)ς від лат. Martius — на честь римського бога Марса)[2][3]. Латинська назва утворена від Mars і означає «Марсів», «Марсівський»[2]. Від неї походять назви березня в більшості мов: пол. marzec, рос. март, фр. mars, англ. March.

Назва «март» або «марець» значно частіше трапляється в українській народній творчості, як ось:

« «Буває март за всіх варт», «В марець ще змерзне старець», «Білий, як в марці сніг», «Згинув, як марцевий сніг»[4], «Прийшов марець — відморозив палець» »

.

У народі його також звали: березіль (березоль, березозіль)[5][6], марець, капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик[7], полютий, красовик.

Кліматична характеристика березняРедагувати

В Україні середня місячна температура повітря в березні порівняно з лютневою різко підвищується і складає 3° морозу — 2° тепла, на Закарпатті і крайньому півдні України 3-6° тепла.

Абсолютний мінімум температури становить 22-37°, на півдні України 11-27° морозу; абсолютний максимум 16-28° тепла, на Одещині до 29-30°.

Перехід середньої добової температури повітря через 0° в бік її підвищення здійснюється: на півдні України та Закарпатті — у першій декаді, у східних та північно-східних областях — у третій, на решті території — у другій декаді місяця. Перехід через +5° відбувається у третій декаді березня на Закарпатті та у більшості районів південної частини.

Середня місячна кількість опадів складає 24-50 мм, місцями у Карпатах, на Закарпатті 56-102 мм. Сніговий покрив відсутній у південних та західних областях. На решті території сніг поступово сходить протягом першої та другої декад, у Чернігівській та Сумській областях — у третій декаді.

Кількість днів з опадами коливається від 9 до 17, на півдні України від 7 до 11. У березні ще бувають хуртовини, ожеледь, налипання мокрого снігу.

Свята та пам'ятні дніРедагувати


Культурне значенняРедагувати

Оскільки весняне рівнодення припадає на 21 березня, у багатьох народів березень був першим місяцем нового року (а не січень, як тепер). Ймовірно, що з цієї ж причини до 15 століття і в Україні березень уважався першим місяцем громадського року (див. докладніше Новий рік на Русі та Новий час).

Індійці на початку березня святкували мале свято богині Дурги. А велике свято цієї богині індійці святкували в день осіннього рівнодення.

У стародавньому Римі в березні було свято Кібели, на якому її жерці оплакували Аттіса — символ сонця, що поверталося на весну. На другий день після оплакування Аттіса римляни зустрічали весняний поворот сонця всенароднім радісним святом.

В Єгипті в березні згадували похорон Озіріса, який згідно з єгипетською релігією був сонцем, що було слабким взимку, а на весні знов діставало свою силу. В цьому ж місяці відбувалася їзда на ослі. Верхи на осла звичайно сідав, на розвагу народові, місцевий баляндрасник. Подібний звичай був поширений і в країнах Західної Європи за середньовіччя.

За свідченнями Плутарха, в Афінах також у березні було свято «Гілконошення» — жителі міста носили по майданах пальмове гілля. Цей звичай зберігся і понині в країнах Близького Сходу, але тепер він пов'язаний там з весільними обрядами.

У стародавніх юдеїв у березні починався новий святий рік, а перси цього місяця святкували новоліття.

У чехів і частково у німців за часів язичництва перше число березня вважалося початком весни і першим днем світобудови.

Весняні свята язичницького походження, що відзначали зв'язок навколишньої природи з життям людини, в'язалися з обрядами, метою яких було прогнати зиму, тобто смерть. Подібні обряди були поширені не тільки в Україні, але й у балтійський народів та німців.

У скандинавських народів, особливо у стародавніх шведів, за часів язичництва у березні було велике свято, яке супроводжувалося жертвоприносинами, масовими іграми та торгами протягом цілого тижня.

У персів та в стародавніх слов'ян за часів язичництва був звичай улаштовувати врочистий обід — «тризну» — на честь мертвих родичів. Такі тризни відбувалися на початку березня. Під час тризни люди оспівували кінець зими і при цьому палили солом'яне опудало. Таке свято ще й досі зберігається у південних шведів, лужичан та чехів, і там воно проходить під знаком ослаблої зими і воскреслої весни. Поляки сьомого березня топили Маржану і при цьому співали про смерть, що в'ється по парканах і шукає собі поживи.

У літературіРедагувати

Див. такожРедагувати

У Вікісловнику є сторінка березень.

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ «Українські народні прислів'я та приказки». Під ред. М. Т. Рильського. Київ, 1955.
  2. ↑ а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  3. ↑ «Укр. Загальна Енциклопедія», том II., стор. 645.
  4. ↑ «Українські приказки, прислівья и таке инше». Спорудив М. Номис. С. Петербург, 1864.
  5. ↑ березіль - Словник синонімів української мови. www.rozum.org.ua (uk). Процитовано 2017-06-19. 
  6. ↑ Білецький-Носенко П. Словник української мови. — Київ: Наук. думка, 1966. — С. 54.
  7. ↑ Соковик // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  8. ↑ Птиця з вирію обертається (9 березня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  9. ↑ Зиму обнімає, а до весни моргає – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  10. ↑ В Украине появится новый праздник. ЛИГА Новости. Процитовано 2017-01-17. 
  11. ↑ Статті у категоріях березень – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Рябчук, Василь (2009). Осіння пісня горобини (українською). Львів: Сполом. с. 107–110. ISBN 978-966-665-567-0. 
  • Воропай О. Звичаї нашого народу: у 2 т. — Мюнхен, 1954, том 2
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Березень&oldid=26914164