Лютий
Лю́тий[1] або лю́тень[2][3] — другий місяць року в григоріанському календарі, він має 29 днів в високосні і 28 в звичайні роки.
← лютий → | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28
|
2021 рік |
Походження назвиРедагувати
Назва лютий закріпилася за місяцем у кінці XIX століття. Місяць, що має люту вдачу. В лютому характерні пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною). Схожа назва вживається в білоруській (люты) і польській (luty) мовах. Назва luteň існує також у діалектах словацької мови (поряд з malý sečeň та snežeň)[4][5]. Хорватська назва veljača відсилає до збільшення світлового дня в цей період: дні стають більшими (хорв. velji). У болгарських діалектах лютий називається Малък Сечко (заст. Малък Сечен)[6], тобто «малий січень»: на протилежність «великому січню» (Голям Сечко), що має 31 день. Чеська назва únor пов'язана з тим, що в цей час при таненні льоду крижини занурюються у воду (se ponořují)[7].
Назви лютого в більшості мов (словац. február, словен. februar, серб. фебруар/februar, болг. февруари, рос. февраль, англ. February) походять від лат. Februarius, пов'язаної з обрядами очищення (Februa), що припадали на Луперкалії (15 лютого). Фебрій — одне з культових наймень Плутона.
Кліматична характеристика лютогоРедагувати
Для лютого в Україні є характерним часта зміна синоптичних процесів, що призводить до різких коливань температури повітря. Із середини лютого починається повільне зростання температури. Взагалі, лютий буває в 50 відсотках холоднішим за січень. Середня місячна температура повітря коливається від -6 — -7 °C на сході та північному сході до -1 — -2 °C на південному заході та в Закарпатті.
Абсолютний мінімум температури у лютому зафіксований у 1893 р. -39,0 °C в м. Луганську, на Південному березі Криму -22,0 °C у 1929 р. (Севастополь). Абсолютний максимум температури 24,4 °C спостерігався у 1958 р. в м. Роздольному. Середня місячна кількість опадів становить 30-38 мм, на Закарпатті до 53 мм.
Свята і пам'ятні дніРедагувати
Християнські святаРедагувати
- 10 лютого — Свято Юхима[8]
- 15 лютого — Стрітення Господнє
Інші святаРедагувати
Див. такожРедагувати
У Вікісловнику є сторінка лютий. |
ПриміткиРедагувати
- ↑ Лютий // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Лютень // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Лютень, як і грудень, січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень.
- ↑ František Kopečný, Základní všeslovanská slovní zásoba, Praha, Academia, 1981, str. 462.
- ↑ Pôvodné názvy mesiacov
- ↑ «Български календар», «България днес», бр.3 (48), 1999 (болг.)
- ↑ Pavlína Machačová. Měření času ve středověku. Původ staročeských výrazů pro části roku, měsíce, dny v týdnu. / Ilona Janyšková // Masarykova univerzita, Filozofická fakulta. — Brno : Filozofická fakulta Masarykovy univerzity. — С. 46. Процитовано 2017-07-02. (чес.)
- ↑ Юхим віщує літню погоду (10 лютого) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02.
- ↑ Прийшлов Влас – з печі злазь (24 лютого) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02.
ДжерелаРедагувати
- Лютий // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.