Стрийський парк

парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва у Львівській області

Стри́йський парк (Парк Кілінського) — один із найстаріших та найгарніших парків Львова, пам'ятка садово-паркового мистецтва національного значення. Розташований у місцевості Софіївка Галицького району. Вважався найгарнішим парком міжвоєнної Польщі.

Стрийський парк
Стрийський парк озеро.jpg
Лебедине озеро в нижній частині парку
49°49′22″ пн. ш. 24°01′34″ сх. д. / 49.82278° пн. ш. 24.02611° сх. д. / 49.82278; 24.02611Координати: 49°49′22″ пн. ш. 24°01′34″ сх. д. / 49.82278° пн. ш. 24.02611° сх. д. / 49.82278; 24.02611
Тип громадський парк
Статус пам'ятка садово-паркового мистецтва національного значення
Відкрито 1894
Площа 52,1381 га
Розташування Україна Україна,
Львів
Стрийський парк. Карта розташування: Львів
Стрийський парк
Стрийський парк
Стрийський парк (Львів)

CMNS: Стрийський парк у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Околиця в давнину складалася з піщаних надм, крутих ярів та долинок.[джерело?] Облаштування парку розпочато у 1879 році за ініціативи міського радника Станіслава Немчиновського. Стрийський парк був запроєктований відомим майстром садово-паркового мистецтва інженером міських плантацій Арнольдом Рерінгом в 18761877 роках на території колишнього, так званого «першого», Стрийського кладовища, закритого у 1823 році. Було висаджено 40 тис. дерев: смереки, клени, явори, екзотичні породи, такі, як червоний дуб, тюльпанне дерево, червонолистий бук, гінкго. У 1887 році Рада міста Львова розглядала питання спорудження у Львові пам'ятника Яну Кілінському — одному з учасників повстання під проводом Тадеуша Костюшка. Місцем спорудження було призначено новостворений парк, який отримав назву парку Кілінського. Вже у 1888 році розпочалася робота над спорудженням монумента, дорученого відомому українському скульптору Григорію Кузневичу[1] та Юліану Марковському. Для цього з Миколаєва була доставлена кам'яна брила. Пам'ятник було відкрито 18 червня 1895 року, де він стоїть і дотепер. Однак назва «Парк Кілінського» не прижилася, а назва «Стрийський парк» виявилась популярнішою та пройшла випробовування часом.

 
Парк Яна Кілінського у 1910-х роках

Спочатку парком була лише його нижня частина. Верхня була пустирем. На ній, у 1894 році була проведена Крайова виставка, для якої були збудовані численні виставкові павільйони. До цієї події у Львові відкрили електричний трамвай, а до території було підведено трамвайну колію.

Під час І-ї світової в Стрийському парку загинув австрійський летун, могила була біля Палацу Мистецтв. В листопаді 1918 р. тут були могили українських стрільців, яких ексгумували, перепоховали на цвинтарі.[2]

З 1922 року до початку Другої світової війни в парку працювала виставка-ярмарок «Східні торги», до якої підвели вузькоколійні залізничні шляхи для доставки вантажів і пасажирів від станції Персенківка. Про цю щорічну виставку згадує Станіслав Лем[3]. У 1930-х роках тут побудували вежу для радіопередач.

У 1920-их роках один із путівників Львовом писав[4]:

  На півдні міста лежить Стрийський парк, відомий як найгарніший парк країни. Він користується великою любов'ю жителів Львова. Позаду парку на великому плато розміщений «Східний ярмарок». Величезна торговиця має місце тут щороку, в другий тиждень вересня. Серед цих будинків є Рацлавицька панорама, що містить чудову панораму авторства Яна Стики і Войцеха Коссака, котра зображує битву при Рацлавицях. Сусіднє приміщення містить цікаву діораму «Львів в 18 столітті і сьогодні»
 
 
Алея у верхній частині парку
 
Нижня частина

У 1951 році вузькоколійні шляхи, що використовувалися для обслуговування «Східних торгів», частково розібрали, а частково використали для створення Львівської дитячої залізниці.

У 1952 році головний вхід у парк прикрасили легкою аркою корінфського ордеру за проєктом радянського архітектора Генріха Швецького-Вінецького. У радянський період територію парку збільшили за рахунок пустирів і невживаних ділянок, встановили чавунну огорожу, посадили нові породи дерев і чагарників.

У 2008 році у верхній частині Стрийського парку було відкрито перший в Україні скейт-парк. У 2009 році на кошти, виділені урядом Республіки Польща, було реставровано пам'ятник Яну Кілінському. З 2009 року триває реконструкція парку, зокрема, відновлюється зовнішнє освітлення, перемощуються доріжки.

У червні 2011 року завершено реставрацію фонтану «Івасик-Телесик». Для цих потреб із бюджету міста виділено 2,4 млн гривень. Однак уже за місяць чаша фонтану потріскалась.[5] Влітку 2013 відновлено після реконструкції функціонування фонтану. Тепер він музичний та підсвічений.[6]


Сучасний станРедагувати

Парк займає понад 52 гектари. Він розташований у Галицькому районі Львова, між вулицями Івана Франка, Стрийською, Уласа Самчука і Козельницькою. Складається з трьох ландшафтних частин:

  • зона нижніх партерів — по дну балки
  • лісопаркова зона — на схилах балки
  • верхня тераса, яка фактично є територією колишньої виставки «Східні торги».

Основою планування паркової території є глибока ерозійна долина, якою протікав струмок Сорока (ліва притока Полтви); тепер тут пішохідна доріжка, яка зв'язує верхню терасу з нижньою частиною парку.

У Стрийському парку налічується понад 200 видів дерев і рослин, є оранжерея, альпінарій, платанова і липова алеї. Тут зростають червоний дуб, тюльпанове дерево, магнолія, сосна Веймутова, японський бузок, маньчжурська аралія, гінкго дволопатеве.

Неподалік від головних воріт розташований ставок з лебедями. У парку є також спортивні корпуси Львівської політехніки (розташовані в будівлях колишнього Палацу Мистецтв та Рацлавицької панорами), головний корпус Української академії дизайну, кінотеатр «Львів», три ресторани, Львівська торгово-промислова палата, бібліотека № 18.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Старе Брусно: зниклий центр каменярства Закерзоння. Історична правда. Процитовано 2020-05-28. 
  2. Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові… — С. 114.
  3. Славетний львівський письменник Станіслав Лем згадує, як він у 30-х роках минулого століття на Східних Торгах у Стрийському парку бавився в йо-йо і куштував бульйон з кубиків «Маггі».
  4. Пам'ятник Кілінському в парку його імені
  5. Фонтан «Івасик-Телесик» ціною 2 млн. 400 тисяч дав тріщину // Львівська газета. — 14 липня 2011. — № 28 (625). — С. 21.
  6. У Львові запрацював озвучений та підсвічений фонтан[недоступне посилання з липень 2019]

ДжерелаРедагувати