Відкрити головне меню

Львівська дитяча залізниця

Льві́вська дитя́ча залізни́ця (колишня назва — Львівська дитяча залізниця імені О. П. Марченка)
Країна: Україна Україна
Місто: Львів
Відкрита: 8 листопада 1951
Місце розташування: Стрийський парк
Адреса: вул. Івана Франка, 156
Протяжність: 1,2 км
Станцій: 2(при відкритті було 3)

Льві́вська дитя́ча залізни́ця  (колишня назва — Львівська дитяча залізниця імені О. П. Марченка) — виховний та освітній позашкільний заклад, місце відпочинку дітей та дорослих у Львові.

Станція «Паркова»
Вагони PAFAWAG

Основна інформаціяРедагувати

Відкрита: 8 листопада 1951 року.

Розміщена в Стрийському парку.

Протяжність: 1,2 км (раніше 1,85 км)

Станції: Паркова, Сонячна (раніше називались Комсомольська та Піонерська відповідно); до 1976 року була третя станція — Дитяче містечко.

Рухомий склад: тепловози ТУ2-087, ТУ3-039, 4 вагони PAFAWAG;

Раніше були: паровоз Кч4-027, тепловоз ТУ3-040, 4 двохвісьних пасажирських вагони, 3 вантажних вагони.

СЦБ та зв'язок: напівавтоблокування, ключова залежність стрілок, та сигналів.

Адреса: Україна, м. Львів, вул. Івана Франка, 156

ІсторіяРедагувати

Будівництво дитячої залізниці у Львові розпочалося з ініціативи управління Львівської залізниці за підтримки міської та обласної влади. Проектуванням залізниці займався трест Дорпроект Львівської залізниці. Для зменшення обсягу будівельних робіт лінію ДЗ було вирішено прокласти по насипу ширококолійної під'їзної колії станції Персенківка.

Побудована залізнична колія у 1922 році, яка на початку служила для підвозу товарів, продукції до виставкових павільйонів Східних торгів. По закінченню Другої світової війни — для постачання різної продукції військового призначення до військової частини, що була розквартирована у Стрийському парку. Після передислокації частини в 1950 році колія перестала експлуатуватися, і ніщо не заважало використовувати її при будівництві ДЗ. Але ділянку шляху, що проходить по східному кордоні парку, уздовж вулиці Понінського), здався авторам проекту занадто коротким для дитячої залізниці. У місці виходу під'їзної колії з парку лінія ДЗ звертала з його насипу на захід і підковою йшла спершу вздовж північного, а потім вздовж західного кордонів парку. Загальна протяжність лінії склала 1,85 км.

Оскільки до 1918 року територія Західної України входила до складу Австро-Угорщини, при будівництві використовувався збережений з тих часів австрійський шляховий матеріал. До сих пір на станціях Львівської ДЗ можна побачити стрілочні переводи початку ХХ століття з дуже незвичайними для наших залізниць гостряками, збірними хрестовинами і безбалансирними стрілочними верстатами.

Для регулювання руху поїздів на перегонах дитячої залізниці була змонтована електрожезлова система (згодом замінена на напівавтоматичну блокування). Як сигнальних пристроїв використовувалися семафори.

На дорозі було побудовано три станції — Комсомольська, Піонерська та Дитяче містечко. Головна станція (Комсомольская) була споруджена на місці кінцевого пункту колишнього під'їзної колії. Навіть головне станційне будівля вдалося використати старе, польського будівництва. Другий кінцевої була станція Піонерська. Проміжна станція Дитяче містечко мала два шляхи і могла використовуватися для схрещення поїздів. Перші роки ця можливість залишалася незатребуваною: на дорозі був (не рахуючи чотирьох вантажних вагонів для господарських потреб) всього один склад з чотирьох двохосьових дерев'яних пасажирських вагонів (1927 року побудови) і паровоза КЧ4-027. Саме він і відкрив рух по Львівській ДЗ 8 листопада 1951 року. Трохи пізніше (коли саме — достеменно невідомо, але не пізніше 1957 роки) залізниця отримала другий паровоз — КП4-423 і кілька пасажирських вагонів. Нарешті вдалося пустити в обіг одночасно два склади. На жаль, нам поки не вдалося простежити долю обох паровозів. За деякими даними, вимагають уточнення, КЧ4-027 був списаний в 1960-і роки, а КП4-423 — в 1973 році.

Досить довго рухомий склад дитячої залізниці, через відсутність депо, зберігався на вулиці, що сильно ускладнювало як навчальний процес, так і обслуговування паровозів. На початку 1960-х років на станції «Комсомольська» зведено прибудову до будівлі бібліотеки, що не належала ДЗ. У ній пізніше обладнали майстерні і, мабуть, з надією на майбутнє — трьохстойлове локомотивне депо. Вже тоді велися серйозні обговорення питання поповнення локомотивного господарства дитячої залізниці.

Восени 1960 або навесні 1961 року дитячої дорозі був виділений мотовоз ТУ2 м. Після ознайомлення з ним, проти нового локомотива повстали і юні залізничники, і інструктори ДЗ. У газеті «Львівська правда», в рубриці «Вікно сатири Фоми протираючи», було опубліковано лист юного залізничника Леоніда Гвоздецького про те, що схожий на трактор локомотив з механічною коробкою передач («Півтора трактора», як його прозвали юні залізничники) не потрібен дитячій залізниці. До думки колективу залізниці прислухалися. Мотовоз, що не зробив жодного рейсу по Львівській ДЗ, був переданий на одну з промислових вузькоколійок. Замість нього у 1961 році ДЗ отримала від Південно-Уральської залізниці свій перший тепловоз — ТУ2-087. Тут тепловоз отримав вельми незвичайне оформлення, зроблене за мотивами стандартної розмальовки широкої колії електровозів ВЛ8 ранніх випусків.

У 1971 році з Паневежису прибуло ще два тепловози — ТУ3-039 і ТУ3-040.

1976 року, у зв'язку з реконструкцією вулиці Стрийської, були розібрані станція «Піонерська» та прилеглий до неї перегін. Протяжність дитячої залізниці при цьому скоротилася в півтора рази — до 1,2 км. Новою кінцевою стала станція «Дитяче містечко», яка згодом була перейменована на Піонерську. Таким чином, назва маршруту ДЗ «Комсомольська — Піонерська» залишилася без змін і після скорочення залізниці. Без сумніву, можна було знайти якесь компромісне рішення, яке дозволяло і розширити вулицю, і зберегти колишню довжину ДЗ. Навіть після розширення вулиця Стрийська проходить в десятках метрів від колишнього насипу залізниці, а з тупику станції Сонячна добре видно паркову алею, що йде нині по насипу. Рішення щодо скорочення протяжності дитячої залізниці було поспішним і необдуманим. В результаті один рейс поїзда Львівської ДЗ тривав тепер лише п'ять хвилин.

Наявність трьох тепловозів і восьми вагонів Pafawag, отриманих в 1970 році замість старих дерев'яних знову дозволило пустити в рейс два рухомих склади потягу — «Орлятко» і «Вітерець». Але тривало це не довго.

Подальше спрощення роботи ДЗ торкнулося організації руху поїздів. У середині 1980-х років на ДЗ спробували відмовитися від виконання маневрів на кінцевих станціях. Для цього до складу з обох кінців причіплювати по тепловозу ТУ3. Від станції «Комсомольська» до станції «Піонерська» поїзд вів один локомотив, а у зворотний бік — інший. Чим було зумовлене таке дивне рішення, нам з'ясувати не вдалося. Оскільки маневрова робота по обгону локомотива на кінцевій станції — одна з невід'ємних складових навчального процесу — тепер стала не потрібна, довелося шукати їй заміну. Поїзд прибував на один шлях станції «Піонерська», а після висадки пасажирів переставляти на інший, де і проходила посадка на зворотний рейс. Маневри виконувалися під заборонний сигнал вихідного світлофора з дотриманням всієї процедури, передбаченої правилами.

Незабаром від такої організації руху відмовилися.

Після розпаду СРСР станції дитячої залізниці були перейменовані Комсомольська на Паркову, а Піонерська — на Сонячну.

У 1998 році тепловоз ТУ3-040 списали, і сьогодні ТУ3-039 залишився єдиним на території колишнього СРСР тепловозом цієї серії, експлуатація якого триває й досі. Усвідомлюючи унікальність цієї машини, керівництво дитячої залізниці приділяє особливу увагу її збереження. В останні роки ТУ3-039 використовувався лише в особливих випадках — у свята і спецзамовлення. В основному ж для водіння поїздів використовувався ТУ2-087.

При всій своїй схожості на інші дитячі залізниці, Львівська має і свої особливості. Як і багато інших дитячих залізниць, Львівська періодично піддається набігам вандалів. Для зменшення завданої ними шкоди щодня по закінченні робочого дня лінзи всіх світлофорів зачиняються на колодку міцними металевими щитами. Є свої особливості і в колійному господарстві.

У 2001 році було вирішено посилити шлях в кривій перед станцією Сонячна. Для цього поклали рейки типу Р43. Але через різницю по висоті профілю рейок і Р24 в місцях переходу з рейок одного типу на інший потрібно вживати особливих заходів для вирівнювання стику. Як це не дивно, замість застосування підкладок потрібної товщини під підошвою рейки шляховики скористалися абсолютно несподіваною технологією: на головки рейок Р24 перед стиками були наварені підйоми довжиною 15-20 сантиметрів. При їх проходженні в усьому складі відчувається помітний поштовх.

Незвично також і ставлення інструкторського персоналу дитячої залізниці до розфарбуванні тепловозів. Найхимернішим чином тут поєднуються досить сувора і акуратна кольорографічні схема розмальовки та пофарбовані в дрібну різнокольорову крапочку «а ля мухомор» буфери, повітрозабірники, вихлопні труби і навіть огорожі механізмів в машинному відділенні.

Втім, все це анітрохи не применшує переваг Львівської ДЗ, а лише створює її своєрідність.

За роки свого існування Львівська дитяча залізниця виховала понад 30 тисяч юних залізничників.

СьогоденняРедагувати

На сьогодні дитячу залізницю відвідує понад 600 дітей зі шкіл міста Львова, та області.

Заняття проводять п'ятеро досвідчених керівників гуртків. Наразі на ЛДЗ діє 5 змін:

  • 1 зміна — Організація руху потягів
  • 2 зміна — Вагонне господарство
  • 3 зміна — Колійне господарство
  • 4 зміна — Локомотивне господарство
  • 5 зміна — СЦБ і зв'язок

На сьогодні дитяча залізниця проводить виховну й освітню діяльність для всіх охочих дітей віком від 12 до 16 років.

Розклад роботиРедагувати

Львівська дитяча залізниця працює з початку травня по кінець вересня. У літні місяці рух здійснюється по суботах, неділях, та святкових днях. У разі несприятливих погодних умов рух може скасовуватись.

Станом на серпень 2018 року[1], у вихідні дні за розкладом є 8 рейсів. Квиток для дорослих в одну сторону коштує 10 гривень, для дітей — удвічі дешевше.

Графік роботи
Час відправлення

поїздів зі станції

Паркова

Час відправлення

поїздів зі станції

Сонячна

12:00 12:15
12:30 12:45
13:00 13:15
13:30 13:45
Обідня перерва
15:00 15:15
15:30 15:45
16:00 16:15
16:30 16:45

СхемаРедагувати


ПриміткиРедагувати

  1. Дитяча залізниця «Вітерець» — Львівська міська рада (архівовано 2018/03/25). Архів оригіналу за 25 березень 2018. Процитовано 25 березень 2018. 

ДжерелаРедагувати