17 квітня

	← квітень →
	2024 рік

17 квітня — 107-й день року (108-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 258 днів.

Цей день в історії: 16 квітня—17 квітня—18 квітня

Свята і пам'ятні дні ред.

Міжнародні ред.

ООН: Всесвітній день боротьби з гемофілією (англ. World Hemophilia Day)
День кажана

Національні ред.

Американське Самоа: День прапора
Італія: День кави еспресо
Куба: День перемоги над контрреволюцією
Сирія: День незалежності (з 1946 року)
Боснія і Герцеговина: День Незалежності (1992)
Японія: День захисту дітей
Бразилія: День селянської боротьби.
Габон: Жіночий день.
США: День сирних кульок.

Професійні ред.

Україна: День пожежної охорони — професійне свято в Україні (від 2013)
Туркменістан: День працівників органів міграції.
Ірак: День продовольчої і сільськогосподарської організації.
Казахстан: День протипожежної служби.

Релігійні ред.

Християнство ред.

Католицька церква: День Святого Аніцета, Папи Римського і Мученика.

Православна церква^[1]:

Сщмч. Симеона, єп. Персидського, і з ним мчч.
Авделая і Ананії, пресвітерів, Хусдазата (Усфазана), євнуха, Фусика, Азата, мц. Аскитреї та інших багатьох
Прп. Акакія, єп. Мелітинського
Мч. Адріана
Свт. Агапіта, папи Римського

Іменини ред.

✙ Православні: Симеон, Акакій, Адріан^[1]

✝ Католицькі:

Події ред.

1492 — Христофор Колумб підписав контракт із Іспанією, зобов'язавшись відкрити новий шлях в Індію.
1607 — 21-річний Арман Жан дю Плесі де Рішельє посвячений у духовний сан. Почався його довгий шлях до вершин влади.
1722 — цар Петро І увів податок на носіння бороди в розмірі 50 рублів на рік.
1839 — після розпаду Центральноамериканської федерації утворилася держава Гватемала.
1847 — заарештовано Тараса Шевченка як члена Кирило-Мефодіївського братства.
1848 — патентом австрійського імператора Фердинанда I у Галичині скасовувалися селянські повинності з дня 15 травня 1848.
1856 — місто Квебек проголошене столицею Канади.
1875 — британець Невілл Чемберлен винайшов більярдну гру «снукер».
1888 — дванадцять англійських клубів заснували Футбольну лігу, найдавніший чемпіонат у світовому футболі.
1895 — підписано Сімоносекський договір, який завершив першу японсько-китайську війну.
1907 — Імміграційний центр на острові Елліс у Нью-Йорку за добу прийняв рекордну кількість іммігрантів — 11747 осіб. Загалом за 1907 рік до США в'їхало 1004756 осіб.
1924 — створена голлівудська кіностудія «Metro-Goldwyn-Mayer».
1938 — радянська влада розстріляла видатних представників кримськотатарської інтелігенції^[2].
1941 — Югославія капітулювала у Другій світовій війні.
1946 — Сирія здобула де-факто незалежність від Франції.
1961 — почалась невдала операція кубинських емігрантів у Сполучених Штатах і ЦРУ з метою повалення комуністичного уряду Кастро — висадка в затоці Свиней.
1964 — почався випуск компанією «Ford Motor Company» автомобіля «Форд Мустанг».
1964 — американка Джеррі Мок стала першою жінкою, яка облетіла наодинці навколо Земної кулі.
1968 — уперше вийшла в ефір телепрограма «У світі тварин».
1970 — у Києві відкритий палац «Україна».
1970 — вийшов у світ дебютний сольний альбом «Paul McCartney», що поставив крапку в кар'єрі «Beatles».
1980 — Південна Родезія стала Зімбабве.
1982 — британська королева Єлизавета ІІ проголосила Канаду повністю незалежною від Великої Британії.
1989 — легалізовано діяльність незалежної польської профспілки «Солідарність».
1991 — Верховна Рада Української РСР прийняла закон про реабілітацію жертв політичних репресій.
1994 — гурт «Pink Floyd» на чотири тижні очолив у Великій Британії список найпопулярніших альбомів зі своєї новою роботою «Division Bell».
2014 — європарламент своєю резолюцією в Страсбурзі відмовився від проєкту російського газопроводу в Європу в обхід України «Південний потік».

Народились ред.

Дивись також Категорія:Народились 17 квітня

1586 — Джон Форд, один з найбільших англійських драматургів шекспірівської плеяди.
1598 — Джованні Річчолі, італійський астроном, який разом з Франческо Грімальді склав карту Місяця.
1676 — Карл Фрідріх Філіпп фон Марціус, німецький натураліст, ботанік та етнограф.
1837 — Джон Морган, американський банкір, творець компанії «Дженерал Електрик».
1855 — Марія Садовська-Барілотті, українська співачка-сопрано і драматична акторка, сестра Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського й Панаса Саксаганського.
1872 — Павло Ріттер, український літературознавець і мовознавець-санскритолог, індоєвропеїст та перекладач, один з перших українських індологів.

В'ячеслав Липинський (1926)

1882 — В'ячеслав Липинський, український історик, політолог, дипломат, теоретик українського консерватизму
1895 — Олександр Хвостенко-Хвостов, український художник-авангардист (конструктивіст), дизайнер, театральний декоратор, один з основоположників української сценографії.
1897 — Торнтон Вайлдер, американський прозаїк, драматург та есеїст, лауреат Пулітцерівської премії (1928, 1938 і 1943).
1908 — Вільям Голден, американський актор, лауреат премії «Оскар» («Сабрина», «Сансет бульвар»).
1916 — Сірімаво Бандаранаїке, прем'єр-міністр Цейлону, перша жінка у світі, що очолила уряд.
1919 — Чавела Варгас, мексиканська співачка, виконавиця пісень у стилі «ранчера» (ісп. canción ranchera).
1920 — Едмонда Шарль-Ру, французька письменниця, журналістка, експрезидентка Гонкурівської академії.
1929 — Джеймс Ласт, німецький композитор, аранжувальник, керівник естрадного оркестру
1931 — Любомир Романків, провідний науковець компанії IBM в галузі комп'ютерних технологій, співвинахідник (разом з Девідом Томпсоном) процесів створення тонкоплівкових індуктивних і магніторезистивних мікроголовок для запису інформації, що уможливили появу жорстких дисків і персональних комп'ютерів.
1935 — Василь Турянчик, український футболіст, центральний захисник київського «Динамо», заслужений майстер спорту. Чотири рази ставав чемпіоном СРСР, двічі вигравав Кубок СРСР, був капітаном киян.
1946 — Георг Келер, німецький біолог та імунолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини (1984).
1951 — Олівія Гасі, англійська кіноактриса, виконавиця головної ролі у фільмі Франко Дзефіреллі «Ромео й Джульєтта».
1954 — Омер Бартов, американський історик, професор Браунського університету, провідний дослідник Голокосту.
1955 — Ерін Муре, канадська поетеса, перекладач.
1959 — Шон Бін, англійський кіноактор («Сайлент Хілл», «Володар перснів», «Троя», «Гри престолів»).
1964 — Кен Данейко, канадський хокеїст.
1964 — Мейнард Джеймс Кінен, вокаліст двох американських гуртів — «Tool» та «Perfect Circle».
1967 — Ліз Фейр, американська альтернативна виконавиця.
1969 — Максим Паперник, український кінорежисер, продюсер і кліпмейкер.
1972 — Дженніфер Гарнер, американська акторка («Зірвиголова», «Електра»).
1974 — Вікторія Бекхем, британська виконавиця, колишня вокалістка гурту «Spice Girls».