Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович
Олекса́ндр Веніамі́нович Хвосте́нко-Хвосто́в (5 (17) квітня 1895, слобода Борисівка, нині Бєлгородської області Росії — 16 лютого 1968, Київ) — український та радянський художник, театральний декоратор, один з основоположників української сценографії. Народний художник УРСР (1945).
| Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 5 (17) квітня 1885[1]  Борисовка (смт), Грайворонський повіт, Курська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 16 грудня 1968 (83 роки) | |||
| Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||
| Навчання | Московське училище живопису, скульптури та зодчества | |||
| Діяльність | художник, візуальний митець, сценограф, графік, педагог | |||
| Напрямок | конструктивізм | |||
| Відомі учні | Греченко Василь Миколайович, Грипак Володимир Олексійович, Голембієвська Ангеліна Володимирівна, Винник Зиновій Львович, Томенко Григорій Олексійович, Пащенко Марія Пилипівна, Кульбак Дмитро Іванович, Єршов Михайло Іванович, Плотников Олексій Тихонович, Калашников Микола Михайлович і Анищенко Микола Федорович | |||
| Член | СХ СРСР | |||
| Діти | Хвостенко Тетяна Олександрівна | |||
| Нагороди |     | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Родом зі слободи Борисівка на Курщині. Мистецьку освіту здобув у Московському училищі живопису, скульптури й архітектури.
З 1918 працював в Україні у книжковій та газетній графіці, був художником Київського оперного театру «Музична драма».
У 1918—1919 вчився в художній майстерні Олександри Екстер у Києві.
В 1919 переїхав до Харкова.
З початку 1920-х років — знову у театрі. В листопаді 1921 у Харкові, в Героїчному театрі завершено постановку першої в УСРР вистави «Містерія буф» за твором В. Маяковського; постановка Г. Авлова, декорації О. Хвостенко-Хвостова, музика Б. Яновського.
У жовтні 1924 в харківському Першому державному театрі для дітей відбулася прем'єра вистави «Том Сойєр» по М. Твену (художник О. Хвостенко-Хвостов).
Від 1925 року художник-постановник і головний художник Харківського театру опери та балету. Виконав художнє оформлення опер: «Кармен» Ж. Бізе (1924), «Фауст» Ш. Ґуно (1924), «Севільський цирульник» Дж. Россіні (1926), «Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф'єва (1926), «Пікова дама» П. Чайковського (1928), «Валькірія» Р. Ваґнера (1929).
Під час Другої світової допомагав створювати агітаційні плакати, а також консультантом по маскуванню об'єктів Харківського воєнного округу. З 1941-1944 був евакуйований разом з театром до Чіти та Іркутська.
У Київському театрі опери та балету його творчий доробок такий: «Червоний мак» Рейнгольда Ґлієра (1928), «Джоні грає» Ернста Кшенека (1929), «Золотий обруч» (1930) та «Щорс» (1938) Бориса Лятошинського, «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського (1935), «Продана наречена» Бедржиха Сметани (1937), «Наймичка» Михайла Вериківського (1943), «Лісова пісня» Михайла Скорульського (1946), «Галька» Станіслава Монюшка (1949), «Утоплена» Миколи Лисенка (1950) та ін.
Роботи Хвостенка-Хвостова визначаються багатством барв і відчуттям стилю музичного твору.
Виставки
ред.- 1-а художня виставка сектору мистецтв Головполітпросвіту УРСР (1921)
- «Художник сьогодні» (1927)
- 1-а Всеукраїнська виставка Асоціації революційного мистецтва України (1927)
- Українська книжкова графіка (1929)
- «Мистецтво радянської України» (1930)
- Виставка харківського товариства «Художник»(1940)
- «Художники» у дні Вітчизняної війни» (1945) у Харкові
- Всеукраїнська ювілейна виставка, присвячена 10-річчю Жовтня у Харкові, Києві, Одесі, Дніпропетровську та інших містах України (1927–1928)
- 5-а Всеукраїнська художня виставка у Харкові та Одесі (1932–1933)
- Виставка творів театральних художників УРСР (1954)
- Виставка образотворчого мистецтва УРСР, присвячена 300-річчю возз'єднання України з Росією у Києві, Москві, Сімферополі (1954)
- Виставка образотворчого мистецтва УСРР у Варшаві (1955)
Нагороди
ред.- орден Трудового Червоного Прапора [2]
- Народний художник УРСР (1945)
- Лауреат Сталінської (Державної) премії 1949 2-го ступеня (за оформлення опери «Іван Сусанін» М. І. Глінки)[3]
Родина
ред.Донька — Тетяна Хвостенко, український графік.
Примітки
ред.- ↑ Енциклопедія історії України — Київ: Наукова думка, 2003. — ISBN 966-00-0632-2
- ↑ Указ Президії Верховної Ради СРСР від 16.09.1939 «Про нагородження організаторів, будівельників та оформлювачів Всесоюзної Сільськогосподарської Виставки».
- ↑ Художник Хвостенко-Хвостов Александр Вениаминович. artinvestment.ru (рос.). Процитовано 20 травня 2022.
Література
ред.- Томазова Н. М. Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 367. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С. 614—615.
- Драк А. О. В. Хвостенко-Хвостов [Архівовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. Київ, 1962. [Архівовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Г. Коваленко (Москва) Украинский театральный конструктивизм: особенности генезиса и национального своеобразия(рос.)
- Дмитро Горбачов. Олександр Хвостенко-Хвостов. Сценограф, живописець, графік. — К. : «Мистецтво», 1987.
Посилання
ред.- Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 599-600.
- Дмитро Горбачов. Творчість Олександра Хвостенка-Хвостова// Авторська екскурсія «Малевич й Україна»