Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович

Олекса́ндр Веніамі́нович Хвосте́нко-Хвосто́в (* 4 (17) квітня 1895(18950417), слобода Борисівка, нині Бєлгородської області Росії — † 16 лютого 1968, Київ) — український театральний декоратор, один з основоположників української сценографії. Народний художник УРСР (1945).

Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович
Народження	4 (17) квітня 1895(1895-04-17) Борисівка
Смерть	16 лютого 1968(1968-02-16) (72 роки)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Жанр	сценографія
Навчання	Московське училище живопису, ліплення і зодчества
Діяльність	художник
Член	Спілка художників СРСР
Нагороди

Біографія

Файл:Хвостенко-Хвостов Олександр книга 1987.jpg

Дмитро Горбачов. Олександр Хвостенко-Хвостов. Сценограф, живописець, графік. Київ, Мистецтво, 1987 рік

Родом зі слободи Борисівка на Курщині. Мистецьку освіту здобув у Московському училищі живопису, скульптури й архітектури.

З 1919 працював в Україні у книжковій та газетній графіці, був художником Київського оперного театру «Музична драма».

З початку 1920-х років — знову у театрі. В листопаді 1921 у Харкові, в Героїчному театрі завершено постановку першої в УСРР вистави «Містерія буф» за твором В. Маяковського; постановка Г. Авлова, декорації О. Хвостенко-Хвостова, музика Б. Яновського.

У жовтні 1924 в харківському Першому державному театрі для дітей відбулася прем'єра вистави «Том Сойєр» по М. Твену (художник О. Хвостенко-Хвостов).

Від 1925 року художник-постановник і головний художник Харківського театру опери та балету. Виконав художнє оформлення опер: «Кармен» Ж. Бізе (1924), «Фауст» Ш. Ґуно (1924), «Севільський цирульник» Дж. Россіні (1926), «Любов до трьох апельсинів» (1926), «Севільський цирюльник» (1926), «Пікова дама» (1928), «Червоний мак» (1929), «Джоні награє» (1929), «Валькірія» (1929), «Золотий обруч» («Беркути») (1930/31), «Лоенґрін» Р. Ваґнера, «Наталка Полтавка» М. Лисенка (всі — 1934).

У Київському театрі опери та балету його творчий доробок такий: «Червоний мак» Рейнгольда Ґлієра (1928), «Джоні грає» Ернста Кшенека (1929), «Золотий обруч» (1930) та «Щорс» (1938) Бориса Лятошинського, «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського (1935), «Продана наречена» Бедржиха Сметани (1937), «Наймичка» Михайла Вериківського (1943), «Лісова пісня» Михайла Скорульського (1946), «Галька» Станіслава Монюшка (1949), «Утоплена» Миколи Лисенка (1950) та ін.

Роботи Хвостенка-Хвостова визначаються багатством барв і відчуттям стилю музичного твору.

Донька Хвостенка-Хвостова, Тетяна Хвостенко — український графік.

Література

• Томазова Н. М. Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 367. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
• Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 614—615.
• Драк А. О. В. Хвостенко-Хвостов. Київ, 1962.
• Г. Коваленко (Москва) Украинский театральный конструктивизм: особенности генезиса и национального своеобразия(рос.)

Посилання

• Дмитро Горбачов. Творчість Олександра Хвостенка-Хвостова// Авторська екскурсія «Малевич й Україна»