Глієр Рейнгольд Моріцевич

Український радянський композитор

Гліє́р Ре́йнгольд (Ерне́ст) Мо́ріцевич (30 грудня 1874 (11 січня 1875)(18750111), Київ, Російська імперія — 23 червня 1956, Москва, РРФСР, СРСР) — український і російський композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч німецько-польського походження.

Глієр Рейнгольд Моріцевич
Reinhold Glière.jpg
Ім'я при народженні фр. Reinhold Moritsevitch Glière
Рейнгольд Моріцевич Глієр
Народився 30 грудня 1874 (11 січня 1875)[1][2][…]
Київ, Російська імперія[1][4]
Помер 23 червня 1956(1956-06-23)[4][2][…] (81 рік)
Москва, СРСР[4]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність композитор, диригент, хореограф, музикознавець, музичний педагог, викладач університету, кінокомпозитор
Alma mater Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського (1900)[1]
Науковий ступінь доктор мистецтвознавства[d]
Вчителі Танєєв Сергій Іванович[1], Іпполітов-Іванов Михайло Михайлович[1], Отакар Шевчик, Аренський Антон Степанович, Georgi Conusd, Лятошинський Борис Миколайович, Танєєв Сергій Іванович і Гржималі Іван Войцехович
Відомі учні Прокоф'єв Сергій Сергійович, Мясковський Микола Якович, Хачатурян Арам Ілліч, Кніппер Лев Костянтинович, Boris Aleksandrovich Dievd, Давиденко Олександр Олександрович, Мосолов Олександр Васильович і Mitya Stillmand
Знання мов французька[6]
Заклад Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського і Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Членство Спілка композиторів СРСР
Жанр опера, симфонія і класична музика
Magnum opus Symphony No. 3d і The Red Poppyd
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
народний артист СРСР Народний артист РРФСР Заслужений діяч мистецтв РРФСР Народний артист Азербайджанської РСР Народний артист Узбецької РСР Заслужений артист РРФСР Сталінська премія
IMDb nm0322926

ЖиттєписРедагувати

Батько — німець Моріц Глієр (18351896), власник майстерні музичних інструментів

Мати — полька Юзефа (Жозефіна Вікентіївна) Корчак (18521937)

Навчався в Другій київській гімназії. Випускник (1894) і викладач Київського музичного училища1956 р. носить ім'я Р. М. Глієра).

Серед його викладачів — скрипаль, диригент, військовий капельмейстер, відомий київський музичний педагог К. Воут, який в свою чергу був учнем чеського скрипаля О. Шевчика.[7]

Закінчив Московську консерваторію (1900) по класу композиції М. Іполитова-Іванова, теоретичні предмети вивчав у А. Аренського, Г. Конюса, С. Танєєва, І. Гржималі.

Серед його приватних учнів — М. Мясковський і С. Прокоф'єв.

1913 — професор класу композиції, 19141919 — директор і викладач Київської консерваторії, до викладання в якій залучав багатьох відомих зарубіжних музикантів, зокрема, Павла Коханського.

Учні — Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, С. Прокоф'єв, О. Мосолов та інші.

19201941 — професор Московської консерваторії. Доктор мистецтвознавства (1941), лауреат премії ім. М. Глінки (1908), Державних премій СРСР (1946, 1948, 1950), Народний артист Азербайджанської РСР (1934), Народний артист Узбецької РСР, народний артист РРФСР (1935), народний артист СРСР (1938).

Автор багатьох творів у різних жанрах, зокрема балетів «Червоний мак», «Мідний вершник», Концерту для голосу з оркестром, романсів, інструментальних композицій тощо.

Глієр та УкраїнаРедагувати

Рейнгольд Глієр тривалий час жив у Києві по вул. Басейній № 6 (18761894, 19131914 і 19161920; будинок не зберігся) і вул. Кузнечній (вул. Антоновича) № 23 (19141916). Існувала також вулиця Глієра у с. Микільська Борщагівка (відома з 1-ї пол. ХХ ст. під назвою вул. Шкільна, назву «вул. Глієра» одержала у 1974 році. Ліквідована наприкінці 70-х рр. у зв'язку зі знесенням старої забудови). Нині у Києві також існує вулиця Рейнгольда Глієра.

Р. Глієр є автором ряду творів на українську тематику, зокрема це балет «Тарас Бульба» (19511952), симфонічна картина-балет «Запорожці» (1921), симфонічна поема «Заповіт» пам'яті Т. Шевченка (19391941), «Подражаніє Ієзекіїлю» (за віршем Т. Шевченка, 1918), музика до драматичних вистав «Іван Гус», «Гайдамаки» (1920) та містерії «Великий льох» (19191920) за поемами Т. Шевченка.

Впливи українських фольклорних джерел виявляються в творах: 1-й струнний квартет (1889), 1-а і 2-а симфонії, концерт для арфи з оркестром (1938), Концерт для голосу з оркестром, «Урочиста увертюра» (1937) та ін.; оркестрування і редагування опер «Наталка Полтавка», «Чорноморці» (19181920), інструментація сцен із опери «Тарас Бульба» (1920) М. Лисенка, кантати «Шевченкові» і драматичні картини «Гайдамаки» К. Стеценка.

Ім'я Рейнгольда Глієра носить Київський інститут музики.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д Г. Риман Глиэр // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 366.
  2. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  4. а б в Глиэр Рейнгольд Морицевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. SNAC — 2010.
  6. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  7. Советская музыка. Вып. 7-12. — Огиз Музгиз, 1975. — С. 101

ДжерелаРедагувати

 
Меморіальна дошка на честь Рейнгольда Глієра, встановлена на приміщенні музичного училища у Києві, яке носить його ім'я (вул. Льва Толстого, 25)

ЛітератураРедагувати

  • Глиэр Р. М. Статьи. Воспоминания. Материалы, т. 1, 2. — М.: 1965, 1967.
  • Глиэр Р. М. Статьи и воспоминания. — М.: 1975.
  • Гулинская З. К. Рейнгольд Морицевич Глиэр. — М.: 1986.
  • Бугославский С. Рейнгольд Морицевич Глиэр, 2-е изд., 1930.
  • Бэлза И. Р. М. Глиэр. 2-е изд. — М.: 1962.
  • Петрова Н. Рейнгольд Морицевич Глиэр. — Л.: 1962.
  • Сеженский К. Р. М. Глиэр. Краткий очерк жизни и творчества. 2-е изд. — М.: 1940.
  • Богданов-Березовский В. «Красный мак». — Л., 1933.
  • Бэлза И. Концерты Глиэра. — М.: 1955.
  • Бэлза И. Р. М. Глиэр. — В кн.: О музыкантах ХХ века. — М.: 1979.
  • Данилевич Л. Книга о советской музыке (главы: Р. М. Глиэр. Опера «Шахсенем». Балет «Красный цветок») — М.: 1962.
  • Захаров Р. Искусство балетмейстера. — М.: 1954.
  • Катонова С. Балеты Р. М. Глиэра. — М.:1960.
  • Корев Ю. «Медный всадник» Р.Глиэра. — М.: 1951.
  • Леонова М. Симфонические произведения Глиэра. Справочник-путеводитель. — М.: 1962.
  • Слонимский Ю. Советский балет. Материалы к истории советского балетного театра. — М.—Л.: 1950.
  • Соллертинский И. «Красный мак». -М.: 1930.
  • Выдающиеся деятели теоретико-композиторского факультета Московской консерватории (Статьи: Леонова М. Ф. Рейнгольд Морицевич Глиэр; Лятошинский Б. Н. Глиэр — профессор и директор Киевской консерватории; Раков Н. П. Рейнгольд Морицевич Глиэр. — М.: 1966.

ПосиланняРедагувати