Микільська Борщагівка

Ми́кільська Борщагі́вка — історична місцевість у південно-західній частині міста Києва. Включена в смугу міста Києва 30 серпня 1971 р.[1]

Микільська Борщагівка
Де ля Фліз Микільська Борщагівка 740.jpg
Де ля Фліз. Микільська Борщагівка (1854)
Загальна інформація
50°25′34″ пн. ш. 30°22′25″ сх. д. / 50.42626800002777543° пн. ш. 30.37372800002777851° сх. д. / 50.42626800002777543; 30.37372800002777851Координати: 50°25′34″ пн. ш. 30°22′25″ сх. д. / 50.42626800002777543° пн. ш. 30.37372800002777851° сх. д. / 50.42626800002777543; 30.37372800002777851
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Адмінодиниця Київ
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap 421866 ·R (Київ)
Карта
Микільська Борщагівка. Карта розташування: Київ
Микільська Борщагівка
Микільська Борщагівка
Микільська Борщагівка (Київ)

ІсторіяРедагувати

Відомо, що великий литовський князь Олександр у 1497 р. дав грамоту київському Микільському монастиреві і у своїй грамоті до київського воєводи Дмитра Путятича надав монастирю орну землю біля річки, яка давно лежала порожньою після смерті її власника, єврея Огроновича, у якого не залишилося спадкоємців. Тож землю було надано у власність монастирю. Цю грамоту підтверджено королем Сигізмундом І 1517 року. І саме на них (у районі сучасних вулиць Жолудєва, Симиренка та проспекту Корольова) потім з'явилося поселення Микільська Борщагівка. У XVI-XVII століттях над річкою Нивка лежали монастирські хутори. Так, 1590 року у грамоті митрополита Михаїла про надання в ленне володіння земянину Юхиму Олешевичу місцин, належних Софійському монастирю, згадуються земля Праведницька або Мильковщина і селище Хилимонівське над річкою Борщівка.

У описі 1686 року всі ці хутори згадані як пусті селища. Власне, історично слово «селище» означає місце колишніх поселень. Спорожнілі «селища Борщувці» згадані також серед переліку володінь Братського монастиря, підтвердженого грамотою Івана Мазепи 1693 року.

Нове заселення цих земель і поява поселення Микільська Борщагівка почалося з початку XVIII ст. В 1730 р. Микільська Борщагівка нараховувала 30 дворів. Згідно з описом Київського намісництва 1781 року, у селі було лише 11 хат, де 1787 року мешкало 54 жителі.

1900 року у селі було 80 дворів, де мешкало 546 жителів. У селі два вітряні млини, що належали Максиму Сафонову, у млині працював сам власник. 1913 року діяли бакалія Бруха Зельдінова та склад пива Корнелії Марр.

З 2-ї половини XIX ст. до 1923 р. Микільська Борщагівка була адміністративним центром Микільсько-Борщагівської волості Київського повіту.

1923 року стає центром сільської ради, якій станом на 1926 рік було підпорядковано села Братська, Микільська, Михайлівська Борщагівки, селище станції Пост-Волинський, залізничні будки на 7, 9, 10 версті Ковельської залізниці та залізничні півкзарами на 7, 9 версті Ковельської залізниці. 1926 року у селі мешкало 678 жителів, було 127 дворів. 1932 року в селі мешкало 636 жителів, 270 з яких загинуло під час Голодомору 1932-1933 років.

У 1930-х роках Братська Борщагівка, як і сусідня Михайлівська Борщагівка, увійшла до складу Микільської Борщагівки. На мапах 1930-х років фігурує єдине велике село Микільська Борщагівка, а довідник адміністративного поділу УРСР 1947 року також подає лише Микільську Борщагівку.

30 серпня 1971 року село Микільська Борщагівка увійшло до меж Києва. Невелика частина поселення (дві вулиці — Толстого та Димитрова, нині — Микільська), відокремлена від основної частини села Кільцевою дорогою, залишилася у межах Київської області й була прилучена до села Софіївська Борщагівка.

Більша частина забудови була знесена у 2-й половині 1970-х і з 1980 року на цьому місці зведено масив Микільська Борщагівка. Частину забудови було знесено вже у 1980-х задля промислової забудови вздовж проспекту Корольова. Від села вціліла лише частина вулиці Пришвіна (14 будинків).

Історично поділялося на кутки: Багаліївщина (паралельна назва Бишев, був у західній частині села), Приходьки (був у північній частині села, нині тут промислова забудова вздовж проспекту Академіка Корольова), Село (був у центральній частині села), Тодорівщина (середній куток).


Житловий масив Микільська БорщагівкаРедагувати

На луках поряд із селом Микільська Борщагівка в 19661988 роках збудовано (основна забудова в 19661977) житловий масив Микільська Борщагівка.

Утім, з огляду на те, що назва масиву дублювала назву однойменного села, та на те, що місце останнього за проектними планами відійшло до іншого масиву, назві Микільська Борщагівка в її первісному місці розташування місця не «знайшлося». Відтак, було надано цілком штучну назву — «Південна Борщагівка», хоча саме на місці останньої свого часу існувало село Микільська Борщагівка.

Житловий масив Південна БорщагівкаРедагувати

Безпосередньо на місці села Микільська Борщагівка на початку 80-х років ХХ ст. розпочалося будівництво житлового масиву Південна Борщагівка. Основна забудова масиву проведена у 19801994 роках. Забудова масиву триває донині.

ДжерелаРедагувати

  • Медикотопографическое описание государственных имуществ Киевского округа. Составленное доктором медицины Де ла Флиз. — К.,1854
  • Список населенных мест Киевской губернии / Издание Киевского губернского статистического комитета. — Киев: Типография Ивановой, 1900
  • Широчин С., Михайлик О. Невідомі периферії Києва. Святошинський район. — К.: Скай Хорс, 2019. — 232 с. — ISBN 978-966-2536-52-2.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1971 — № 36 — с. 415.