Національна музична академія України імені Петра Чайковського

Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського (до 1995 — Київська консерваторія) — вищий державний музичний навчальний заклад IV рівня акредитації[1], займає провідне місце серед музичних вузів України та світу. За методикою визначення рейтингів ЮНЕСКО «Топ — 200 Україна» у 2019 році Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського посіла Перше місце серед вищих мистецьких навчальних закладів України.

Національна музична академія України імені Петра Чайковського
НМАУ
Kyiv Conservatory.JPG
50°26′56″ пн. ш. 30°31′29″ сх. д. / 50.44898000002777394° пн. ш. 30.524801000028° сх. д. / 50.44898000002777394; 30.524801000028Координати: 50°26′56″ пн. ш. 30°31′29″ сх. д. / 50.44898000002777394° пн. ш. 30.524801000028° сх. д. / 50.44898000002777394; 30.524801000028
Тип консерваторія
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Київ
Назва на честь Чайковський Петро Ілліч
Засновано 1913
Ректор Максим Тимошенко (з 2018-11-13)
Випускники Категорія:Випускники Київської консерваторії
Адреса Київ, вул. Архітектора Городецького, 1/3
Сайт knmau.com.ua
Нагороди
орден Леніна
CMNS: Національна музична академія України імені Петра Чайковського у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Київська консерваторія була заснована 3 листопада 1913 року на базі музичного училища Київського відділення Імператорського російського музичного товариства (ІРМТ). До 2020 року саме ця дата вважалася датою заснування НМАУ, проте у 2020 вченою радою НМАУ було прийнято рішення вважати датою заснування закладу день заснування Київського відділення ІРМТ (27 жовтня 1863 року)[2].

До 1913Редагувати

З 1868 по 1913 роки заклад існував у статусі музичного училища. Перша задокументована спроба підвищення статусу музучилища до консерваторії була здійснена тодішнім керівником училища Л. Альбрехтом у 1876 році, проте зазнала невдачі, а сам ініціатор згодом був знятий з посади директора, і його змінив Володимир Пухальський[3]. Друга історично задокументована спроба підвищення статусу була здійснена А. Рубінштейном у 27 березня 1891 році[4], втім і ця спроба за свідченнями Й. Міклашевського не була успішною з економічних причин[5][3]. Третя задокуменована спроба була здійснена у 1908 році О. Глазуновим у листі-клопотанні до голови ІРМТ принцеси Олени Саксен-Альтенбурзької, а фінансове обгрунтування цієї пропозиції включало підвищення плати за навчання та продаж частини землі, що належала Київському відділенню ІРМТ[3]. У відповіді ІРМТ питання заснування консерваторії було, натомість, вирішено відкласти[6]. У 1910 році клопотання щодо надання статусу консерваторії підтримав С. Рахманінов, написавши у листі Головній дирекції ІРМТ від 19 квітня 1910:

«Оскільки моя поїздка до Києва була пов'язана з клопотанням Київського училища про перейменування в консерваторію, то одразу ж додам, що я вважаю це клопотання цілком виправданим і сам охоче до нього приєднуюся... Постановка справи в училищі таку реформу виправдовує»[7]

Повідомлення принцеси О. Г. Саксен-Альтенбурзької про позитивне рішення щодо відкриття консерваторії датується 16 травня 1913 року[3][8], а урочиста церемонія відкриття консерваторії за участю принцеси Альтенбурзбкої та інших офіційних осіб відбулася 3 листопада 1913 і була приурочена до 50-річного ювілею Київського відділення ІРМТ[3][9]. Впродовж понад 105 років цей день відзначався, як день заснування Київської консерваторії.

1913-1991Редагувати

1925 року молодші класи консерваторії було виділено в окремий заклад — музичний технікум, старші класи ввійшли до складу Музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка. У 19341935 навчальному році при консерваторії відкрили одну з перших у Радянському Союзі середню спеціальну музичну школу-десятирічку.

1938 року була нагороджена орденом Леніна (у зв'язку з 25-річним ювілеєм)[10]. 1940-го консерваторії присвоєно ім'я Петра Чайковського з нагоди 100-річного ювілею композитора.

У роки Другої світової війни Київська консерваторія була частково евакуйована до Свердловську, а частково (з жовтня 1941) продовжувала діяти в окупованому Києві під назвою Музично-драматична консерваторія на умовах самооплатності у приміщенні школи №57 на вул. Прорізній, одним із її очільників був Остап Лисенко[11].

Після 1991Редагувати

1995 року Указом Президента України консерваторія набула статусу Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. В часи акцій протесту 2004 та 2013–2014[12] років, Київська консерваторія надавала приміщення протестувальникам для ночівлі і відпочинку.

У 2004 році студенти консерваторії брали участь в подіях Помаранчевої революції[13], попри спротив керівництва консерваторії, студентам вдалося добитися офіційного дозволу на розміщення 50 протестувальників в приміщенні консерваторії[14].

Під час Євромайдану академія надавала приміщення для розміщення активістів від партії УДАР і від «Батьківщини»[15][16]. В ході бою 18-20 лютого у приміщення консерваторії увійшли самооборонці сотника Парасюка, які тримали оборону консерваторії від атак «Беркуту»[17][18], того ж дня у фоє Великого залу консерваторії було влаштовано лазарет для поранених протестувальників[19].

2019 року НМАУ розпочала співробітництво з Університетом міста Хеншуй в Китаї, в рамках якої передбачене відкриття консерваторії у Хеншуї за участі НМАУ, співробітництво у підготовці музичних кадрів та матеріальна допомога[20]

БудівляРедагувати

 
Новорічна ілюмінація будівлі оперної студії Національної музичної академії.

Сучасний будинок НМАУ зведено в 90-х рр. XIX ст. (колишній готель «Континенталь», архітектори Едуард Брадтман та Георгій Шлейфер), під час Другої світової війни зруйнований; 19551958 будинок перебудовано й добудовано концертний зал (архітектори Лев Каток та Я. Красний). Розташовується на вулиці архітектора Городецького 1/3, поруч із Майданом Незалежності.

Оперна студіяРедагувати

При НМАУ працює оперна студія, яка є «єдиною з усіх українських студій, маючи чудову матеріальну базу, функціонує як самостійний оперний театр»[21]. Оперна студія була відкрита 1938 року, вистави проходять у Великій залі НМАУ, яка з 28 квітня 2017 року носить ім'я героя України Василя Сліпака[22]

В оперній студії при НМАУ працювали народні артисти УРСР, диригенти — В. Пірадов, В. Тольба, режисер — Д. Гнатюк[23]. З 2011 року керівник оперної студії — С. Голубничий[24]

В різні роки ставились опери українських авторів — «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка» та «Ноктюрн» М. Лисенка, «Катерина» М. Аркаса, «Марина» Г. Жуковського, «Ельза Штраус» («Ельдорадо») О. Сандлера, «Лісова пісня» Віталія Кирейка. Серед опер зарубіжних авторів до 2019 року деякі ставились в українських перекладах (зокрема «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Фауст» Ш. Гуно, «Травіату» Дж. Верді — в постановці Д. Гнатюка[25], «Джанні Скіккі» Дж. Пуччіні (режисер — Віталій Пальчиков)[26], деякі — в російських (напр. Весілля Фігаро[27] В. А. Моцарта).

Серед прем'єрних постановок 2010-х років в українському перекладі — «Чарівна флейта» В. А. Моцарта, «Дон Паскуале» Г. Доніцетті[28]. (режисер — О. Шевельова), «Мартінова брехня» Дж. Менотті (режисер — Ю. Журавкова)[29], Іспанська година" М.Равеля (режисер і переклад — Т. Воронова)[30] та «Медіум» Дж. Менотті (режисер і переклад — О. Співаковський)[31].

Проте вже у жовтні 2019 використання українських перекладів в роботі оперної студії було заборонене[32], що спонукало до публічних звернень до М. Тимошенка М. Стріхи[33] та О. Пономаріва[34], також питання мови в опері було порушене групою науковців і перед міністром культури, молоді та спорту В.Бородянським[35][36]


 
Опера Фауст на сцені оперної студії Національної музичної академії.

РекториРедагувати


Видатні викладачіРедагувати

Видатні випускникиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Офіційний сайт НМАУ
  2. Засідання Вченої ради НМАУ ім. П. І. Чайковського. knmau.com.ua. НМАУ ім. П.І. Чайковського. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020. 
  3. а б в г д Київське музичне училище. Нарис діяльності 1868-1924 роки by Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра - issuu. issuu.com. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020. 
  4. Задокументовано у протоколі засідання
  5. Очерк деятельности Киевского отделения Русского музыкального общества (1863—1913). — Киев, 1913. — c.66-68
  6. Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с.7
  7. Лист цитується у виданні: Сатина С., Записка о Рахманинове. В сб.: "Воспомина­ния о Рахманинове" (изд. 5-е), т. I, 1988, с. 42.
  8. Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с.7
  9. Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с.3
  10. Награждение Консерватории орденом Ленина. maps.interesniy.kiev.ua. Захоплюючий Київ. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020. 
  11. Копиця М.Д. З історії Київської консерваторії - НМАУ ім. П.І. Чайковського // До 100-річчя Київ. консерваторії - НМАУ ім. П. І. Чайковського - с.41-50
  12. подяка депутата Романа Чернеги[недоступне посилання з липня 2019]
  13. Студенти Національної музичної академії оголосили страйк. "Україна молода". 
  14. Ректор Національної музичної академії - „перефарбований лис”?. 
  15. Музакадемія готує вечір-реквієм пам'яті загиблих на Майдані - ректор Володимир Рожок. Архів оригіналу за 28 травень 2014. Процитовано 21 травень 2014. 
  16. Подяка ректору НМАУ. 
  17. Сотник, який переломив хід історії: Треба було дотискати. Українська правда. 
  18. Сотник Парасюк розповів, як "Беркут" атакував консерваторію "коктейлями Молотова". 
  19. Музакадемія готує вечір-реквієм пам'яті загиблих на Майдані - ректор Володимир Рожок. Архів оригіналу за 28 травень 2014. Процитовано 21 травень 2014. 
  20. Китайская компания подарила академии им.Чайковского 300 кларнетов - INVIDEOTOUR. invideotour.com. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019. 
  21. Кучер Л. І. Українські оперні студії: історія і сучасність. Харків: Торсінг, 2002. С. 75.
  22. Голинська О. У Києві пройде ІХ Міжнародна Пасхальна асамблея // Ольга Голинська. Музика. Інтернет-журнал. — 2017. — 14 квітня.
  23. Походжей П. І. Підготовка фахівців в Оперній студії Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — C. 79-86.
  24. ГОЛУБНИЧИЙ Сергій Володимирович. musictheatre.kiev.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019. 
  25. Україна прощається з видатним співаком. ukrinform.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019. 
  26. Макулатурна опера. У київській консерваторії склали іспит за музикою Пуччіні. kreschatic.kiev.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019. 
  27. (3) Opera Studio of National P.I.Tchaikovsky Musical - Дописи. facebook.com. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019. 
  28. Г. Доніцетті «Дон Паскуале». facebook.com. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019. 
  29. Ректор Максим Тимошенко: НМАУ сприймає лише світовий рівень!. narodna.pravda.com.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.  Текст «Народні блоги» проігноровано (довідка)
  30. Музична скриня: «Іспанську годину» інсценували українською.. music-ukr.blogspot.com. Архів оригіналу за 8 червень 2018. Процитовано 7 червня 2018. 
  31. «Медіум» Джанкарло Менотті прозвучав в оновленій версії. Світова музична класика – українською!. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019. 
  32. ВІДПОВІДЬ ВЧЕНОЇ РАДИ НА ЗВЕРНЕННЯ СТУДЕНТІВ АКАДЕМІЇ. knmau.com.ua. НМАУ. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019. 
  33. Відкритий лист ректору Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, професору М. О. Тимошенку – Слово Просвіти. slovoprosvity.org. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019. 
  34. Ще один відкритий лист ректорові Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського, професорові М. О. Тимошенку – Слово Просвіти. slovoprosvity.org. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019. 
  35. Українці звернулися до Бородянського з приводу мови опери. day.kyiv.ua. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019. 
  36. Чи заборонять українські переклади опер Моцарта?. uain.press. Український інтерес. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019. 
  37. Представлення новообраного ректора НМАУ ім. П.І. Чайковського. Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. Архів оригіналу за 2018-12-09. Процитовано 2018-12-07. 

Джерела та літератураРедагувати

  • Академія музичної еліти: Історія та сучасність — до 90-річчя Національної музичної України ім. П. І. Чайковського / В. І. Рожок (голова ред. кол.), А. П. Лащенко (авт.-упоряд.). — Київ: Музична Україна, 2004. — 512 с.
  • Бондарчук П. М. Національна музична академія України імені П. Чайковського // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 268. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  • Історія кафедри духових і ударних інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського у фотографіях / В. Т. Посвалюк, К. В. Посвалюк. — К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2010. — 221 с. : іл., портр. ; 24 см. — Частина тексту парал. рос., англ. — Бібліогр.: с. 220—221 (29 назв) та в підрядк. прим. — 300 пр. — ISBN 978-966-7357-55-9
  • Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського 100 років / авт.-упоряд. В. Рожок. — К.: Муз. Україна, 2013. — 512с
  • Хурсина Ж. И. Выдающиеся педагоги-пианисты Киевской консерватории (1917—1938). — К.: Муз. Україна, 1990. — 133 с.: ил. — Библиогр.: с. 124—132 (216 назв.).

ЛітератураРедагувати

  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.194

ПосиланняРедагувати

-