Фауст (опера)

«Фауст» — опера Шарля Ґуно на п'ять дій з прологом і балетними сценами. Написана на лібрето Жюля Барб'є і Мішеля Каре за першою частиною однойменної драми Гете.

Фауст
фр. Faust
Композитор	Шарль Гуно
Автор лібрето	Жуль Барб’є[d] і Michel Carré[d]
Мова лібрето	французька
Джерело сюжету	Фауст
Кількість дій	5 Дія (театр)
Перша постановка	19 березня 1859
Інформація у Вікіданих
Фауст у Вікісховищі?

Перша постановка відбулася в Парижі в «Театрі лірік» (Théatre-Lyrique), 19 березня 1859 року, остаточна редакція була поставлена в Парижі в театрі «Гранд-Опера», 3 березня 1869 року.

Характеристика

«Фауст» на сцені оперної студії Національної музичної академії України. Кінець другої дії, смерть Валентина

У центрі уваги композитора виявилася не драма думки і почуття Фауста, а доля Маргарити (тому в Німеччині оперу раніше було прийнято називати її ім'ям). У лібрето не тільки були опущені багато сцен і персонажів, але й видозмінені характери. Так, наприклад, образ веселуна Зібеля в опері наділено ліричними властивостями. Музика «Фауста» мелодійно багата, їй властиві рельєфність, виразність, помітна театральність, контрастність образів, мальовничість фону і перш за все — проникливий ліризм.

Дійові особи

Ф. І. Шаляпін у ролі Мефистофеля (1916)

Партія	Голос	Виконавець на прем'єрі, 19 березня 1859 (диригент Адольф Делоффр)	Виконавець на прем'єрі остаточної редакції, 3 березня 1869
Фауст	Тенор	Жозеф Барбо
Мефістофель	Бас	Еміль Баланко
Маргарита	Сопрано	Марі Міолан-Карвальо
Валентин	Баритон	Рейно
Вагнер	Бас	М. Сібо
Зібель	Мецо-сопрано	Февр
Марта	Мецо-сопрано або контральто	Дюкло
Студенти, солдати, городяни, діти, простолюд

Лібрето

Місце: Німеччина: Час: 16 століття

Дія 1

Зовнішні відеофайли
	1 і 2 дія, постановка Київської опери, 1993 рік

Кабінет Фауста

Фауст, старіючий учений, доходить висновку, що його вчення марне й змусило його пропустити життя і любов (Rien! En vain j'interroge). Двічі він випиває отруту, але щоразу зупиняється, коли чує хор. Він проклинає науку і віру, і просить заступництва пекла. З'являється Мефистофель (дует: Me voici) і, з привабливим зображенням Маргарити за прядкою, спонукає Фауста скористатися послугами Мефістофеля в обмін за майбутнє перебування у Пеклі. Колба з отрутою перетворюється на еліксир молодості, учений перетворюється на молодого чоловіка й відправляється з Мефістофелем у подорож.

Дія 2

Біля міських воріт

Хор студентів, солдатів і жителів села співає застільну пісню (Vin ou Bière). Валентин, відправляючись на війну зі своїм другом Вагнером, довіряє турботу про свою сестру Маргариту своєму юнацькому другу Зібелю (O sainte médaille … Avant de quitter ces lieux). З'являється Мефістофель, він забезпечує присутніх вином і співає пісню про Золоте теля (Le veau d'or, відома також як «арія зі свистом»). Мефістофель неґречно згадує Маргариту, і Валентин намагається вдарити його мечем, але той розчиняється в повітрі. Валентин і друзі розуміють, що мають справу з нечистою силою (chorus: De l'enfer). Між тим Мефістофель і Фауст приєднуються до танців (Ainsi que la brise légère). З'являється Маргарита і Фауст виявляє своє захоплення нею, але вона відмовляється від руки Фауста.

Дія 3

Зовнішні відеофайли
	3 і 4 дія, постановка Київської опери, 1993 рік

Сад Маргарити, репродукція Charles-Antoine Cambon і Joseph Thierry

Сад Маргарити

Закоханий у Маргариту Зібель лишає їй букет (Faites-lui mes aveux). Фауст посилає Мефістофеля в пошуках подарунка для Маргарити і співає каватину (Salut, demeure chaste et pure) ідеалізуючи Маргариту як чисте дитя природи. Мефістофель приносить коробку з вишуканими ювелірними виробами і ручне дзеркало й залишає його на порозі Маргарити, поруч з квітами Зібеля. Входить Маргарита, згадуючи про зустріч із Фаустом у міських воріт, і співає сумну баладу (Il était un roi de Thulé). Марта, сусідка Маргарити, зауважує коштовності і каже, що їх певно приніс шанувальник. Маргарита приміряє коштовності й захоплюється тим, як вони їх пасують, співаючи арію (Ah! je ris de me voir si belle en ce miroir). Мефістофель і Фауст приєднуються до жінок в саду. Маргарита дозволяє Фаусту поцілувати її (Laisse-moi, laisse-moi contempler ton visage), але на тому просить піти його геть. Між тим, повертаючись додому вона зітхає про швидке прощання, і Фауст, чуючи її зітхання повертається до неї. Пильне око Мефістофеля і його зловісний сміх видають, що Фауст з Маргаритою провели час пречудово.

Дія 4

Кімната Маргарити / Площа перед її будинком / Собор

Маргарита молиться в соборі, сценограф — Камбон

Маргарита народила дитину від Фауста, але була покинута ним і стала вигнанцем суспільства. Вона співає арію біля прядки (Il ne revient pas). Біля неї — Зібель. Надалі сцена показує площу перед будинком Маргарити. Валентин повертається з війни під військовий марш (Deposons les armes і Gloire immortelle de nos aïeux). Зібель просить Валентину пробачити Маргариту. Валентин прямує до її хати. У цей час з'являються Фауст і Мефістофель, і Мефістофель, думаючи, що вдома лише Маргарита, співає глузливу бурлеску (Vous qui faites l'endormie). Валентин виходить з хати, тепер знаючи, що саме Фауст негідно вчинив з його сестрою. Він б'ється з Фаустом, але Мефістофель блокує меч Валентина, що дозволяє Фаусту завдати фатального удару. Помираючи, Валентин проклинає Маргариту (Ecoute-moi bien Marguerite). Маргарита йде до церкви і намагається молитися там, але її зупиняє спочатку Мефістофель, а потім хор чортів. Вона молиться і непритомніє, будучи проклята знову Мефістофелем.

Дія 5

Зовнішні відеофайли
	дія 5, постановка Київської опери, 1993 рік

Гори Гарц та Вальпургієва ніч / Каверні / Інтер'єр в'язниці

Мефістофель і Фауст оточені відьмами (Un, deux et trois). Фауст потрапляє до печери королев і куртизанок, і Мефістофель обіцяє забезпечити Фауста любов'ю найкрасивіших жінок в історії. Балет зображає оргію, що триває протягом всієї ночі. На світанку Фаусту з'являється видіння Маргарити і кличе його. Мефістофель допомагає Фаусту потрапити до в'язниці, де Маргарита відбуває покарання за вбивство своєї дитини. Фауст і Маграрита співають любовний дует (Oui, c'est toi que j'aime). Мефістофель заявляє, що Маргарита заслуговує на смертну кару. Фауст пропонує врятувати її від покарання, проте вона воліє довірити свою долю Богу і Його ангелам (Anges purs, anges radieux). Зрештою, вона запитує, чому руки Фауста покриті кров'ю, відштовхує його, і падає непритомною. Мефістофель лютує, коли чує голос з небес «Sauvée!» («Врятована!»). Чутно дзвони Великодня й хор ангелів, що співає «Christ est ressuscité!» ('«Христос воскрес!»). Стіни в'язниці розсуваються, і душа Маргарити піднімається на небо. У розпачі Фауст споглядає за нею; він падає на коліна і молиться. Мефістофель тікає від сяючого меча Архангела.

Український переклад

Зовнішні відеофайли
	сцена смерті Валентина. А. Мокренко в ролі Валентина.
	арія Фауста. А. Солов'яненко в головній ролі Фауста

Українською мовою лібрето цієї опери переклала Л. Старицька-Черняхівська. В українському перекладі опера ставилась в київській опері у радянські часи.

Література

Цікавинка

На мотив партії «Хору мисливців» з опери Й.Піфке склав один з найвідоміших прусських маршів Margarethenmarsch.

• Гозенпуд «Фауст»// Довідник «100 опер».
• Anthony L. Barresi. Faust: a comparative study of three musico-dramatic works based upon Goethe's Faust. — 1958. (англ.)
• Hervé Lacombe. The keys to French opera in the nineteenth century. — 2001. — 415 с. — ISBN 0520217195. (англ.)
• Steven Huebner. The Second Empire operas of Charles Gounod. — 1985. — 574 с. (англ.)
• Steven Huebner. The operas of Charles Gounod. — 1990. — 314 с. — ISBN 0193153297. (англ.)

Посилання

• Лібрето французькою
• Лібрето англйською