«Один пояс, один шлях» — ініціатива КНР, що передбачає 1 трлн доларів інвестицій і може охопити понад 60 країн світу.

Червоним відзначений Китай, помаранчевим — члени Азіатського банку інфраструктурних інвестицій.
План Шовкового шляху з його морською гілкою

МетаРедагувати

Мета ініціативи — використати багатство і промислові ноу-хау Китаю для створення нового виду глобалізації, притягуючи країни та компанії на китайську орбіту, очолити глобалізацію 2.0.[1]

Ініціативу проголосив у вересні 2013 року лідер Китаю Сі Цзіньпін.[1] Пекіном також наголошується на прямому зв'язку між ВРЕП та проєктами «Пояс-шлях».

Фінансова складоваРедагувати

Флагманом реалізації інфраструктурних проєктів у межах ініціативи «Один пояс, один шлях» виступає Азійський банк інфраструктурних інвестицій, поряд із китайськими банками розвитку (Китайський банк розвитку (CDB), Export-Import Bank of China (Exim)) та «великою четвіркою» найбільших державних банків: Industrial & Commercial Bank of China (ICBC), China Construction Bank (CCB), Agricultural Bank of China (ABC), Bank of China (BOC)).

Збільшенню інвестицій у країни (переважно Євразії) сприяє державний інвестиційний Фонд Шовкового шляху

ФорумиРедагувати

У 2017 та 2019 рр. в Пекіні відбулися перший та другий форуми міжнародного співробітництва високого рівня «Один пояс, один шлях». Понад 70 країн і міжнародних організацій підписали з Китаєм угоди в межах ініціативи.

Питання розбудови «Поясу і шляху» обговорювалися на зустрічах лідерів АТЕС, саміті «Великої двадцятки» у Ханчжоу, зустрічі лідерів БРІКС у Сямені, Нарада зі взаємодії та зміцнення заходів довіри в Азії.

Український напрямРедагувати

В червні 2015 посол КНР Чжан Сіюнь на зустрічі з міністром інфраструктури України Андрієм Пивоварським заявив, що китайські банки готові інвестувати в об'єкти інфраструктури в Україні в рамках ініціативи «Новий шовковий шлях»

У 2015 році було підписано протокол між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та міністерством комерції КНР про зміцнення співпраці зі спільної реалізації ідеї побудови економічного поясу Великого шовкового шляху.

18 травня 2015 року при підтримці Уряду КНР створено Китайська Торгова Асоціація в Україні.

7 листопада 2016 року в м. Києві був проведений І Український Форум Шовкового шляху, бізнес подія, присвячена обговоренню ефективних механізмів ведення бізнесу та залучення китайських інвестицій в Україну, за участі Silk Link (Україна) спільно з недержавною організацією Міжнародна Торгова Палата Шовкового Шляху (SRCIC). На початку вересня 2016 року членом SRCIC стала Торгово-промислова палата України.

Назва форуму Дата проведення
І Український Форум Шовкового шляху[2] В рамках заходу сторони підписали угоду про розвиток онлайн платформи електронного Шовкового шляху eSilkRoad, що надасть можливість залучити в Україну інвестиції та сприяти українським виробникам у виході на китайський ринок. eSilkRoad – інтегрована сервісна платформа і сполучна ланка міжнародних і внутрішніх ресурсів для створення набору інвестицій транскордонної торгівлі і логістики, торгових асоціацій професійного консалтингу. На сьогодні платформа надає 100 млн. дол. інвестицій для глобальних проєктів. 7 листопада 2016
II Український форум Шовкового шляху. В рамках форуму були організовані зустрічі китайських компаній з українськими підприємствами в форматі «B2B» у шести напрямкам: АГРО, Торгівля & Фінанси; ІТ & Інновації Транспорт & Логістика, Культура & Туризм. Також булв презентована алея інвестиційних проектів України.[3] 16 листопада 2017

30 травня 2017 р. в Києві відбувся І Українсько-китайський форум стратегічного партнерства «Один пояс, один шлях», присвячений 25-й річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та КНР.

Назва форуму Дата проведення
Українсько-китайський форум стратегічного партнерства «Один пояс, один шлях»[2] 30 травня 2017
Другий Українсько-китайський форум стратегічного партнерства «Один пояс, один шлях»[4] 25 травня 2018
Третій Українсько-китайський форум стратегічного партнерства «Один пояс, один шлях»[5] організований Інститутом сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, Українською асоціацією китаєзнавців, ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана». Захід включав три тематичні засідання – «Україна та Китай в умовах нового світового порядку», «Перспективи співпраці України та Китаю в ініціативі “Пояс та Шлях”», «Гуманітарне співробітництво як основа ефективної участі України в ініціативі “Пояс та Шлях”» 23 травня 2019

29 травня 2018 року в Києві відбувся Українсько-китайський форум економічного співробітництва[6], за участі Китайська асоціація з розвитку підприємництва за кордоном (Китайська асоціація закордонного розвитку (CODA)) та Торгово-промислова палата України.

У липні 2018 р. Медичний університет ім. Богомольця взяв участь у II Міжнародному форумі медичної освіти, який відбувся у м. Шеньян під девізом «Взаємність, лідерство, розвиток». Представники 30 медичних ВНЗ з 15 країн світу, таких як Китай, Пакистан, Таїланд, Малайзія, Філіппіни, Естонія, Румунія та інших прийняли рішення заснувати Міжнародний альянс медичної освіти «Один пояс, один шлях» («Belt & Road» International Medical Education Alliance (BRIMEA).

Угрудні 2017 року, під час III засідання Комісії зі співробітництва між урядом КНР та урядом України, сторонами було підписано Дорожню карту[7] з реалізації ініціатив «Економічного поясу шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ століття».

23 грудня 2020 відбулося VI за ліком засідання Комісії зі співробітництва між урядами України та Китайської Народної Республіки[8]

Критика українсько-китайського співробітництваРедагувати

Китай викликає гарячі дискусії серед українських експертів. Перша причина - торгова війна між Пекіном та Вашингтоном, критика політики щодо Руху за незалежність Гонконгу та Руху за незалежність Тибету, таборів перевиховання в Синцзян-Уйгурському автономному окрузі.

Друга причина - брак китайських інвестицій (у посольстві КНР їх оцінили у 300 млн дол.), невдоволення сировинною структурою українського експорту - 2019 року 32% експорту склала залізна руда для китайської металургії, 24% - зернові, 20% - олія, понад 50% українського імпорту - машини.

У жовтні 2020 громадська організація Центр "Нова Європа" (команда вчених, відома з часів діяльності в Інституті світової політики) опублікував доповідь "Воїн-вовк і Україна"[9], присвячену ризикам співпраці з КНР для відносин з США, ЄС та НАТО.[10]

ПриміткиРедагувати

  1. а б "Один пояс, один шлях". Як Китай планує "колонізувати" понад 60 країн. Економічна правда. 
  2. а б Прес-реліз: Українсько-китайський форум стратегічного партнерства «Один пояс, один шлях». sinologist. 2017-12-17. Процитовано 2021-04-11. 
  3. В столиці відбудеться II Український форум Шовкового шляху. app.agro-online.com (en). Процитовано 2021-04-11. 
  4. Українсько-китайський форум стратегічного партнерства «Один пояс, один шлях» [Електронний ресурс]. — 2018. — Режим доступу до ресурсу: http://sinologist.com.ua/ukrayinsko-kytajskyj-forum-strategichnogo-partnerstva-odyn-poyas-odyn-shlyah/.
  5. Третій Українсько-китайський форум стратегічного партнерства «Один пояс, один шлях» [Електронний ресурс]. — 2019. — Режим доступу до ресурсу: http://sinologist.com.ua/tretij-ukrayinsko-kytajskyj-forum-strategichnogo-partnerstva-odyn-poyas-odyn-shlyah/.
  6. dia_news, Опубликовано (2018-06-01). II Украинско-Китайский форум экономического сотрудничества. Днепропетровское инвестиционное агентство (ru-RU). Процитовано 2021-04-11. 
  7. https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&isSpecial=True&id=53b0b352-76b5-4a21-8511-748df9c6765f&title=SpivrobitnitstvoZKitaiskoiuNarodnoiuRespublikoiu
  8. Китайські гроші на службі української економіки. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2021-04-11. 
  9. «Воїн-вовк» і Україна. Які ризики може становити співпраця з КНР для відносин із ЄС, США та НАТО?. Центр "Нова Європа" (uk). Процитовано 2021-04-11. 
  10. Величезні можливості. Як Азія може змінити долю України. BBC News Україна (uk). Процитовано 2021-04-11. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати