Центра́льна А́зія — великий регіон Азії, який не має виходу до моря. Попри певну невизначеність його кордонів, виділяються загальні характеристики даного регіону — Центральна Азія історично завжди асоціювалася з кочовими народами та Великим шовковим шляхом. Центральна Азія завжди була місцем, де сходилися люди, товари та ідеї з різних кінців Євразійського континенту — Європи, Близького Сходу, Південної та Східної Азії.

Центральна Азія
Континент Азія
Країна Flag of Kazakhstan.svg Казахстан, Flag of Kyrgyzstan.svg Киргизстан, Flag of Uzbekistan.svg Узбекистан, Flag of Tajikistan.svg Таджикистан, Flag of Turkmenistan.svg Туркменістан, Flag of the Taliban.svg Афганістан і Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Спільний кордон із Південна Азія, Середній Схід
Досліджується в Central Asian studiesd
Розташування на мапі
Роботи в колекції Національна галерея Вікторії
Економіка теми economy of Central Asiad
Демографія теми demographics of Central Asiad
Кількість дітей, які не вчаться в школі 1 272 059[1]
Категорія мап на Вікісховищі d
CMNS: Центральна Азія у Вікісховищі

Координати: 45°18′ пн. ш. 63°54′ сх. д. / 45.300° пн. ш. 63.900° сх. д. / 45.300; 63.900

Уперше виділив Центральну Азію як окремий регіон світу географ Александер фон Гумбольдт (1843).

У загальній історії Центральної Азії, підготовленій ЮНЕСКО, визначення регіону ґрунтується на його кліматичних особливостях, і сам регіон включає Монголію, Західний Китай, Пенджаб, північну Індію та північний Пакистан, північно-східний Іран, Афганістан, райони азійської Росії південніше тайгової зони та п'ять колишніх радянських середньоазійських республік.

Існує й інший метод визначення кордонів Центральної Азії — виходячи з етнічного складу населення (за основу беруться райони, де мешкають східно-тюркські народи, монголи та тибетці). Сюди входять Сіньцзян, тюркомовні регіони Південного Сибіру, п'ять колишніх радянських республік (хоча Таджикистан населений іраномовними народами) і афганський Туркестан.

Загальна статистикаРедагувати

Прапор Герб Мапа Назва

офіційна назва

Назва державною мовою Форма правління Валюта Столиця Площа[2] Населення[3]
  Казахстан

Республіка Казахстан

каз. Қазақстан (Қазақстан Республикасы)

рос. Казахстан (Республика Казахстан)

Республіка Казахстанський тенге Астана 2 724 900 19 644,0
  Киргизстан

Киргизька Республіка

кирг. Кыргызстан (Кыргыз Республикасы)

рос. Киргизия (Киргизская республика)

Республіка Сом Бішкек 199 951 6 977,0
  Таджикистан

Республіка Таджикистан

тадж. Тоҷикистон (Ҷумҳурии Тоҷикистон) Республіка Сомоні Душанбе 143 100 9 934,4
  Туркменістан

Республіка Туркменістан

туркм. Türkmenistan (Türkmenistan Döwleti) Республіка Туркменський манат Ашгабат 488 100 6 218,4
  Узбекистан

Республіка Узбекистан

узб. O’zbekiston (O‘zbekiston Respublikasi) Республіка Узбецький сом Ташкент 447 400 35 600,0

Центральна Азія чи Середня Азія?Редагувати

 
Рельєф Центральної Азії

В українській географічній науці існує також поняття Середньої Азії, яке було запроваджене в СРСР для позначення Узбекистану, Туркменістану, Таджикистану і Киргизстану (іноді також Казахстану).

У багатьох виданнях та мовах немає відмінностей між поняттями «Середня Азія» та «Центральна Азія», що іноді призводить до труднощів при перекладі та різних непорозумінь. Під «Середньою Азією» розумілися тільки 4 колишніх радянських республіки — Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан і Туркменістан, виключаючи Казахстан. Така обставина пояснюється розподілом СРСР на економічні райони. В ті часи в Центральній Азії були два радянські економічні райони — Середньоазійський економічний район і Казахстанський економічний район. Звідси й розподіл на Середню Азію та Казахстан. У 1992 році Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв на спільній зустрічі голів держав Середньої Азії в Південно-Казахстанській області у місцевості Ордабаси запропонував відмовитися від поняття «Середня Азія та Казахстан» на користь іншого — «Центральна Азія». Зважаючи на це, нині щодо колишніх радянських азійських республік доречніше використовувати топонім Центральна Азія, що й відображено в сучасних словниках[4], посібниках[5]. За Національними (державними) статистичними класифікаціями (класифікаторами) (див. Класифікація країн світу. Додаток Г), вираз Central Asia українською слід передавати як Центральна Азія[6].

Геополітична ситуація і лідерствоРедагувати

 
Центральна Азія

Центральноазійські республіки — Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан, Киргизстан — проголосили незалежність на початку 1990-х років (розпад СРСР). У всіх державах утвердили нові конституції, сформували органи державної влади. В основі моделі суспільного устрою незалежних держав Центральної Азії, які виникли на пострадянському просторі, — збереження давніх та племінних традицій у поєднанні з сучасними реаліями[7].

У політиці в центральноазійських країнах простежується своєрідна тенденція становлення суворих режимів, які очолюють харизматичні лідери.

Авторитарним лідером, приміром, був президент Узбекистану Іслам Карімов. Йому належать слова: «У нашій республіці можуть бути або демократія, або порядок. Я обрав порядок»[7].

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Інститут статистики ЮНЕСКО
  2. Країни за площею. CIA. Архів оригіналу за 31 січня 2014. Процитовано 4 листопада 2012 року. (англ.)
  3. Країни за населенням. CIA. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 4 листопада 2012 року. (англ.)
  4. Центральная Азия [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Геоэкономический словарь-справочник / В. А. Дергачев. — Одесса: ИПРЭЭИ НАН України, 2004.]
  5. Економічна і соціальна географія світу: навч. посіб. для студ. геогр. спец. вищ. навч. закл. / О. Шаблій та ін. ; ред. С. П. Кузик. — Л. : Світ, 2002. — 672 с.: рис., табл. — Бібліогр.: с. 668. — ISBN 966-603-178-7
  6. Національні (державні) статистичні класифікації (класифікатори). Класифікація країн світу. Додаток Г. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 14 лютого 2017. 
  7. а б Фелікс Рудич. Політичний клас у сучасній Україні: передумови становлення (Частина 1) // Віче № 9, 2009. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 26 грудня 2013. 

ЛітератураРедагувати

  • Пострадянські республіки Центральної Азії в умовах геополітичних викликів наприкінці ХХ — початку XXI ст. : монографія / Б. С. Левик ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Донецьк: ТОВ «Схід. видавн. дім», 2014. — 188 с. — Бібліогр.: с. 165—187. — ISBN 978-966-317-235-4.
  • (рос.) Синицын В. М. Центральная Азия. — М. : Гос. изд-во географической литературы, 1959. — 456 с. — 4000 прим.
  • (рос.) Синицын В. М. [1] / АН СССР. М-во геологии и охраны недр. Лаборатория геологии угля. — М.—Л. : Изд-во АН СССР. Ленингр. отд-ние, 1962. — 268 с. — 1400 прим. Архівовано з джерела 17 квітня 2021

ПосиланняРедагувати