Відкрити головне меню
Центральна Азія
Рельєф Центральної Азії

Центра́льна А́зія — великий регіон Азії, який не має виходу до моря. Попри певну невизначеність його кордонів, виділяються загальні характеристики даного регіону — Центральна Азія історично завжди асоціювалася з кочовими народами та Великим шовковим шляхом. Центральна Азія завжди була місцем, де сходилися люди, товари та ідеї з різних кінців Євразійського континенту — Європи, Близького Сходу, Південної та Східної Азії.

Уперше виділив Центральну Азію як окремий регіон світу географ Александер фон Гумбольдт (1843).

У загальній історії Центральної Азії, підготовленій ЮНЕСКО, визначення регіону ґрунтується на його кліматичних особливостях, і сам регіон включає Монголію, Західний Китай, Пенджаб, північну Індію та північний Пакистан, північно-східний Іран, Афганістан, райони азійської Росії південніше тайгової зони та п'ять колишніх радянських середньоазійських республік.

Існує й інший метод визначення кордонів Центральної Азії — виходячи з етнічного складу населення (за основу беруться райони, де мешкають східно-тюркські народи, монголи та тибетці). Сюди входять Сіньцзян, тюркомовні регіони Південного Сибіру, п'ять колишніх радянських республік (хоча Таджикистан населений іраномовними народами) і афганський Туркестан.

Загальна статистикаРедагувати

Прапор Прапор Мапа Назва

офіційна назва

Назва державною мовою Форма правління Валюта Столиця Площа[1] Населення[2]
  Казахстан

Республіка Казахстан

каз. Қазақстан (Қазақстан Республикасы)

рос. Казахстан (Республика Казахстан)

Республіка Казахстанський тенге Астана 2 724 900 17 522,0
  Киргизстан

Киргизька Республіка

кирг. Кыргызстан (Кыргыз Республикасы)

рос. Киргизия (Киргизская республика)

Республіка Сом Бішкек 199 951 5 496,7
  Таджикистан

Республіка Таджикистан

тадж. Тоҷикистон (Ҷумҳурии Тоҷикистон) Республіка Сомоні Душанбе 143 100 7 768,4
  Туркменістан

Республіка Туркменістан

туркм. Türkmenistan (Türkmenistan Döwleti) Республіка Туркменський манат Ашгабат 488 100 5 054,8
  Узбекистан

Республіка Узбекистан

узб. O’zbekiston (O‘zbekiston Respublikasi) Республіка Узбецький сом Ташкент 447 400 28 394,2

Центральна Азія чи Середня Азія?Редагувати

В українській географічній науці існує також поняття Середньої Азії, яке було запроваджене в СРСР для позначення Узбекистану, Туркменістану, Таджикистану і Киргизстану (іноді також Казахстану).

В багатьох виданнях та мовах немає відмінностей між поняттями «Середня Азія» та «Центральна Азія», що іноді призводить до труднощів при перекладі та різних непорозумінь. Під «Середньою Азією» розумілися тільки 4 колишніх радянських республіки — Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан і Туркменістан, виключаючи Казахстан. Така обставина пояснюється розподілом СРСР на економічні райони. В ті часи в Центральній Азії були два радянські економічні райони — Середньоазіатський економічний район і Казахстанський економічний район. Звідси й розподіл на Середню Азію та Казахстан. У 1992 році Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв на спільній зустрічі голів держав Середньої Азії в Південно-Казахстанській області у місцевості Ордабаси запропонував відмовитися від поняття «Середня Азія та Казахстан» на користь іншого — «Центральна Азія». Зважаючи на це, сьогодні щодо колишніх радянських азійських республік доречніше використовувати топонім Центральна Азія, що й відображено в сучасних словниках[3], посібниках[4]. За Національними (державними) статистичними класифікаціями (класифікаторами) (див. Класифікація країн світу. Додаток Г), вираз Central Аsia українською слід передавати як Центральна Азія[5].

Геополітична ситуація і лідерствоРедагувати

Центральноазіатські республіки — Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан, Киргизстан — проголосили незалежність на початку 1990-х років (розпад СРСР). У всіх державах було прийнято нові конституції, сформовано органи державної влади. В основі моделі суспільного устрою незалежних держав Центральної Азії, які виникли на пострадянському просторі, — збереження давніх та племінних традицій у поєднанні з сучасними реаліями[6].

У політичній сфері в центральноазіатських країнах простежується своєрідна тенденція становлення жорстких режимів, які очолюють харизматичні лідери.

Авторитарним лідером, приміром, є президент Узбекистану Іслам Карімов. Йому належать слова: «У нашій республіці можуть бути або демократія, або порядок. Я обрав порядок»[6].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Пострадянські республіки Центральної Азії в умовах геополітичних викликів наприкінці ХХ — початку ХХI ст. : монографія / Б. С. Левик ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Донецьк: ТОВ «Схід. видавн. дім», 2014. — 188 с. — Бібліогр.: с. 165—187. — ISBN 978-966-317-235-4.

ПосиланняРедагувати