Синіцин Василь Михайлович

російський геолог

Василь Михайлович Синіцин (22 грудня 1911 року, Санкт-Петербург — 23 січня 1977 року, Ленінград) — радянський геолог, геоморфолог, палеогеограф, доктор геолого-мінералогічних наук, лауреат премії імені В. А. Обручева (1966)[2].

Синіцин Василь Михайлович
Народився 22 грудня 1911 (4 січня 1912)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 23 січня 1977(1977-01-23) (65 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання Серафимівське кладовищеd
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність геолог, науковець, викладач університету
Alma mater Санкт-Петербурзький державний гірничий університет
Галузь геологія[1], геоморфологія[1], Країнознавство[1], Палеографія[1] і geological researchd[1]
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет
Вчене звання професор[d]
Науковий ступінь доктор геолого-мінералогічних наук[d]
Науковий керівник Обручев Володимир Панасович
Нагороди

БіографіяРедагувати

Народився Василь Михайлович 22 грудня 1911 року (4 січня 1912 року за новим стилем) у столиці Російської імперії, місті Санкт-Петербург[3].

1929 року вступив на геологічне відділення фізико-математичного факультету Ленінградського університету. Наступного року відділення було передано в Гірничому інституту. Після закінчення інституту з 1935 року працював у різних геологічних трестах. Впродовж 1938—1941 років навчався в аспірантурі Гірничого інституту, одночасно викладав там курс «Методи геологічного картування». У квітні 1941 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Геологія і тектоніка району обисорбухського родовища».

Впродовж 1941—1943 років проводив геологічні дослідження в Західному Китаї. 1944 року вступив до докторантури і розпочав роботу в Інституті геології АН СРСР. 1 липня 1948 року присвоєно науковий ступінь доктора геолого-мінералогічних наук[3]. 1955 року захистив докторську дисертацію на тему «Історія геологічного розвитку складчастих споруд південного облямування Фергани». Науковий керівник — академік Володимир Пансович Обручев.

З 1950 по 1961 роки працював старшим науковим співробітником Лабораторії геології вугілля АН СРСР[2]. З 1955 по 1956 роки — радник Академії наук КНР.

У 1960-х роках працював у Ленінградському університеті імені А. А. Жданова старшим науковим співробітником (1961), завідувачем Лабораторією палеогеографії науково-дослідного інституту земної кори (1963—1977), деканом геологічного факультету (1965—1973)[3][2]. 11 липня 1964 року Василю Михайловичу було присвоєно вчене звання професор[3].

Василь Михайлович помер 23 січня 1977 року в місті Ленінград, похований на Серафимівському кладовищі.

Наукові праціРедагувати

Синіцин Василь Михайлович автор багатьох наукових праць з регіональної геології і геоморфології Центральної Азії та палеогеографії[2].

  • (рос.) Синицын В. М. Ордос и Али-Шань: Географическое и геологическое описание : Научные итоги экспедиции В. А. Обручева в Центральную Азию, Северный Китай и Наньшань, совершенной в 1892-1894 гг. по поручению Русского географического общества. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1954. — 239 с.
  • (рос.) Синицын В. М. Северо-западная часть Таримского бассейна : Геологический очерк. — М. : Изд-во АН СССР, 1957. — 251 с.
  • (рос.) Синицын В. М. Центральная Азия. — М. : Гос. изд-во географической литературы, 1959. — 456 с. — 4000 прим.
  • (рос.) Синицын В. М. Палеогеография Азии / АН СССР. М-во геологии и охраны недр. Лаборатория геологии угля. — М.—Л. : Изд-во АН СССР. Ленингр. отд-ние, 1962. — 268 с. — 1400 прим.
  • (рос.) Синицын В. М. Древние климаты Евразии : [в 4 ч.]. — Л. : Изд-во ЛГУ, 1965-1970.
  • (рос.) Синицын В. М. Введение в палеоклиматологию. — Л. : Недра, 1967. — 232 с. — 3000 прим.
  • (рос.) Геологический факультет Ленинградского университета / Синицын В. М. — Л. : Изд-во ЛГУ, 1969. — 182 с.
  • (рос.) Синицын В. М. Сиаль: Историко-генетические аспекты. — Л. : Недра, 1972. — 167 с.
  • (рос.) Синицын В. М. Климат латерита и боксита. — Л. : Недра, 1976. — 152 с.
  • (рос.) Синицын В. М. Введение в палеоклиматологию. — 2-е изд., перераб. и доп. — Л. : Недра, 1980. — 248 с.

Нагороди і відзнакиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. а б в г д Czech National Authority Database
  2. а б в г д Синицын, Василий Михайлович // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — Т. 5 : Юдома — Яя. Дополнения. — 544 с.
  3. а б в г д е ж и Синицын Василий Михайлович, (1912-1977) :: Фонд 1048. : [рос.] : [арх. 15 квітня 2021 року] // Информационная система Архивы РАН : вебсайт. — Дата звернення: 17 квітня 2021 року.

ЛітератураРедагувати

  • Мейер В. А., Моисеенко Ф. С., Верзилин Н. Н. и др. Памяти Василия Михайловича Синицына: (1912—1977. Некролог) // Советская геология. — Л., 1977. — № 9. — С. 149—150.
  • Огнев В. Н., Лавров С. Б., Барабанов В. Ф. и др. Крупный ученый: (К 60-летию В. М. Синицына) // Вестник ЛГУ. Серия: Геология, география. — Л., 1972. — № 12. — С. 152—156.
  • Огнев В. Н. Научная деятельность Василия Михайловича Синицына // Литология и палеогеография. — Л., 1981. — № 3. — С. 5-10.

ПосиланняРедагувати