Тюрки
Тю́рки — етнічно-мовна спільність, що сформувалась на євразійських степах.
Із VI століття область у середній течії Сирдар'ї і річки Чу почала іменуватися Туркестаном. Згодом, після російського захоплення Центральної Азії, ця назва була поширена на весь регіон. З середини I тисячоліття н. е. тюрки проникли в Закавказзя (азербайджанці), а з початку II тисячоліття н. е. на береги Середземного моря (тюрки-сельджуки, турки-османи, мамелюки), а також заселили Східний Сибір (якути, долгани).
Стародавні тюркиРедагувати
Сучасні тюркиРедагувати
Розселення тюркських народів у світі на початок 21 століття.
- ЗАХІДНІ ТЮРКИ
- Булгарська підгрупа
- Кипчацька (північно-західна) підгрупа
- Кипчацько-булгарські народи
- Кипчацько-половецькі (кипчацько-огузькі) народи
- Кипчацько-ногайські народи
- Кипчацько-булгарські народи
- Карлуцька (південно-східна) підгрупа
- Огузька (південно-західна) підгрупа
- Огузо-булгарські народи
- Огузо-сельджуцькі народи
- Іракські тюрки (Туркомани)
- Сирійські турки (Туркомани)
- Огузо-туркменські народи
- Хорасанські тюрки (Каджари, Теймурташі, Гударі і ін.)
- Хамсе (ейналу, бахарлу, нафар)
- Огузо-булгарські народи
- Булгарська підгрупа
- СХІДНІ ТЮРКИ
- Киргизо-кипчацька підгрупа
- Уйгурська підгрупа
- Жовті уйгури (Сариг-уйгури)
- Якути (Саха)
- Киргизо-кипчацька підгрупа
Примітки:
- Кримські татари мають змішане огузо-кипчацьке походження. Деякі субетноси відносяться до огузької групи, а деякі до кипчацької.
- Кримські караїми — тюркомовний етнос, що сповідує особливу форму юдаїзму, — караїмізм. За однією з версій, є нащадками хозар, що прийняли юдейську релігію за часів правління кагана Обадії I Хозарським каганатом. Говорять караїмською мовою, близькою до кримськотатарської.
- Уруми — тюркизовані чорноморські греки, що говорять на діалекті кримськотатарської мови.
- Алтайці мають змішане киргизо-уйгурське походження. Північні алтайці відносяться до уйгурської групи, а південні — до киргизо-кипчацької.
- Кримчаки — тюркизовані кримські євреї. Говорять на кримчацькій мові, яка близька до кримсько-татарської. На відміну від караїмів, є раббанитами, тобто сповідають ортодоксальний юдаїзм, також як караїми припускають своє етнічне походження від тюркського населення хозарів, що прийняли юдаїзм.
- Класифікація є вельми умовною, запропонований ряд альтернативних класифікацій. Проблема в тому, що між тюркськими народами різних гілок нерідко спостерігалася мовна конвергенція в процесі їх співіснування на сусідніх територіях. Зокрема, казахська і киргизька мови, віднесені в даній класифікації до різних гілок, в наш час[коли?] вельми близькі лексично і граматично.
Сучасні тюркські державиРедагувати
- Азербайджан
- Казахстан
- Киргизстан
- Туркменістан
- Турецька Республіка Північного Кіпру
- Туреччина
- Узбекистан
- Сіньцзян-Уйгурський автономний район
- Монголія
СучасністьРедагувати
Azerbaijani girls in traditional dress.
Young and old Gagauz people.
Turkish women playing backgammon.
U.S. Secretary of State Hillary Clinton visits Tatarstan.
Bashkir boys in national dress.
Uyghur man of Yarkand.
Two Uyghur elders from Turpan.
A female Chuvash dancer in traditional dress.
Tatar woman in the 18th century.
Karachay patriarchs in the 19th century
Uyghur farmer, Xinjiang.
Altay man in national suit on horse
Kazakh family inside a Yurt
Див. такожРедагувати
ЛітератураРедагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тюрки |
- Гумилев Л. Н. Древние тюрки [Архівовано 15 вересня 2021 у Wayback Machine.] (Стародавні тюрки).
- Гумилев Л. Н. История народа хунну [Архівовано 31 серпня 2018 у Wayback Machine.] (Історія народу хунну).
- Аджи М. Европа. Тюрки. Великая Степь [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.] (Європа. Тюрки. Великий Степ).
- Аджи М. Тюрки и мир: сокровенная история [Архівовано 17 липня 2019 у Wayback Machine.] (Тюрки і світ: сокровенна історія).
- Шаміль Мінгазов. Доісторичні тюрки
- Рафаель Безертінов. Давньотюркський світогляд «Тенгріанство» [Архівовано 7 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- Рафаель Безертінов. Тюрко-татарські імена [Архівовано 7 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- Давньотюркський словник
ПосиланняРедагувати
- Тюрки // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1943. — 1000 екз.
- Тюрки // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- Тюркські народи // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Бібліотека класичної тюркської поезії [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]