Туркестан — історико-географічна область, що у XIX — на початку ХХ століть містила терени Середньої та Центральної Азії, а також частково сучасного Казахстану, заселені переважно тюркськими народами.

Туркестан на мапі 1914 року

Туркестан традиційно поділявся на Східний або Китайський (нині Сіньцзян-Уйгурський автономний район), Афганський (північна частина Афганістану) та Західний, який входив до складу Російської імперії.

На території Західного Туркестану 1867 року створено Туркестанське генерал-губернаторство. Від 1886 року воно офіційно називалося Туркестанський край, у межах Туркестану також були розташовані залежні від Росії Бухарське і Хівінське ханства.

По революції 1917 і громадянській війні у Туркестані була створена Туркестанська автономія та інші короткочасні держави, проте регіон був завойований більшовиками, увійшовши до складу СРСР — до 1924 року Туркестанська АРСР, пізніше як радянські республіки: Таджицька, Туркменська, Узбецька та Киргизька; північна частина Туркестану увійшла до складу Казахської РСР.

До 1921 року до Туркестану зазвичай відносили території Уйгурії та частково Монголії. З утворенням радянських республік у Західному Туркестані назву Туркестан було замінено на термін Середня Азія.

У разі перемоги нацистської Німеччини над Радянським Союзом у Німецько-радянській війні на території Середньої Азії планувалося утворити райхскомісаріат Туркестан.

Незалежність народи Середньої Азії (Туркестану) здобули після розпаду СРСР (1991):

Східний Туркестан відповідає нинішньому Сіньцзян-Уйгурському автономному району у складі Китаю.

Див. також ред.

Джерела і література ред.