Відкрити головне меню
Turkiston muxtoriyati
1917 – 1918

Прапор Туркестанська автономія

Прапор

Столиця Коканд
Релігії Сунізм
Державний устрій Не вказано
Історія
 - Засновано 1917
 - Увійшло до складу Туркестанської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки 1918

Туркестанська (кокандська) автономія — держава, яка існувала протягом грудня 1917 — лютого 1918 року на території колишнього Кокандського ханства. Уряд очолив казах Мустафа Шокай. Його уряд підтримали британці, проте через 3 місяці, 22 лютого 1918 року, воно було розгромлене більшовиками спільно з дашнаками.

Political map of Central Asia in 1918.png

Зміст

ІсторіяРедагувати

У розгромі Кокандської автономії зіграли активісти вірменської партії Дашнакцутюн, які у лютому 1918 року влаштували різню у Чусті та Коканді і Ферганській долині.

ПерсоналіїРедагувати

Керівником Туркестанської автономії був Мустафа Чокай (Шокай). Він народився 25 грудня 1890 року у казахському аулі на річці Сирдар'ї поблизу Петровська (нині Кизилорда), його предки були степовими аристократами. У 1910 році як найкращий випускник Ташкентської гімназії він мав отримати золоту медаль, однак за розпорядженням генерал-губернатора Самсонова її віддали росіянину. Далі він вчився на юриста в Петербурзі, Шокай працював у Державній Думі де познайомився з рядом видатних мусульманських діячів. Після жовтневого перевороту він повернувся у Ташкент де почав видавати газету «Бірлік Туи» (Прапор єдності). Він очолив уряд Туркестанської автономії.

ІсторіяРедагувати

 
Туркестанська автономія на карті розпаду Російської імперії

27 листопада 1917 року на IV надзвичайному Всемусульманському з’їзді, який відбувався в Коканді було оголошено про створення Туркестанської автономії (Туркестан мухторіаті) яку очолила Туркестанська тимчасова рада. 20 березня 1918 року Кокандський уряд мав намір скликати свій парламент на основі рівного, прямого, загального і таємного голосування. Дві третини місць у ньому призначалось мусульманам, решта – не мусульманським народам. Однак ці вибори так і не відбулись, оскільки більшовики висунули ультиматум кокандському уряду. У січні 1918 року після того, як у відповідь на пред’явлений ультиматум Шокай відмовився визнати владу Рад для знищення Туркестанської автономії з Москви в Ташкент прибуло 11 ешелонів з військами та артилерією. Оскільки Кокандська автономія не мала власної армії, тож після 64-денного існування 13 лютого 1918 року була розгромлена. Втім протягом своєї історії Кокандська автономія все ж встигла провести кілька боїв проти большевиків. 12 лютого 1918 року було відбито напад басмачів Іргаша на Кокандську фортецю, 15 лютого 1918 р частині кокандської автономії та басмачів після вуличних боїв відтіснили Червону Гвардію у фортецю та блокували її. [1][2]

Зовнішня політикаРедагувати

Планувалось що в майбутньому Кокандська автономія увійде до складу майбутньої Російської Федерації. Зокрема Мустафа Шокай говорив «Збудувати швидко повнокровну державу нелегко, для цього нема ні кадрів, ні досвіду. І головне – нема армії, яка б захистила майбутню автономію. Як би не була ослаблена Росія вона суттєво сильніша за нас. З Росією ми повинні жити у мирі та дружбі. Це диктує сама географія». [3]

ПриміткиРедагувати