Узбецька мова
Узбе́цька мо́ва (узб. Oʼzbek tili) — одна з тюркських мов. Поширена в Узбекистані, а також у Казахстані, Киргизстані, Туркменістані, Таджикистані, північному Афганістані та на північному заході Китаю. [3]Згідно з академічними джерелами, близько 35 мільйонів людей у світі розмовляють узбецькою мовою
| Узбецька мова | |
|---|---|
| O'zbek tili | |
 Узбецька мова є мовою більшості
Узбецька мова є мовою меншості | |
| Поширена в |  Узбекистан,  Казахстан, Киргизстан, Туркменістан, Таджикистан, Афганістан, Китай, Туреччина |
| Регіон | Середня Азія |
| Носії | 45 млн.[1][2] |
| Місце | 41 |
| Писемність | латинське письмо, кирилиця і арабська абетка  |
| Класифікація | Тюркська |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Узбекистан |
| Регулює | Ташкентський державний університет узбецької мови та літератури ім. Алішера Навоїd |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | uz |
| ISO 639-2 | uzb |
| ISO 639-3 | uzb uzn (північно-узбецька) uzs (південно-узбецька) |
| IETF | uz |
Сформована на базі трьох мовних спільнот — кипчацької, огузької та карлуко-чигиле-уйгурської, узбецька мова багата діалектами. Говірки — ташкентська, самаркандська, бухарська, ферганська, хорезмська — значно відрізняються одна від одної.
Характерною рисою узбецької мови порівняно з іншими тюркськими мовами є відсутність сингармонізму. Лексика налічує великий шар перських та таджицьких запозичень.
Староузбецька мова сформувалася до 15 сторіччя, чому значною мірою сприяла творчість поета Алішера Навої.
В основу сучасної літературної мови покладено говірки Ташкенту та Фергани зі значним впливом староузбецької мови.
Узбецька абетка
ред.До 1927 року узбецька мова записувалася арабською абеткою, потім латинською, а починаючи з 1940 року в часи Узбецької РСР кирилицею. З 1992 року офіційною є абетка, що базується на англійському варіанті латинки (з двознаками «ch», «sh», із «j» для звуку ʤ і «i» як для i, так і для ɨ). Узбеки Китаю та Афганістану користуються арабською абеткою.
| Арабська | Кирилиця | Латиниця | Вимова IPA |
|---|---|---|---|
| ﺍ, ه | А а | A a | a, æ |
| ﺏ | Б б | B b | b |
| چ | Ч ч | Ch ch | ʧ |
| ﺩ | Д д | D d | d |
| ﻩ | Е е | E e | ɛ, e |
| ﻑ | Ф ф | F f | f |
| گ | Г г | G g | ɡ |
| ﻍ | Ғ ғ | G‘ g‘ | ɣ |
| ﺡ, ﻩ | Ҳ ҳ | H h | h |
| ی | И и | I i | i, ɨ, ɪ |
| ﺝ, ژ | Ж ж | J j | ʤ, ʒ |
| ﻙ | К к | K k | k' |
| ﻕ | Қ қ | Q q | q |
| ﻝ | Л л | L l | l |
| ﻡ | М м | M m | m |
| ﻥ | Н н | N n | n |
| ﺍ | О о | O o | ɒ |
| ﻭ | Ў ў | O‘ o‘ | o, ø |
| پ | П п | P p | p |
| ﺭ | Р р | R r | r |
| ﺙ, ﺱ, ﺹ | С с | S s | s |
| ﺵ | Ш ш | Sh sh | ʃ |
| ﺕ, ﻁ | Т т | T t | t |
| ﻭ | У у | U u | u, y |
| ﻭ | В в | V v | v, w |
| ﺥ | Х х | X x | x, χ |
| ی | Й й | Y y | j |
| ﺫ, ﺯ, ﺽ, ﻅ | З з | Z z | z |
| ء, ع | Ъ ъ | ’ | ʔ |
- Кириличним літерам Ё ё, Ю ю, Я я відповідають латинські двознаки Yo yo, Yu yu, Ya ya.
- Кириличній літері Е е на початку слова відповідає латинський двознак Ye ye.
- Кириличній літері Ц ц відповідає Ts ts чи літера S s, в залежності від позиції в слові.
- Кириличному двознакові сҳ у латинській абетці відповідає s'h.
- Кириличній літері Э э відповідає латинська літера E e.
Джерело
ред.В. Н. Ярцева и др. Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, «Советская энциклопедия», 1990.
Приклад
ред.«Заповіт» Т. Г. Шевченка узбецькою мовою: (переклад Хаміда Алімджана)
| латинською абеткою | кириличною абеткою |
|---|---|
|
Vasiyat O‘lsam mening jasadim Ukrainaga ko‘milsin: Qabrim u keng dalaning Eng o‘rtasida bo‘lsin. Poenii yuq ona-yer Va zangori Dnepr Ko‘rinib tursin menga, Vag‘illab oqqan daryo Bilinib tursin menga! Dushman konini daryo Yuvib oqizgan zamon, Ko‘zg‘alarman qabrimdan: Chiqib oliy dargohga, Xudoga topinarman. Kelmay turib o‘sha kun, Xudo yo‘kdir men uchun! Ko‘ming-u, ko‘zg‘ang isyon, Kishanlar kul-kul bo‘lsin. Erk jangida dushmanning Qora qoni to‘kilsin. So‘ng ulug‘ oilada Boshlangiz erkin hayot. Sekingina meni ham Yod etib qilingiz shod. |
Васият Ўлсам менинг жасадим Украинага кўмилсин: Қабрим у кенг даланинг Энг ўртасида бўлсин. Поении йуқ она-ер Ва зангори Днепр Кўриниб турсин менга, Вағиллаб оққан дарё Билиниб турсин менга! Душман конини дарё Ювиб оқизган замон, Кўзғаларман қабримдан: Чиқиб олий даргоҳга, Худога топинарман. Келмай туриб ўша кун, Худо йўкдир мен учун! Кўминг-у, кўзғанг исён, Кишанлар кул-кул бўлсин. Эрк жангида душманнинг Қора қони тўкилсин. Сўнг улуғ оилада Бошлангиз эркин ҳаёт. Секингина мени ҳам Ёд этиб қилингиз шод. |
(Джерело: Т.Г.Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)
Посилання
ред.- Узбецька мова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Узбецько-український словник для iOS
- Узбецько-російський словник(рос.)
- Онлайн-транслітератор для узбецької мови
- Узбецька мова на сайті Ethnologue: Uzbek. A language of Uzbekistan (англ.)
- Узбецька мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Uzbek (англ.)
- Узбецька мова на сайті WALS Online: Language Uzbek (англ.)
- ↑ Ethnologue report for Northern Uzbek
- ↑ Ethnologue report for Southern Uzbek
- ↑ Uzbek: Our Languages: About: Central Eurasian Studies: Indiana University Bloomington. Central Eurasian Studies (амер.). Процитовано 17 жовтня 2024.